Амос Хохштайн залишає посаду незалежного директора наглядової ради НАК «Нафтогаз». 47-річний Хохштайн — американський бізнесмен, колишній дипломат, лобіст та експерт у сфері енергетики та нацбезпеки США. Членом наглядової ради «Нафтогазу» став у 2017 році.
Коментуючи результати своєї роботи, Хохштайн заявив, що за останні три роки компанія стала «генератором доходу для держбюджету», хоча раніше приносила самі збитки. Серед інших нещодавніх досягнень бізнесмен виділив анбандлінг, тобто розділення, НАК, у результаті якого з’явився незалежний оператор ГТС України. А також перемогу над «Газпромом», отриману у Стокгольмі, та перемогу у боротьбі з «непрозорою системою ПСО».
Причиною свого звільнення Хохштайн назвав «посилення протидії процесу реформування ринку газу та процесам трансформації Нафтогазу в незалежну ефективну компанію». Конкретизуючи, у колонці для видання KyivPost Хохштайн розповів про два випадки, які, власне, і змусили його піти з НАК: підписання Кабміном меморандуму про співпрацю з американською компанією Louisiana Natural Gas Export Inc. та нещодавня історія з аудитом «Нафтогазу».
За словами Хохштайна, домовленість уряду з американською компанією щодо поставок скрапленого газу не обійшлась без корупційної складової, адже одночасно з тими переговорами місце члена наглядової ради «Нафтогазу» пропонували Роберту Беншу — виконавчому директору тієї самої Louisiana Natural Gas Export Inc. До того ж, додає Хохштайн, Роберт Бенш нібито пов’язаний з корупційними схемами колишнього президента України Віктора Януковича та тодішнього міністра енергетики Юрія Бойка.
Що ж до аудиту, то, зазначає Хохштайн, перевірка «Нафтогазу» Держаудитслужбою — не що інше, як «повернення до практики погроз та помсти». «Саме тому наглядова рада НАК послідовно підтримувала проведення аудитів за міжнародними стандартами та із залученням таких знаних компаній, як Deloitte та KPMG», — пише Хохштайн.
Chas News писав, що у вівторок, 6 жовтня, у ЗМІ з'явилась інформація про те, що значні фінансові порушення у роботі «Нафтогазу» начебто завдали компанії збитків на суму понад 75 млрд грн. Журналісти стверджували, що нібито серед порушень був «і продаж газу за заниженими цінами, і безпідставна виплата премій членам правління «Нафтогазу», і заниження послуг за транспортування газу». Результатом порушень стало суттєве заниження розміру дивідендів, які НАК мав сплатити на користь держави.
У НАК відкидають звинувачення, а у Держаудитслужбі на той час казали, що не підтверджують інформацію. «Така інформація є суб’єктивною думкою автора і не відповідає дійсності», — зазначали у службі.
