Після Патона. Національна академія наук обрала нового президента. Вперше за 58 років
Громадське ТБ

Шляхом таємного голосування двома третинами голосів виборців Президентом Національної академії наук України обрано академіка Анатолія Загороднього. Про це повідомила пресслужба НАНУ.

Загородній — віцепрезидент НАНУ, академік НАН України (теоретична фізика, фізика плазмових процесів), професор, доктор фізико-математичних наук (теоретична фізика). Народився 29 січня 1951 року.

Вчений є професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка, викладає на кафедрі квантової теорії поля фізичного факультету. Від 2018 року викладає у Київському академічному університеті НАН України і МОН України. Був також професором Києво-Могилянської академії.

Призначення  Загороднього підтвердив на своїй сторінці на Facebook старший науковий співробітник Інституту фізики НАНУ Антон Сененко.

Раніше Загородній заявив у інтерв’ю ЗМІ про свої плани на керівництво у разі обрання: «Потрібно про­демон­струвати зна­чен­ня і роль Академії шляхом досяг­нен­ня науко­вих результатів справді світового рівня. І ключова роль в цьо­му має належати фун­дамен­тальним дослідженням. Їх необхідно зосередити на сучас­них напрямах роз­вит­ку світової науки».

Вибори президента НАНУ відбулися сьогодні, 7 жовтня. Формально вибори мали відбуватися кожні 5 років, але вперше за 58 років НАНУ отримала нового голову. Посада була вакантною після смерті Бориса Патона.

Патон помер 19 серпня 2020 року на 102 році життя. Останній тиждень життя він лежав у реанімації, йому підтримували роботу серця. Патон очолював Національну академію наук України з 1962 до 2020 року.

Тим часом, як ми повідомляли раніше, Зеленський пропонує побудувати на кошти держбюджету лабораторію для розробки вакцини від COVID-19. У ній, ймовірно, проводитимуть передклінічні досліди на тваринах.