Навіщо їх стільки? Півтори сотні партій в Україні не йдуть на місцеві вибори

Більшість політичних партій України мають ознаки фіктивності та створюються для подальшого перепродажу — і це давно не секрет. До політичного плюралізму та демократичного вибору вони жодного стосунку не мають, а ось підзаробити на цих організаціях можна.

Черговий доказ — дані, оприлюднені Комітетом виборців України (КВУ). За його спостереженнями, попри велику кількість політичних партій реальну участь у політичному процесі беруть лише половина з них. Про участь у цьогорічних місцевих виборах заявили 194 політичні партії з 349, зареєстрованих на початок 2020 року. Додамо, що від початку року в реєстр було внесено відомості про реєстрацію 11 нових політичних партій.

Після ухвалення нового Виборчого кодексу вага політичних партій значно збільшилася. Адже тепер всі вибори до Верховної Ради та місцевих рад проходитимуть за партійними списками. Стара добра мажоритарка вже стала історією. Щоправда, цікаво, як надовго. Нова виборча система громіздка та складна для сприйняття усіма учасниками процесу — кандидатами, виборцями та членами виборчих комісії. Наприклад, днями кореспондент Chas News у кав’ярні поруч з Центрвиборчкомом почув розмову двох добродіїв з партійною символікою на одязі. «То ви там розберіться та скажіть мені, куди я йду та в якому списку», — лютував потенційний кандидат, нервово тримаючи чашку з кавою.

Щоправда, в кулуарних розмовах представники провладної партії вже неодноразово сумнівалися в життєдіяльності Виборчого кодексу. Мовляв, місцеві вибори 2020 року стануть тестовими, і якщо з цього нічого доброго для них не вийде, кодекс знову змінять.

У свою чергу, голова КВУ Олексій Кошель прямо говорить, що частина політичних партій, хоч і бере участь у виборах, але кандидатів висувати не планує. Це теж частина бізнесу — заявити про участь в процесі задля того, щоб отримати у виборчих комісіях місця і пізніше «перепродати» їх на користь більш відомих політичних сил. Ми пам’ятаємо старий вислів «Важливо, як рахують».

Держава намагається якимось чином регулювати цей партійний бізнес. 2019 року підвищили державне мито на реєстрацію нових політичних партій, його пов’язали з прожитковим мінімумом для працездатних осіб. На сьогодні ця сума складає 307 580 грн (140 прожиткових мінімумів). Закон про політичні партії вказує, що невисування протягом десяти років кандидатів від партії на виборах президента та Верховної Ради дає підставу для анулювання реєстрації. На початку року Мінюст повідомив про початок анулювання реєстрації 48 партій.

Сьогодні партію простіше купити, аніж створювати нову. Українське законодавство не забороняє перереєстрацію з іншою назвою та керівними органами. Наприклад, парламентські «Слуга народу» та «Голос» були створені шляхом перереєстрації інших політичних проєктів. Сталої ціни за партію не називають. Вона залежить від багатьох факторів — впізнаваності, символіки, історії. Та головне — це рівень партійної організації, кількість та якість місцевих оередків. За цей рік ми вже встигли побачили, що «Слугу народу» мало було зареєструвати. Партія досі не має функціональних регіональних представництв, а вибори комусь проводити треба.