Охорона президента Південної Кореї та військові завадили виконати ордер на арешт Юн Сок Йоля, тому Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO) призупинило арешт.
Про це пише Yonhap.
Протистояння тривало приблизно пʼять годин з того часу, як слідчі прибули до президентської резиденції.
«Ми визначили, що виконання ордера на затримання було б практично неможливим через продовження протистояння, і призупинили виконання через занепокоєння за безпеку персоналу на місці, спричиненого опором», — йдеться в заяві Управління.
До 6 січня правоохоронці мають затримати президента, проте мітинги прихильників Юна біля його резиденції та можливість зіткнень зі Службою безпеки Юна (PSS) ускладнюють ці зусилля.
У п'ятницю, 3 січня, біля його резиденції зібралася більш ніж тисяча протестувальників, в оточенні близько 2700 поліціянтів. Вони виступають проти імпічменту.
А слідчі, які представили на місці видані судом ордери на затримання та обшук президентської резиденції, отримали відмову. Голова Служби безпеки Юна послався на обмеження на території, що перебуває під охороною.
Що передувало
Юн Сок Йоль оголосив воєнний стан у країні в ніч з 3 на 4 грудня для «захисту конституційного ладу» — вперше з 1980-х років. Причиною стало те, що опозиційна Демократична партія Південної Кореї, яка має більшість у парламенті, відхилила пропозицію уряду про бюджет і вирішила оголосити імпічмент державному аудитору і головному прокурору.
За годину після цього парламент Південної Кореї ухвалив резолюцію із закликом скасувати воєнний стан. Уряд Південної Кореї підтримав «план скасування воєнного стану», як того вимагав парламент. Воєнний стан тривав близько шести годин.
Коли парламентарі ухвалювали резолюцію, на вулицях люди співали державний гімн і аплодували. За попередніми оцінками, біля будівлі парламенту зібралися чотири тисячі громадян.
Очільник опозиційної Демократичної партії Пак Чан Де заявив, що президент Південної Кореї не зможе уникнути звинувачень у державній зраді та має «негайно піти у відставку».
Президент Юн Сок Йоль має низькі рейтинги у країні, зокрема через зростання цін на їжу, житло, конфлікти у трудовій сфері та різке падіння народжуваності.
31 грудня 2024-го стало відомо, що Юн Сок Йоль потрапив у кілька розслідувань за звинуваченнями в заколоті та державній зраді, а також проігнорував три виклики на допит.
Того ж дня суд Сеула видав ордер на арешт південнокорейського президента.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
