404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Переворот у М’янмі. Рада Безпеки ООН обговорить конфлікт на закритому засіданні
Getty Images

Військовий переворот у М’янмі може спричинити поновлення Вашингтоном санкцій проти цієї країни. Про це сказав президент Сполучених Штатів Джо Байден 1 лютого.

Байден засудив події в азійській країні, назвавши їх «прямим нападом на перехід країни до демократії та верховенства права».

«У демократії сила ніколи не повинна прагнути скасувати волю народу або намагатися стерти результат надійних виборів. Вже майже десятиліття жителі Бірми (попередня назва М’янми — Прим. ред.) працюють над встановленням виборів, цивільного управління та мирної передачі влади. Цей прогрес слід поважати», — стверджує президент США.

В повідомленні, оприлюдненому на сайті Білого дому, Байден закликав міжнародну спільноту до тиску на військових М’янми. Він каже, що треба змусити їх відмовитися від захопленої влади, звільнити затриманих політиків та активістів, скасувати обмеження на телекомунікації та утриматися від насильства проти громадян.

США, за словами президента, «звертають увагу на тих, хто став на бік народу М’янми в цю складну годину», і планують співпрацювати з партнерами в регіоні та світі для відновлення демократії в М’янмі та покарання винних.

США скасували санкції проти М’янми протягом останнього десятиліття у зв’язку з прогресом щодо демократії. Розворот цього прогресу вимагатиме негайного перегляду нашого санкційного законодавства та повноважень, а відтак — відповідних дій. 

Байден пообіцяв працювати з партнерами в регіоні і світі над підтримкою з відновлення демократії і законного порядку в М'янмі.

Світові лідери засуджують військовий переворот

На путч у М'янмі вже відреагував генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. «Ці події означають важкий удар для демократичних реформ у М'янмі», — зазначив він. За словами Гутерріша, партія «Національна ліга за демократію» отримала на виборах «потужний мандат» від народу країни, який прагне «демократії, миру, прав людини та сили права».

Також переворот у М'янмі засудили міжнародні правозахисні організації, зокрема й Human Rights Watch. Вони вимагають негайного звільнення Аун Сан Су Чжі та інших цивільних політиків країни.

Сотні депутатів також залишаються під арештом після того, як солдати оточили їхні помешкання в столиці.

Хоча жодних акцій протесту не відбулося, були випадки непокори, включаючи страйк медичного персоналу.

На вулицях у ніч на понеділок та вівторок залишалося тихо: війська патрулювали всі великі міста та діяв нічний комендантський час.

Системи зв'язку, які вимкнули в понеділок, повернулися в вівторок вранці, телефонні та Інтернет-з'єднання знову працювали.

На знак громадянської непокори лікарі, які працюють у державних лікарнях, заявляють, що припинять роботу з середи, щоб домагатися звільнення пані Су Чжи. Деякі медики вдаються до носіння символів на знак мовчазного протесту. Принаймні один лікар звільнився на знак протесту.

Приватні банки відновлюють свою діяльність після тимчасового закриття в понеділок. Багато людей знімають готівку, щоб пережити невизначені часи.

У столиці Найп'їдо війська з танками та вантажівками все ще оточують парламент країни.

Наразі це безкровний переворот, але вплив його може бути серйозним під час економічного спаду на тлі пандемії COVID-19.

ООН побоюється за народ Рохінджа після перевороту. Рада Безпеки має засідати у вівторок

Організація Об'єднаних Націй побоюється, що переворот в М'янмі погіршить становище близько 600 000 мусульман-рохінджа, які живуть у країні, заявив представник ООН у понеділок, коли Рада Безпеки планувала засідання на вівторок щодо останніх подій.

Під час військових репресій у М'янма в штаті Рахін у 2017 році понад 700 000 мусульман-рохінджа втікали до Бангладеш, де вони досі перебувають у таборах біженців. Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш та західні держави звинуватили військових М'янми в етнічних чистках, вони це заперечували.

«У штаті Ракхайн залишилося близько 600 000 рохінджа, у тому числі 120 000 людей, які фактично ув'язнені в таборах, вони не можуть вільно пересуватися і мають надзвичайно обмежений доступ до основних медичних та освітніх послуг. Ми побоюємось, що події можуть погіршити ситуацію для них», — сказав прессекретар ООН Стефан Дюжаррі.

Рада Безпеки ООН, що складається з 15 членів, планує обговорити М'янму на закритому засіданні у вівторок, заявили дипломати.

Китай, підтриманий Росією, захистив М'янму від значних санкцій ради після військових репресій 2017 року. Китай і Росія є державами, що мають право вето, поряд з Францією, Великобританією та США.

Місія ООН у понеділок заявила агентству Reuters, що вона сподівається дізнатися більше про останні події в М'янмі на брифінгу Ради Безпеки у вівторок.

Виступаючи в Пекіні, прес-секретар МЗС Китаю Ван Веньбінь заявив, що уряд підтримує зв'язок із «усіма сторонами» щодо зустрічі, а дії міжнародного співтовариства повинні сприяти «мирному вирішенню.

Армія М'янми заявила, що затримала Су Чжи та інших у відповідь на «фальсифікацію виборів», передавши повноваження військовому начальнику Мін Аунг Хлаінг та запровадивши надзвичайний стан на один рік.

Організація Об'єднаних Націй закликала звільнити всіх затриманих, заявив Дюжаррі. За його словами, спеціальний посланник у М'янмі Крістін Шренер Бургенер «залишається активно залученим» і, ймовірно, проінформує Раду Безпеки.

Організація Об'єднаних Націй вже давно присутня в М'янмі. Посланці Ради Безпеки їздили туди в квітні 2018 року та зустрічались окремо з Су Чжи та Мін Аунг Хлаїнгом після репресій проти рохінджа.

Передісторія

М'янмою, також відомою як Бірма, збройні сили керували до 2011 року, коли демократичні реформи під проводом Су Чжи закінчили військове правління.

1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот — затримали фактичного лідера країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року.

Рік Оману. Чому президентам, королям та імператорам не варто покидати країну