Колишній голова Верховної Ради Володимир Литвин, який програв вибори ректора Київського національного університету ім. Шевченка, вирішив піти і з посади голови Наглядової ради КНУ.
Про це Литвин написав на Facebook.
Політик подякував усім, хто його підтримував і висловив сподівання, що «колективу вистачить волі, щоб протистояти неминучому сповзанню університету у сіру зону».
Литвин також заявив, що йому «тепер не дозволять навіть наближатися до університету».
Леонід Губерський, якого Литвин згадав, насправді не «обрався» на третій строк. У другий тур виборів вийшли проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров (44,04%) та проректор з науково-педагогічної роботи (перспективного розвитку) Олександр Рожко (15,2%).
Передісторія
11 березня ЗМІ повідомили, що Литвин претендує на посаду ректора КНУ імені Тараса Шевченка.
Того ж дня Служба безпеки почала перевіряти, чи була державною зрадою ратифікація 236 народними депутатами 27 квітня 2010 року так званих «Харківських угод».
Наступного дня Литвин заявив, що секретар РНБО Олексій Данілов своїми заявами втручається у виборчий процес університету. Йшлося про розслідування щодо ратифікації так званих «Харківських угод».
Данілов під час брифінгу 11 березня, коментуючи ухвалення «Харківських угод» у 2010 році сказав про Литвина, що йому «було б соромно дивитися в очі студентам, і при цьому голосувати за ті ганебні речі».
Литвин відповів йому за допомогою ЗМІ: «Я б запропонував секретарю РНБО прийти до студентів, і ми з ними поговоримо й побачимо, хто має право дивитися у вічі студентам — людина, яка безапеляційно робить заяви, втручається у виборчий процес в університеті».
17 березня Литвин програв вибори ректора, він посів четверте місце із результатом близько 4% голосів.
Дописувачі у соціальних мережах звертали увагу на те, що Володимир Литвин взагалі не мав права брати участь у виборах. Оскільки Статут національного університету чітко визначає, хто не може бути обраний і призначений ректором вишу. Серед переліку — особи, що голосували за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року.
Литвин як позафракційний депутат справді був серед тих, хто голосував у Верховній Раді за закони, які уможливили силові дії проти активістів Євромайдану на початку 2014 року.
Критики Литвина нагадують йому й інші факти із біографії. Передусім компрометуючі «плівки Мельниченка». На записах, зроблених у кабінеті Леоніда Кучми експрезидент обговорює журналіста Георгія Гонгадзе із нині покійним міністром внутрішніх справ Юрієм Кравченком та Литвином, який на початку 2000-х років був главою президентської адміністрації.
Пригадують Литвину і те, як у 2012 році він підписав так званий мовний закон «Колесниченка-Ківалова», який суттєво зміцнив позиції російської мови. За закон спікер не голосував, але публічно попередив, що не підпише його. Але зробив це і передав на підпис президенту.
