Агресія Росії проти України і потік новин про повномасштабне вторгнення викликає у багатьох українців тривогу і розпач.
Про те, як уникнути паніки, Сhas News поспілкувався з військовим психологом Андрієм Козінчуком.
Ось його поради.
1. Продумати послідовність дій у випадку небезпеки
«Коли в тебе є алгоритм дій, у тебе немає паніки. Паніка — це коли «Я не знаю, що робити», і тому з'являються емоції. Ти не можеш сказати: «Не бійся!». Емоції — це нормально. Тривога почне знижуватись, коли в тебе почне складатися алгоритм дій. Це не просто ти загуглив, де твоє укриття, а особисто сходив, подивився. Можливо, його взагалі немає і тобі треба інше. Ти знаєш, що в тебе є мінімум на три дні їжа, консерви, вода, в тебе є тепло на випадок втрати тепла. Неправильно казати: «Все буде нормально». Правильно лише: «Мені також страшно, але я знаю, що робити, у нас є перший, другий, третій варіант. І головне, пам’ятати основний принцип: якщо ти опинився в небезпеці, твоє завдання — йти в безпечне місце», — радить психолог.
2. Подбати про безпеку дітей
«Якщо у вас дитина навчається в школі, треба особисто сходити в школу, подивитися, який їхній план, чи є у них укриття або куди школа евакуюється в разі небезпеки. Ну і зробити такі речі, наприклад: зашити в кишеню куртки дитини записку з її прізвищем, ім’ям, по батькові, вашими контактами або інформацією, куди їй треба йти».
3. Дозувати інформацію
«Перевіряйте джерела інформації, наскільки вони перегукуються з офіційними, наскільки це взагалі не абсурд. Є дуже велика вірогідність, що це інформаційно-психологічна операція противника. Для того, щоб ми були напружені, в страху, в емоціях. Тому що такими людьми набагато легше управляти. Якщо ви розслаблені — ви спокійні, у вас критичне мислення.
Є дві речі, від яких я хочу застерегти. Повна відсутність інформації. Якщо немає інформації, це призводить до інтерпретації. Друге — перенасичення інформацією. Це призводить до блокування і потім потрібна інформація просто може не зайти. Тому дуже важливо розділяти: зранку почитати новини, попрацювати, потім відпочити, зробити якийсь «гаджет-брейк», соцмережі, мемасики, а увечері вже — знову інформація», — каже Козінчук.
