У часи поширення COVID-19 в березні ЗМІ почали закликати дезінфікувати продукти перед тим, як заносити їх додому. Ще були побоювання, що вірус живе на поверхнях поштових пакунків.
Видання The Guardian цитує епідеміолога з університету Ла-Троб в Австралії, доцента Хасана Валлі. На його думку, за рік пандемії стало ясно, що передача через поверхню не є таким значущим фактором поширення COVID-19, як колись боялися.
Хоча «поверхнева» передача можлива, Валлі сказав, що її роль у розповсюдженні ще треба вивчити.
Поширення через тісний контакт є рушійним фактором передачі COVID-19. Вірус поширюється, коли заражена людина передає дрібні частинки рідини (краплі та аерозолі), що містять вірус, особливо коли вони кашляють і чхають. Потім ці аерозолі потрапляють у ніс, рот та очі людей, що знаходяться поруч.
У статті для Conversation Валлі сказав: «Загроза поверхневої передачі є відносно невеликою».
Емануель Голдман, професор мікробіології з Університету Рутгерса в США, написав у медичному журналі Lancet, що дослідження, що попереджають про поверхневу передачу, проводилися в лабораторії і «мало нагадують реальні сценарії».
Періодична дезінфекція поверхонь та використання рукавичок можуть бути розумними запобіжними заходами в таких місцях, як лікарні, сказав він, але, мабуть, це надмірно для менш ризикованих умов.
Занепокоєння довкола поверхневого розповсюдження сталося через дослідження австралійського урядового агентства CSIRO. Воно виявило, що вірус у краплі рідини у концентраціях, як у інфікованих пацієнтів, може вижити до 28 днів на купюрах або склі.
Але це дослідження проводили в темряві, щоб усунути ефект ультрафіолету, який допомагає вбивати віруси. Про це ЗМІ не уточнювали.
Вологість і температури в реальному світі постійно змінюються, що відрізняється від ретельно контрольованих температур у лабораторії. Наприклад, пошта буде проходити через різну вологість і температури, а також на неї діятиме світло. Це робить виживання вірусу на поверхні надзвичайно малоймовірним.
Науковці не помилилися, сказав Валлі, але тлумачення результатів було хибним.
Пітер Колліньон, лікар-інфекціоніст та професор Австралійського національного університету, посилається на дослідження, опубліковане в Журналі Американської медичної асоціації. Воно показало, що 19% медичних працівників заразилися, незважаючи на те, що носили тришарові хірургічні маски, рукавички та бахіли й використовували спиртовий розтирання. Після введення повного захисту обличчя жоден працівник не заразився.
«Я думаю, що ми недооцінили, наскільки важливі очі й надмірно підкреслена (роль) поверхонь», — сказав Колліньон.
Читайте аналіз Chas News, як фірма з капіталом в $1 тис. стала імпортером вакцини від COVID-19 в Україну і чому важливо про це знати.
