Суперечка про чистоту. Ризик «підчепити» COVID-19 із поверхонь перебільшений — експерти
Getty Images

У часи поширення COVID-19 в березні ЗМІ почали закликати дезінфікувати продукти перед тим, як заносити їх додому. Ще були побоювання, що вірус живе на поверхнях поштових пакунків.

Видання The Guardian цитує епідеміолога з університету Ла-Троб в Австралії, доцента Хасана Валлі. На його думку, за рік пандемії стало ясно, що передача через поверхню не є таким значущим фактором поширення COVID-19, як колись боялися.

Хоча «поверхнева» передача можлива, Валлі сказав, що її роль у розповсюдженні ще треба вивчити.

Не потрібно відмовлятися від миття рук та особистої гігієни. Однак ми можемо менше турбуватися про те, щоб мити кожну поверхню 20 разів на день. Маємо просто зосередитися на гарній гігієні рук і соціальному дистанціюванні, і залишатися вдома, коли хворі. Цього більш ніж достатньо для того, щоб зупинити розповсюдження вірусу

Поширення через тісний контакт є рушійним фактором передачі COVID-19. Вірус поширюється, коли заражена людина передає дрібні частинки рідини (краплі та аерозолі), що містять вірус, особливо коли вони кашляють і чхають. Потім ці аерозолі потрапляють у ніс, рот та очі людей, що знаходяться поруч.

У статті для Conversation Валлі сказав: «Загроза поверхневої передачі є відносно невеликою».

Емануель Голдман, професор мікробіології з Університету Рутгерса в США, написав у медичному журналі Lancet, що дослідження, що попереджають про поверхневу передачу, проводилися в лабораторії і «мало нагадують реальні сценарії».

На мою думку, шанс передачі через неживі поверхні дуже малий. (Це трапляється) лише у випадках, коли інфікована людина кашляє або чхає на поверхню, а хтось інший торкається цієї поверхні незабаром після кашлю чи чхання (протягом 1-2 годин)

Періодична дезінфекція поверхонь та використання рукавичок можуть бути розумними запобіжними заходами в таких місцях, як лікарні, сказав він, але, мабуть, це надмірно для менш ризикованих умов.

Занепокоєння довкола поверхневого розповсюдження сталося через дослідження австралійського урядового агентства CSIRO. Воно виявило, що вірус у краплі рідини у концентраціях, як у інфікованих пацієнтів, може вижити до 28 днів на купюрах або склі.

Але це дослідження проводили в темряві, щоб усунути ефект ультрафіолету, який допомагає вбивати віруси. Про це ЗМІ не уточнювали.

Вологість і температури в реальному світі постійно змінюються, що відрізняється від ретельно контрольованих температур у лабораторії. Наприклад, пошта буде проходити через різну вологість і температури, а також на неї діятиме світло. Це робить виживання вірусу на поверхні надзвичайно малоймовірним.

Науковці не помилилися, сказав Валлі, але тлумачення результатів було хибним.

Пітер Колліньон, лікар-інфекціоніст та професор Австралійського національного університету, посилається на дослідження, опубліковане в Журналі Американської медичної асоціації. Воно показало, що 19% медичних працівників заразилися, незважаючи на те, що носили тришарові хірургічні маски, рукавички та бахіли й використовували спиртовий розтирання. Після введення повного захисту обличчя жоден працівник не заразився.

«Я думаю, що ми недооцінили, наскільки важливі очі й надмірно підкреслена (роль) поверхонь», — сказав Колліньон.

Читайте аналіз Chas News, як фірма з капіталом в $1 тис. стала імпортером вакцини від COVID-19 в Україну і чому важливо про це знати.

Пандемія коронавірусу закінчиться на початку 2022 року, припускає чиновник ВООЗ