Дональд Трамп обговорював зі своєю адміністрацією можливу атаку на завод зі збагачення урану в Ірані. Про це пише The New York Times з посиланням на чотири джерела серед діючих і колишніх американських чиновників.
Засідання, на якому обговорювалася ідея нападу, відбулося в Білому домі 12 листопада. Причиною стало повідомлення інспекторів МАГАТЕ, що на ключовому об'єкті ядерної програми Ірану в Натанзі активно нарощуються запаси урану і вони вже в 12 раз перевищують обсяги, передбачені ядерної угодою.
За словами джерел, чинний глава США пропонував розглянути варіанти авіаудару або кібератаки на завод в Натанзі. Але віцепрезидент Майкл Пенс, держсекретар Майкл Помпео, виконувач обов'язків міністра оборони Крістофер Міллер і голова Комітету начальників штабів збройних сил генерал Марк Міллі відрадили Трампа від цього кроку. Радники президента заявили, що подібні дії можуть спричинити масштабний військовий конфлікт на Близькому Сході.
Як зазначає газета, в свої останні тижні на посаді президента США Трамп погіршує відносини з Іраном і вводить нові санкції проти держави. Після цих дій його наступнику Джо Байдену було важче відновити ядерну угоду з Тегераном, з якої Вашингтон вийшов в 2018 році.
Іран попереджає про «нищівну реакцію», якщо Трамп атакуватиме ядерний об'єкт
Іран попередив про рішучу реакцію, якщо Трамп наприкінці свого президентства втілить плани нанесення удару по Ірану або іранським союзникам у регіоні.
Прессекретар уряду Ірану Алі Рабей застеріг американців від атаки. «Будь-які дії проти іранської нації, безумовно, зіткнуться з нищівною реакцією», — цитує його слова видання The Guardian.
Трамп засмучений тим, що його політика максимальних санкцій не змусила Іран повернутися за стіл переговорів. Він не виключає військових дій проти іранських «гібридних» сил на Близькому Сході напередодні кінця свого строку, який добігатиме кінця в січні.
Він ще не визнав поразки у перегонах, але, схоже, він шукає, як себе увіковічнити у зовнішній політиці, зокрема у подальшому виведенню американських військ з Афганістану та Іраку.
Згідно з повідомленням New York Times, минулого тижня американські чиновники заявили Трампу, що інспектори з ядерного нагляду ООН повідомили в середу, що запаси ядерного матеріалу в Ірані значно зросли, і що Іран заблокував їм доступ до іншого місця, де є дані про діяльність з виробництва ядерної зброї.
На ядерному об'єкті в Натанці, зазначає МАГАТЕ, запаси урану в 12 разів більші, ніж дозволено ядерною угодою між США та Іраном, із якої Трамп вийшов у 2018 році. Натанц цього року зазнав підпалів та можливої кібератаки, яку приписують Ізраїлю.
Іранці також відслідковують раптові кадрові зміни в Пентагоні, включаючи відставку міністра оборони Марка Еспера та формування групи «яструбів».
Помпео здійснює тур Близьким Сходом, включаючи зупинки в Ізраїлі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах, трьох країнах, що люто виступають проти Ірану. У понеділок Помпео також зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном.
Три основні європейські держави — Великобританія, Франція та Німеччина —жорстко проти будь-якого військового удару і виступають за відновлення переговорів між США з Іраном. ЄС вже заявив, що підтримає ділове спілкування між Євросоюзом та Іраном, якщо США скасують санкції.
Іран в очікуванні президентства Байдена
В Ірані точаться дискусії, чи було б розумно і на яких умовах відновити переговори щодо оновленої ядерної угоди з адміністрацією Джо Байдена.
Президент Ірану Хасан Роухані заявив, що його адміністрація використовуватиме всі можливості для скасування американських санкцій. «Щоразу, коли ми побачимо, що існує ситуація для зняття санкцій, ми будемо цим користуватися», — сказав він на засіданні кабінету міністрів.
Радикальні політики в Ірані вимагають економічної самодостатності і попереджають, що Байден нічим не відрізняється від Трампа. Вони стверджують, що для Ірану було б нерозумно робити двічі ту саму помилку, й проти угоди, аналогічної до попередньої, з якої США в 2018 році безкарно вийшли.
Деякі іранські дипломати наполягають на тому, що переговорів не повинно відбуватися, поки США не нададуть компенсацію за американські санкції з 2018 року й скасують існуючі обмеження. Байден заявив, що хоче повернутися до угоди, але нечітко висловився про політичний капітал, який він має витратити, щоб подолати опозицію Ізраїлю та отримати підтримку Конгресу для такого кроку. Ймовірно, він буде оточений помічниками, які є «ветеранами» переговорів до 2015 року.
Філіп Гордан, колишній спеціальний помічник Білого дому на Близькому Сході за часів Барака Обами, заявив, що адміністрація Трампа «робить все можливе, щоб Байден не міг реалізувати свою політику».
Він додав, що Трамп сигналізує іранцям, що немає сенсу співпрацювати з Байденом, оскільки новий президент не зможе реалізувати свою політику через опір в Конгресі прихильників Трампа.
Міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб у понеділок ввечері поспілкувався з міністром закордонних справ Ірану Джавадом Заріфом, проте невідомо, чи обговорювали вони можливість атаки США.
В Ірані й без того напружений час — смертність від коронавірусу досягає рекордного рівня, а сили безпеки стурбовані протестами. Іранці «відзначають» річницю вуличних акцій протесту в листопаді 2019 року, які призвели до розстрілу сотень активістів за спротив раптовому подорожчанню палива.
Існує також напруженість щодо іншої річниці — 3 січня виповниться рік із дня вбивства американцями Касема Сулеймані, лідера Корпусу вартових Ісламської революції. Він помер внаслідок атаки американських безпілотників в Іраці. Цього тижня старші командири КВІР неодноразово заявляли, що Іран ще не повністю помстився за його вбивство.
Іран намагався зв’язатися зі своїми арабськими сусідами, при цьому Зариф попереджав їх, що Трамп піде через 70 днів, але іранський режим залишиться «назавжди». Міністр закордонних справ закликав їх усвідомити, що «робити ставки на іноземців, щоб забезпечити безпеку, ніколи не є хорошою грою».
Як ми писали раніше, у жовтні США вбили в Сирії кількох ватажків «Аль-Каїди».
