Центральна виборча комісія Казахстану 11 січня оголосила попередні підсумки виборів депутатів парламенту. За даними ЦВК, трьом партіям вдалося подолати 7-відсотковий бар’єр.
Остаточні підсумки виборів депутатів парламенту, що обираються за партійними списками, ЦВК оголосить «після отримання всіх оригіналів протоколів територіальних виборчих комісій», повідомила секретар Центральної виборчої комісії.
Це були перші вибори в нижню палату парламенту після відставки Нурсултана Назарбаєва, який правив країною майже 30 років. Але він досі очолює домінуючу в політиці країни партію «Нур Отан» («Світло Батьківщини») і зберігає широкі повноваження, незважаючи на складання ним президентських повноважень в 2019 році.
За владну партію «Нур Отан» проголосували 71,09 % виборців, за провладну Народну партію Казахстану (НПК) — 9,10 %, за «Ак жол» («Світлий шлях») — 10,95 %.
Як пише казахстанська служба «Радіо Свобода», це означає, що партійний склад мажилісу не зазнає змін. «Ак жол» і НПК, дві провладні партії, присутні в нинішньому складі парламенту, в якому більшість місць займають депутати партії «Нур Отан».
Контекст виборів
Вибори в мажиліс – перші після відходу Нурсултана Назарбаєва з посади президента і вступу на посаду Касима-Жомарта Токаєва в 2019 році.
Попри офіційний відхід від влади, Назарбаєв зберігає потужний вплив на політику країни. Він є головою Ради безпеки країни і користується майже необмеженими повноваженнями і недоторканністю як лідер нації.
Єдина офіційно зареєстрована політична партія, яка називає себе опозиційною, Загальнонаціональна соціал-демократична партія, оголосила в листопаді, що бойкотує вибори, оскільки в політичному ландшафті Казахстану, як і раніше, домінує «та ж» політична еліта.
Виборців в Казахстані «позбавили вибору». Місія ОБСЄ вказує на «системні недоліки»
Міжнародні спостерігачі не визнавали попередні вибори в Казахстані вільними і чесними, вказуючи на фальсифікацію виборів, репресії проти опозиційних кандидатів і обмеження щодо ЗМІ.
Спостерігачі кажуть, що неконкурентна агітація і «системні» обмеження основних свобод позбавили виборців справжнього вибору на парламентських виборах в Казахстані.
В опублікованій 11 січня заяві про попередні висновки місія зі спостереження БДІПЛ ОБСЄ і Парламентської асамблеї ОБСЄ відзначає, що голосування «в цілому було організовано ефективно». Але в день голосування не вистачало повної прозорості, «узгоджені заходи» напередодні виборів завадили деяким місцевим спостерігачам здійснювати ефективний нагляд. Правова база країни «ще не сприяє проведенню виборів відповідно до зобов'язань ОБСЄ», оскільки «зберігаються давні системні недоліки».
Майже на всіх виборчих дільницях, де спостерігався підрахунок голосів, дільничні виборчі комісії не дотримувалися послідовно процедури підрахунку, не оголошували вибір виборців або кількість голосів, поданих за кожну партію, й «ігнорували» важливі заходи по звірці даних.
ДВК вимагали від міжнародної місії і місцевих спостерігачів триматися подалі від місця підрахунку голосів, що «значно обмежило прозорість процесу».
«Ми вітаємо ефективну організацію виборів, особливо з урахуванням проблем, пов'язаних з пандемією COVID-19. З іншого боку, ми стурбовані політичною обстановкою, в якій пройшли вибори. Принципи ОБСЄ закликають до безперешкодного плюралізму і процвітання громадянського суспільства» — сказав Крістіан Вігенін, глава короткострокової місії спостерігачів ОБСЄ.
Місія повідомила про перевірки податковими органами напередодні виборів декількох неурядових організацій. Були й затримання і арешти учасників мирних протестів у день виборів і попередні дні.
У місії також відзначають, що в день голосування, який «в цілому був спокійним», посилена присутність поліції в декількох містах перешкодила заздалегідь оголошеним мирним демонстраціям.
Голосування на виборах до мажилісу і масліхатів, за численними повідомленнями, супроводжувалося різного роду порушеннями. Незалежних спостерігачів під різними приводами не пускали на дільниці, камери спостереження на деяких з них були прикриті предметами. Кілька опозиційних груп закликали своїх прихильників вийти в день голосування на протести.
Слідом за затриманнями активістів напередодні виборів поліція продовжила чинити тиск і в день голосування, затримавши десятки протестуючих по всій країні.
Заступник міністра внутрішніх справ Аристангані Заппаров, коментуючи затримання демонстрантів 10 січня, на брифінгу в неділю сказав, що затриманих відпустили. Він проігнорував питання про загальну кількість затриманих по країні.
За повідомленнями правозахисників і активістів, в день парламентських виборів було затримано близько сотні учасників протестів в Нур-Султані, Алмати та ще семи містах країни.
Жодні вибори в Казахстані західні спостерігачі не визнавали вільними і чесними, вказуючи на придушення опозиції і фальсифікації.
