У п’ятницю, 28 січня, флагман українського науково-дослідного флоту «Ноосфера» вирушив у свій перший рейс в Антарктику.
Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) назвав цей рейс символічним, адже саме 28 січня вважають датою відкриття Антарктиди.
Як пише «Укрінформ», на борту перебувають шість українських дослідників Антарктики. До них приєднаються ще 28 вітчизняних науковців у чилійському порту Пунта-Аренасу. Екіпаж очолив український капітан Павло Панасюк.
Дивіться, як український криголам «Ноосфера» відправився у свою першу подорож до Антарктики.👇🏻
Posted by Chas News on Friday, January 28, 2022
Що відомо про науково-дослідне судно «Ноосфера»
«Ноосфера» — це ніщо інше, як придбаний Україною у 2021 році британський криголам James Clark Ross.
Судно коштувало близько $5 млн та йшло в комплекті із двома моторними човнами ($25 тис.) та повним баком пального (ще більше $272 тис.).
У НАНЦ зазначали, що криголам допоможе українським науковцям проводити масштабні дослідження Південного океану та Арктики.
James Clark Ross є знаковим судном, адже на воду його спустила сама королева Вікторія у 1990 році. Для українців криголам найбільш відомий тому, що саме на ньому перша українська антарктична експедиція дісталася станції «Академік Вернадський» у 1996 році.
На James Clark Ross багато океанографічних відкриттів вдалося зробити вперше, а останні 30 років він виконував роль світової платформи для біологічних, океанографічних та геофізичних досліджень.
Які завдання виконуватиме «Ноосфера» в своєму першому рейсі
Про завдання українського криголама в коментарі Chas News розповів Євген Дикий, директор Національного антарктичного наукового центру.
Він наголосив, що ця експедиція є першою за 20 років, тому багато складнощів при плануванні були пов'язані саме з тим, що людей з таким досвідом практично не залишилося.
«Експедиція така, пробна, нам треба засвоїти судно, щоб екіпаж освоївся. Тому надзадач на перший рейс не ставимо», — пояснив Євген Дикий.
За його словами, основним логістичним завданням є заміна команди на станції «Академік Вернадський», а також забезпечення її різними запасами на рік.
Наукові дослідження, які очікують на «Ноосферу» та її команду, директор НАНЦ назвав скромними. Але виділив одну цікаву ідею, пов'язану з вже неіснуючим українським судном «Ернст Кренкель». Євген Дикий розповів, що в архівах залишилися дані та вимірювання, які проводила команда цього корабля.
«Ми хочемо на трьох полігонах — в районі станції «Академік Вернадський», острова Мордвінова та південних Оркнейських островів — повторити ці вимірювання, що зробили 25 років тому, і показати, як помінялися океанографічні характеристики за чверть століття», — поділився Євген Дикий.
За його словами, в цьому регіоні темп глобального потепління вищий, ніж в середньому по планеті. Тому там багато чого могло змінитися, а українські дослідники мають з чим порівняти.
Що стосується геологічної розвідки, планують взяти керни донних відкладів та привезти їх до Одеси. Зокрема дослідників цікавлять рідкоземельні метали. Щодо біологічної програми також є плани, зокрема, робота з ДНК.
«Спробуємо за ДНК зробити щось на кшталт перепису населення того, що живе в деяких регіонах довкола Антарктичного півострова», — додав директор НАНЦ.
Андіс Кубуліниш, старший механік судна, який раніше працював у британській команді, в свою чергу розповів про маршрут «Ноосфери». За його словами, перша зупинка буде на Канарських островах, а наступна в Чилі. Цей океанічний перехід триватиме від чотирьох до п'яти тижнів. Потім судно вирушить на Антарктичний півострів.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини та публікує дивовижні історії. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
