Венеціанська комісія схвалила законопроєкт президента Володимира Зеленського про криміналізацію недостовірного декларування, який був ухвалений депутатами у першому читанні 15 квітня.
Європейські правознавці підсумували, що проєкт відповідає міжнародним зобов'язанням України. Про це свідчить висновок комісії, який вона опублікувала 7 травня на сайті консультаційного органу.
Комісія вітає введення тюремного ув'язнення за брехню в деклараціях.
Члени комісії відзначили, що одночасно з посилення санкцій треба зміцнювати антикорупційні інституції й механізми.
«Посилення санкцій може бути необхідним, але цього недостатньо, якщо антикорупційні інституції не працюють належним чином», — пишуть автори висновку.
Також комісія ухвалила, що законопроєкт не суперечить рішенню Конституційного суду України і відповідає попереднім її рекомендаціям.
Документ відповідає міжнародним зобов'язанням України. У міжнародній практиці функціонування податкових систем декларування активів є обов'язковим. Якщо його не виконують, держава накладає санкції.
Автори акцентували, що важко визначити конкретний грошовий штраф або строк тюремного ув'язнення, які представляли б «середній європейський показник» у таких випадках.
Члени комісії шкодують, що посилення покарань українська держава зможе застосувати тільки до наступного циклу декларування, тобто під час кампанії до 1 квітня 2022 року.
У висновку Венеціанська комісія підтримала всі зміни, які спочатку були запропоновані в представленому президентом законопроекті. В тому числі — відновлення ув'язнення як покарання за умисне неподання декларацій або неправдиві відомості від 4,5 млн грн.
«Венеціанська комісія не вбачає у посиленні санкцій та поверненні санкції ув’язнення будь-яких суперечностей сумнозвісному рішенню Конституційного Суду України. Схвалення отримали й наслідки від посилення покарання — збільшення строків давності за цими правопорушення до трьох років», — прокоментували висновки комісії члени ГО «Центр протидії корупції».
Крім того, експерти підтримали включення недекларування до переліку корупційних правопорушень, що не дозволить звільняти посадових осіб від відповідальності, покарання або застосовувати до них м'якші санкції, ніж передбачені.
«Майже немає сумнівів, що депутати спробують послабити норми законопроєкту до другого читання через подані поправки, однак жодних аргументів на користь цього немає. Адже Венеціанська комісія не вказала на надмірність чи непропорційність запропонованих санкцій, зокрема щодо відновлення ув’язнення як покарання за такі дії», — прокоментував висновки комісії експерт «Центру протидії корупції» Антон Марчук.
Передісторія
15 квітня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт про відновлення позбавлення волі за брехню в деклараціях.
27 січня Зеленський вніс до парламенту законопроєкт, який пропонує повернути позбавлення волі за недостовірне декларування. Документ визначили як невідкладний.
В кінці 2020 року Конституційний суд України скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування для суддів через порушення принципу поділу влади. Це заблокувало роботу Національного агентства із запобігання корупції і викликало конституційну кризу в країні.
У КСУ пояснили, що прийняли таке рішення, щоб захистити суддів від тиску на них органів виконавчої влади.
Як ми писали раніше, Венеційська комісія надала висновок щодо законопроєкту про Вищу раду правосуддя.
Ще раніше Венеційська комісія Ради Європи позитивно оцінила законопроєкт про політичні партії в Україні.
