404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Післявоєнна криза у Вірменії. Протестувальники увірвалися до будівлі уряду та вимагають відставки прем’єра
Getty Images

Політична криза у Вірменії загострилася. Група протестувальників, які вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, 1 березня увірвалася до будівлі уряду в столиці країни Єревані, повідомляє AP.

Десятки протестувальників, які вигукували гасла з вимогою відставки прем’єра, заявили, що в країні немає будинків, де б міг заховатися Пашинян. Незабаром протестувальники пішли без насильства.

ЗМІ не повідомили про постраждалих чи затриманих.

Протягом понеділка прихильники Пашиняна та опозиція планують одночасні мітинги у столиці Вірменії.

Політична криза в країні

Протести опозиції, спрямовані на усунення Пашиняна, взимку вщухли, але минулого тижня знову посилилися на тлі розриву прем’єра з вищим військовим керівництвом країни.

Ситуація у Вірменії загострилася 25 лютого.

Криза була спричинена звільненням заступника начальника Генштабу. Він сміявся з твердження Пашиняна про те, що лише 10% поставлених Росією ракет «Іскандер», які Вірменія використовувала у конфлікті, вибухнули від зіткнення.

Тоді Генштаб Збройних сил та інші військові командувачі оприлюднили колективну заяву із вимогою відставки Пашиняна. Її вимагає й опозиція.

Прем’єр назвав це «спробою військового перевороту». І його прихильники, і супротивники провели багатотисячні демонстрації в різних частинах центру Єревану.

Прем'єр-міністр у відповідь звільнив начальника Генерального штабу генерал-полковника Оніка Гаспаряна. Звільнення мав затвердити президент країни Армен Саркісян. Його повноваження в основному церемоніальні. Але президент надіслав його назад прем'єр-міністру. Саркісян назвав цей крок неконституційним.

Пашинян швидко подав знову вимогу про звільнення генерала. Аого союзники попередили в понеділок, що президенту може оголосити імпічмент, якщо він не підтримає цей крок.

Рада безпеки Вірменії 1 березня закликала Сарґсяна дати дозвіл Пашиняну звільнити навальника Генштабу, який не прийшов на її засідання, попри те, що є членом ради.

Рада також засудила втручання військових до політичного процесу. Її члени пояснили, що конституція чітко визначає, що «збройні сили перебувають під цивільним контролем».

Поразка у війні

Протести проти Пашиняна і його уряду, які останніми днями знову наростають, масово спалахнули після поразки Вірменії у другій війні з Азербайджаном за Нагірний Карабах.

44 дні боїв завершилися в листопаді 2020 року угодою про припинення вогню, укладеною за посередництва Росії. Супротивники Пашиняна звинувачують його в цій поразці. Він відповідає, що не мав іншого вибору, даючи зрозуміти, що інакше поразка була б іще тяжчою.

Угода, укладена за посередництвом Росії, дозволила Азербайджану повернути контроль над значною частиною Нагірного Карабаху та прилеглими районами, які утримувались вірменськими силами більше чверті століття.

Пашинян, колишній журналіст, який прийшов до влади після керівництва масовими вуличними акціями протесту в 2018 році, все ще продовжує користуватися широкою підтримкою, незважаючи на принизливу поразку країни в Нагірному Карабасі. Опозиція вимагає його відставки.

Прем'єр-міністр каже, що мирна угода є болісним, але необхідним кроком, щоб не дати Азербайджану захопити весь Нагірний Карабах.

Вірменія розраховувала на фінансову та військову підтримку Москви, в державі є російська військова база.

Минулого тижня Міністерство оборони Росії дорікало вірменському лідеру за вислови про ракети «Іскандер», сучасну зброю, яку рекламують військові за її точність. Пашинян забрав свої слова назад у понеділок, визнавши, що зробив заяву про ракети, тому що його ввели в оману.

У Вірменії підтвердили загибель понад 2300 військових у карабахській війні