Результатом тривалих перемовин Вірменії та Азербайджану стала домовленість про перемир’я, яке вступає в силу з 12:00 10 жовтня.
Загалом, як повідомляє «Інтерфакс», сторони погодили чотири пункти, які представив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Він виступив посередником на цих перемовинах.
Пункти такі:
1. Припинення вогню з 12:00 10 жовтня 2020 року в гуманітарних цілях для обміну військовополоненими та іншими утримуваними особами і тілами загиблих за посередництва й відповідно до критеріїв міжнародного Червоного Хреста.
2. Конкретні параметри режиму припинення вогню будуть узгоджені додатково.
3. Азербайджанська Республіка і Республіка Вірменія за посередництва співголів Мінської групи ОБСЄ на основі базових принципів врегулювання приступають до переговорів з метою якнайшвидшого досягнення мирного врегулювання.
4. Сторони підтверджують незмінність формату переговорного процесу.
Перед тим, 9 жовтня, у Москві почалися переговори глави МЗС Азербайджану Джейхуна Байрамова з главою МЗС Вірменії Зограбом Мнацаканяном щодо врегулювання конфлікту в Нагірному Карабаху. Переговори закінчилися в ніч на суботу й тривали більше 10 годин.
Глави МЗС Вірменії і Азербайджану прибули до Москви в п'ятницю на запрошення президента Росії Володимира Путіна.
Лавров оголосив, що Міжнародний комітет Червоного Хреста виступить посередником у гуманітарній операції. Він не надав деталей переговорів, але заявив, що Мінська група з питань безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) буде посередником.
Мнацаканян та його азербайджанський колега Байрамов не спілкувалися з журналістами.
Поновлення бойових дій у конфлікті, що тривав десятиліттями, породило побоювання щодо затягування до війни Туреччини, тісного союзника Азербайджану, та Росії, яка має домовленість про оборону з Вірменією.
Зіткнення також посилили стурбованість безпекою трубопроводів, які транспортують азербайджанську нафту та газ до Європи.
Вірменські чиновники, за даними видання The Guardian, стверджували, що Туреччина брала участь у конфлікті і посилає сирійських найманців воювати на стороні Азербайджану. Туреччина публічно підтримала Азербайджан у конфлікті, але заперечує направлення бойовиків до регіону.
У п'ятницю Туреччина заявила, що зусилля Франції, США та Росії по припиненню насильства між азербайджанськими та вірменськими силами щодо Нагірного Карабаху зазнають невдачі, якщо вони не забезпечать виведення вірменських сил з анклаву.
Тим часом війна триває
У п'ятницю вірменське міністерство оборони заявило, що бойові дії тривали протягом дня, незважаючи на переговори, що проходили в Москві.
У четвер Вірменія звинуватила Азербайджан у навмисному обстрілі історичного собору в Нагірному Карабасі. На знімках було показано серйозні пошкодження собору Святого Спаса в місті Шуша (вірменською мовою — Шуші).
У той же час Азербайджан, за повідомленням BBC, заявив, що його друге за величиною місто Гянджа та регіон Горанбой були обстріляні вірменськими силами, при цьому щонайменше одна цивільна особа загинула.
В результаті сутичок переміщено половину населення Нагірного Карабаху — близько 70 000 осіб, — заявили агентству Reuters чиновники.
Столиця Нагірного Карабаху Степанакерт зазнала інтенсивних обстрілів. Мешканці переховуються, частина знаходиться у підвалах багатоквартирних будинків.
Нагадаємо, що 27 вересня Міноборони Азербайджану заявило про початок військової операції на всій лінії зіткнення в зоні карабаського конфлікту. Зі свого боку, прем’єр Вірменії Нікол Пашинян заявив про напад на невизнану Нагірно-Карабахську республіку з боку Азербайджану.
