Народні депутати Гео Лерос та Олександр Юрченко влаштували бійку в кулуарах Верховної Ради. Інцидент розпочався під стінами парламенту та продовжився у його приміщенні.
«Скажена потвора» і «Део Ланос» — обмінялись люб'язностями колишні колеги по фракції «Слуга народу».
Chas News вирішив згадати топові бійки в українському законодавчому органі. Оскільки ера всюдисущого інтернету та мобільних гаджетів розпочалася не так давно, картину парламентських бійок минулого століття можна відтворити лише зі слів учасників тих подій. Притомні відеозаписи з'являються лише з Ради V скликання, тобто 2005 року.
Втім, найфеєричніша сутичка у Раді трапилася за часів VI скликання, а саме — під час ратифікації Харківських угод. Опозиційні фракції, намагаючись зірвати голосування за документ, підкріплювали свої аргументи не тільки кулаками, але і стільцями.
Не менш епічний «файт» спостерігали у наступному скликанні Ради. Учасники ті ж — опозиція та провладна більшість. Причина — законопроєкт про засади мовної політики, яким пропонували надати російській мові статус другої державної в Україні.
Від справ державницьких — до особистих. Один з небагатьох відеозаписів доінтернетної епохи, і, за словами народних депутатів попередніх скликань, чи не найперша агресія у Раді. Народні депутати Наталя Вітренко та Володимир Марченко гамселять колегу по парламенту Павла Мовчана. Причиною рукоприкладства став, начебто, невдалий жарт останнього.
Як розповів Chas News Олександр Барабаш, віцепрезидент Асоціації народних депутатів, народний депутат І скликання, на зорі парламентаризму в Україні процес суперечок відбувався спокійніше.
«Послухайте, це поважна публіка, про якісь бійки і мова не йшла. Крім так званих «червоних директорів», серед депутатів були і молоді політики, ветерани афганської війни, але ні, жодного мордобою. Хіба що якісь гучні вирази. Згадується штовханина, коли до сесійної зали заносили державний прапор. На тому і все», — каже Барабаш.
В Раді VІІІ скликання теж пройшло вдосталь «кулачних дебатів». Найдинамічніші — між народними депутатами Вадимом Івченком та Єгором Соболєвим через різні позиції щодо ринку землі.
Але, відверто кажучи, нокаут Олега Ляшка Олександром Шевченком не менш видовищний.
Головний радикал країни — серед лідерів за кількістю парламентських баталій. У його арсеналі і мила бійка з віцеспікером Адамом Мартинюком, і нокдаун від Юрія Бойка. Більше, ніж Ляшко, отримував, мабуть, хіба Нестор Шуфрич. Але зараз ми говоримо лише про парламентські стіни.
Нинішня Верховна Рада ІХ скликання працює трохи більше року. У народних депутатів від «Слуги народу» ще немає досвіду політичної боротьби, але є м'язи Артема Дмитрука — вдалий аргумент у протистоянні за президію парламенту. Юлія Тимошенко в новому на той час образі причарувала депутатів від монобільшості та прошмигнула на місце спікера, а от Сергієві Власенку для цього забракло корпулентності.
Ми розуміємо, що в запалі політичної боротьби в хід йдуть всі підручні засоби. Мабуть, тому у Верховній Раді вже неодноразово пропонували запровадити інститут парламентських приставів, які стежитимуть за поведінкою народних обранців. Зокрема, на початку року Олександр Корнієнко, голова партії «Слуга народу», анонсував плани розробити і ухвалити кодекс честі народного депутата та впровадити приставів. Втім, поки що це слова.
