святий миколай у Києві
Інформатор

Святий Миколай (також відомий як Миколай Мирлікійський та Миколай Чудотворець) — один з найшанованіших християнських святих. Також він улюбленець дітлахів, адже щороку в грудні приносить їм подарунки. За новим календарем день Святого Миколая відзначають 6 грудня (раніше було 19-го).

Chas News розповідає легендарну біографію святого та як він став головним дарувальником під час зимових свят.

Святий Миколай: біографія Чудотворця

Біографія Святого Миколая як і більшості інших ранньохристиянських святих окутана таємницями. Сучасники про нього не згадували, так само не збереглися до наших днів і його твори.

Перші церковні біографії Миколая Мирлікійського (принаймні відомі зараз) з'явилися за два століття після його смерті, коли культ святого став вже доволі популярним. І чим більше часу проходило, тим більше чудес та звершень йому приписували при житті.

Відповідно до переказів, святий Миколай народився близько 270 року у місті Патар у римській провінція Лікія (на південному заході сучасної Туреччини).  Його батьки були ревними християнами, а дядько, теж Миколай, за однією з версій, — єпископом сусіднього міста Мира.

Майбутній святий виріс аскетичною та щедрою людиною, готовою у будь-який час прийти на допомогу. Великий спадок, отриманий після смерті батьків, він повністю роздав нужденним.

Святий Миколай на львівському різдвяному ярмарку

Миколай вирішив посвятити життя служінню Богу, а згодом його обрали єпископом Мирським. За однією з легенд, після смерті місцевого єпископа жителі міста вирішили, що його місце посяде перший священник, який зайде до храму. І ним став Миколай, який як раз прийшов помолитися.

Вважається, що кілька років він просидів у в'язниці під час гонінь на християн за часів імператора Діоклетіана та його наступників. Однак після оголошення у Римській імперії едикту про віротерпимість вийшов на волю та доклав зусиль до поширення християнства у Лікії.

Миколай очолював Мирське єпископство до кінця життя. Помер він близько 345 року — за переказами, 6 грудня (у православних церквах, які дотримуються юліанського календаря — 19 грудня). Саме в цей день християни і вшановують пам’ять святого.

Де похований святий Миколай та історія свята Миколи Весняного

За переказами, одразу після смерті тіло Святого Миколая почало мироточити та стало об'єктом паломництва. Згодом над могилою збудували церкву, де мощі чудотворця зберігалися наступні кілька століть.

Однак наприкінці ХІ століття Візантійська імперія зазнала сильної поразки від турків-сельджуків, які захопили більшість її володінь на півострові Мала Азія, зокрема і Мири. У результаті під владою мусульман опинилися мощі відомого християнського святого.

Ситуацією вирішили скористатися італійці. Вони планували викрасти мощі і таким чином врятувати їх від можливого знищення та водночас підняти свій авторитет. Це завдання одночасно доручили своїм представникам жителі міст Барі та Венеції.

Барійці виявилися першими. Вони проникли у церкву Святого Миколая у Мирах, зв'язали ченців та викрали мощі. 8 травня 1087 року святиню привезли до Барі, а наступного дня урочисто принесли до церкви Святого Стефана. Згодом у місті збудували окрему церкву на честь святого Миколая, де його мощі зберігаються і донині.

Базиліка Святого Миколая у Барі

З тих часів у місті щороку 9 травня відзначаються річницю перенесення мощей. Проте у цілому на Заході це свято не прижилося. Так само, не вшановує цей день і Грецька церква, для якої втрата святині стала сумною подією. А от у Київській Русі майже одразу почали відзначати Перенесення мощей святого Миколая. А у народному календарі свято отримало назву Миколи Весняного або Теплого. Зараз за юліанським календарем воно припадає на 22 травня.

Могила Святого Миколая у Барі

Проте у Барі історія з перепохованням святого не завершилася. Справа у тому, що барійці в 1087 році, поспішаючи, забрали лише найбільші фрагменти мощей. Проте приблизно п'ята їх частина залишилася на місці.

Ось за ними у 1100 році прийшли венеційці і забрали до свого міста, де помістили у церкві святого Миколая на острові Лідо. Так що, зараз чудотворець похований одразу у двох місцях — у Барі та Венеції. До речі, антропологічні експертизи 1957 та 1987 років дійшли висновку, що мощі в обох містах, імовірно, належать одному скелету.

Легенди про святого Миколая

Святий Миколай відомий не тільки своїм праведним життям, але й великою кількістю чудес, скоєних при житті.

Зокрема, під час морської подорожі до Святої Землі його корабель потрапив у сильний шторм. І тоді святий молитвою заспокоїв море, за іншою версію — воскресив моряка, який загинув у штормі. Через це він вважається покровителем моряків та загалом усіх мандрівників.

Ще одна з найдавніших легенд про Миколая розповідає, як він врятував від страти трьох невинних чоловіків, яких у Мирах несправедливо засудили до страти. У зв'язку з цим святий також і захисник невинно засуджених.

Зображення святого Миколая, який воскрешає трьох хлопчиків, з «Великого часослову Анни Бретонської» (початок ХVI століття)

За доби Середньовіччя біографію святого також поповнила моторошна легенда із щасливим кінцем. Її деталі можуть різнитися, але суть така — під час страшного голоду злий м'ясник заманив до себе додому трьох хлопчиків, вбив їх та засолив у діжках, плануючи продати як шинку. Про це дізнався святий Миколай, який дітлахів успішно воскресив, а їхнього кривдника — покарав. Легенда більше нагадує казки братів Грімм, однак зіграла свою роль у становленні іміджу святого, як захисника дітей.

Чому саме святий Миколай приносить дітям подарунки

Найбільш відомий широкому загалу святий Миколай у ролі головного героя різдвяно-новорічних свят, який приносить подарунки слухняним діткам. В основі цієї традиції лежить легенда, описана ще в перших біографіях святого.

Відповідно до неї, по сусідству з Миколаєм жив чоловік, який «підступами сатани» пройшов шлях від «заможної людини до найбіднішого бідняка». Мав він лише трьох надзвичайно вродливих доньок, проте за відсутністю посагу ніхто не хотів їх взяти за дружину. Тож батько вже думав їх віддати у будинок розпусти, щоби отримати хоч якість гроші на життя.

Про це дізнався Миколай і тричі потайки підкидав сусіду мішечки із золотом. Завдяки цим дарункам кожна з доньок успішно вийшла заміж та врятувалася від страшної долі.

Святий Миколай та три бідні діви. Картина італійського живописця Джироламо Маккієтті (середина  ХVI століття)

Згодом у народній творчості легенда позбулася неприємних деталей (наприклад, згадок про проституцію), перетворилася на добру казку та поповнилася новими деталями. Так, в одному із варіантів Миколай закидав дівчатам золоті подарунки через димохід одразу у панчохи. Звідси і пішла популярна на Заході традиція класти різдвяні чи новорічні подарунки саме у панчохи.

Святий Миколай, Санта-Клаус та маленький Ісусик

Враховуючи імідж відомого благодійника не дивно, що саме із святим Миколаєм у багатьох країнах пов'язана традиція дарувати подарунки дітям під час зимових свят. Зародилася вона у добу Середньовіччя на території сучасних Нідерландів та півночі Німеччини.

Спочатку там на День Святого Миколая черниці приносили подарунки дітям з бідних родин. Згодом до цієї практики долучилися і батьки.

Гарна традиція опинилася під загрозою у ХVI cтолітті, коли північну Європу охопила Реформація. Протестанти заперечували вшанування святих, відповідно і святий Миколай не міг більше радувати дітлахів. Однак від подарунків не відмовилися — їх на Різдво став приносити маленький Ісусик, а у період Контрреформації Святий Миколай знову повернувся до звичної роботи.

А подекуди святий Миколай з часом ужився і з новим протестантським укладом. У Нідерландах та Бельгії він став Сінтерклаусом, який щорічно прибуває з «Іспанії» та привозить дітям подарунки. 

Сінтерклаус у Нідерландах та Чорний піт

Саме з нідерландськими колоністами ця традиція прибула до Північної Америки, а в 1822 році викладач Колумбійського університету склав для своїх дітей віршовану казку «Візит Святого Миколая» (також відому як «Ніч проти Різдва»). Щоправда, у ній попри назву подарунки для дітей у панчохи кладе не християнський святий, а Санта-Клаус — старенький веселий та пухкенький ельф у хутряній шубі з люлькою у зубах, який їздить на санях з вісьмома оленями.

Утім у Європі святий Миколай свої позиції не здає. Зараз він головний зимовий дарувальник у Бельгії, Нідерландах, Німеччині, Австрії, Польщі, Словенії, Хорватії та Україні.

резиденція Святого миколая у Львові

Проте у залежності від місцевих традицій може робити цю важливу справу з іншими святковими персонажами (маленьким Ісусиком, Дідом Морозом та його місцевими аналогами).

Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.

Свині, жаби, мухомори. Ми не пам’ятаємо ці символи Нового року, хоча ще на початку XX ст. вони були вкрай популярні
Чому православні українці святкують Різдво 7 січня, а греки, румуни та болгари — 25 грудня
Святковий фронт. Як комуністи боролися з Різдвом