ялтинська конференція 1945

18 лютого 2025 року у столиці Саудівської Аравії, місті Ер-Ріяд, відбулись переговори делегацій США і росії щодо завершення війни в Україні.

Сторони домовились про повернення послів і підготовку особистої зустрічі президентів Трампа і путіна. Водночас український президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не визнає жодних домовленостей, досягнутих у переговорах, у яких вона не бере участі.

Chas News докладно розповідав, чому місцем цих переговорів обрали саме Саудівському Аравію.

А тепер ми згадуємо, де проходили інші важливі перемовини і як вони вплинули на хід світової історії.

Брест-Литовськ, 1917—1918: переговори УНР, держав Європи і більшовицької Росії

Підписання мирного договору в Брест-Литовську (1918)

У грудні 1917 року, після Жовтневого перевороту в Російській імперії, розпочалися мирні переговори між Українською Народною Республікою, більшовицькою Росією та Центральними державами — військово-політичним блоком, що складався з Австро-Угорщини, Німецької і Османської імперій та Болгарського царства.

Містом перемовин, а згодом і підписання мирного договору, стало місто Брест-Литовський, нині — Брест у Білорусі.

Українською місто називається Берестя. Воно було одним з найдавніших міст Галицько-Волинського князівства, перша згадка про нього датується 1017 роком. У 1596 році тут на церковному соборі була укладена Берестейська унія. У 1795 році Берестя разом із західною частиною Берестейського воєводства увійшло до складу Російської імперії, а під час Першої світової війни стало частиною УНР.

Брест-Литовський мирний договір від 27 січня (9 лютого) 1918 року — став першим мирним договором Першої світовій війні. Його укладення означало визнання УНР як незалежної держави. На це змушено погодилась і більшовицька делегація. Однак, формально визнавши незалежність УНР та офіційно підписавши договір, вже за рік більшовики перейшли в наступ. В результаті цього період першої української незалежності швидко закінчився.

Париж, 1919—1920: мирна конференція щодо підсумків Першої світової війни

Паризька мирна конференція 1919—1920

Міжнародну конференція щодо підсумків Першої світової війни скликали держави-переможниці. Тому й місцем її проведення обрали Париж, столицю Франції, що була частиною Антанти.

Підсумки Першої світової, що завершилась підписанням Комп'єнського перемир'я 11 листопада 1918 року, були підбиті на Паризькій мирній конференції, яка з перервами тривала рік — з січня 1919-го по січень 1920 року.

Хоча на конференцію офіційно запросили делегації з 27 країн, основні питання вирішувала «рада трьох»: прем'єр-міністр Великої Британії Девід Ллойд-Джордж, президент США Вудро Вільсон та прем'єр-міністр Франції Жорж Клемансо. Франція прагнула послабити Німеччину, Британія — зберегти її як противагу Франції, Штати виступали за самовизначення націй у Східній Європі.

Делегація УНР прибула в Париж без запрошення, і до її голосу прислухатися не стали. Великі світові держави вважали території України російськими або польськими. Також на конференцію не запросили й представників радянської Росії.

В результаті роботи Паризької мирної конференції 28 червня 1919 року було підписано Версальський мирний договір. За ним Німеччина втратила 1/7 території та 1/12 населення, позбулася всіх колоній і була зобов'язана виплатити репарації на суму 256 млрд золотих марок. Надалі німецька армія обмежувалася 100 тис. військових. Територіальні втрати включали повернення Ельзасу та Лотарингії Франції, передачу польського коридору Польщі, створення вільного міста Гданськ і передачу частини територій Данії та Бельгії.

Ялта, 1945: конференція Черчілля, Рузвельта і Сталіна

Ялтинська конференція (1945)

На Ялтинській конференції, що відбулась 4—11 лютого 1945 року) у Лівадійському палаці в Криму президент США Теодор Рузвельт, прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчілль і радянський лідер Йосиф Сталін обговорювали питання світового устрою після Другої світової війни, яка йшла до завершення.

Радянський Союз прагнув отримати економічну допомогу та визнання Східної Європи зоною своїх інтересів СРСР. Черчілля турбувало збереження британських колоній і майбутній статус Німеччини. Рузвельт домагався підтримки його ініціативи щодо створення ООН та вступу СРСР у війну з Японією після перемоги над Німеччиною.

Основні рішення включали воєнні плани для швидкого розгрому нацистської Німеччини, визначення зон окупації Німеччини союзниками та створення спільної адміністрації. Німеччину планували перетворити на демілітаризовану, демократичну державу, а нацистів — покарати.

Радянський Союз пообіцяв вступити у війну з Японією через 90 днів після капітуляції Німеччини. Також було погоджено створення Організації Об'єднаних націй, причому попри позицію Сталіна до списку перших членів ООН окремо увійшли Українська РСР і Білоруська РСР.

Щодо Польщі, яка на той момент вже була окупована Радянським Союзом, США та Велика Британія домоглися обіцянки Сталіна включити представників антифашистських сил до тимчасового уряду, а польсько-радянський кордон мав бути встановлений за лінією Керзона.

Ялтинська конференція створила враження взаєморозуміння між державами, що були союзниками у Другій світовій, але невиконання Радянським Союзом обіцянок щодо Польщі та встановлення прокомуністичних урядів у Східній Європі призвели до подальної напруженості між Сходом і Заходом. Це протистояння, посилене ядерною зброєю, стало основою Холодної війни на кілька десятиліть.

Женева, 1954: конференція щодо війн у Кореї та Індокитаї

Женевська конференція (1954)

Женевська конференція, що проходила з 26 квітня по 20 липня 1954 року в Швейцарії, мала на меті врегулювати питання, пов'язані з Корейською війною та першою війною в Індокитаї.

Переговори з вирішення корейського питання об'єднали дипломатів з Південної та Північної Кореї, Китаю, СРСР та США. Щодо Індокитаю основними учасниками стали Франція, В'єтнам, СРСР, Китай, США та Сполучене Королівство, а також нові держави, що виникли з Французького Індокитаю.

Саме женевські угоди щодо Індокитаю мали значний вплив на подальший розвиток регіону. Вони сприяли розпаду Французької імперії у Південно-Східній Азії і створенню незалежних держав — Північного та Південного В'єтнаму, Камбоджі та Лаосу.

На конференції дійшли згоди про припинення вогню у Камбоджі, Лаосі та В'єтнамі.

В'єтнам вирішили тимчасово поділити на дві зони — північну під контролем в'єтнамських повстанців, і південну під управлінням держави В'єтнам, очолюваної Бо Джі. Далі до липня 1956 року належало провести загальні вибори для об'єднання країни. Проте ці угоди не підписали ані представники В'єтнаму, ані США.

Рейк'явік, 1986: саміт Рейгана і Горбачова

Саміт у Рейк'явіку (1986)

11 жовтня 1986 року у Рейк'явіку (Ісландія) розпочався саміт президента США Рональда Рейгана і генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова. Це була друга зустріч лідерів двох супердержав після Женевського саміту у листопаді 1985 року, і вона знову стосувалася скорочення ядерних озброєнь, зокрема ракет середньої дальності.

Горбачов погодився на пропозицію Рейгана про ліквідацію ракет середньої дальності в Європі та на скорочення стратегічних озброєнь на 50%, за умови, що британські та французькі ядерні сили не будуть враховуватися.

Також радянський прихильник «перебудови» і «гласності» вперше погодився обговорити питання прав людини в СРСР.

У свою чергу, Горбачов вимагав від Рейгана обіцянки не розвивати систему ПРО, зокрема програми СОІ, яка передбачала протиракетну оборону з використанням супутників і лазерної зброї.

Рейган пропонував ліквідувати всі балістичні ракети протягом десяти років, залишивши можливість розвитку СОІ для захисту від інших загроз. Горбачов відповів, що готовий на ліквідацію ядерних озброєнь за десятиріччя, але з обмеженням на лабораторні дослідження оборонних систем. Однак, через незгоду з питанням СОІ, саміт завершився без підписання угод.

Попри відсутність підписаних документів, зустріч стала новим важливим етапом у розвитку відносин між США та СРСР. Лідери відчули, що інша сторона готова до компромісів, і вже через рік було підписано угоду про скорочення ракет середньої дальності. Крім того, Горбачов зміг створити позитивний імідж радянського лідера для західних ЗМІ.

Женева, 2021: саміт Байдена і путіна

Саміт росія — США (2021)

У червні 2021 року відбувся саміт президента США Джо Байдена і президента рф володимира путіна.

Місцем важливих переговорів вкотре в історії обрали Женеву у нейтральній Швейцарії, яка на той момент не приєдналася до західних санкцій проти росії за анексію українського Криму у 2014 році.

Зустріч проходила на фоні погіршення відносин між країнами в останні роки.

Після трьох з половиною годин розмов сторони домовились про повернення послів і подальший діалог щодо кібербезпеки і контролю над ядерною зброєю. Водночас прориву з питання окупованих Криму і Донбасу не сталось.

Наприкінці зустрічі Байден подарував путіну кришталеву статуетку бізона і виготовлені на замовлення окуляри-«авіатори», а у відповідь отримав від кремлівського диктатора письмовий набір розписаний під хохлому.

На підсумковому брифінгу Байден звітував, що поставив путіну багато незручних питань, зокрема, попередив про відповідь на ймовірні російські кібератаки і «руйнівні наслідки» у разі смерті у російській в'язниці опозиціонера Олексія Навального.

Водночас Байден заявив, що, на його думку, путін не хоче нової Холодної війни.

«Думаю, що путін найменше зараз хоче нової Холодної війни», — сказав Джо Байден у червні 2021 року.

За вісім місяців після саміту путін розпочав масштабну гарячу війну в Україні.

Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.

Мюнхенська безпекова конференція 2025: головні заяви, які звучали про Україну