Володимир Зеленський підтвердив, що в Україні дійсно готували спецоперацію з затримання бійців ПВК «Вагнер», проте, за словами президента, вона була «ідеєю інших країн». Зеленський також розповів, що зателефонував самопроголошеному президенту Білорусі Олександру Лукашенку та обговорив із ним питання затриманих «вагнерівців».
«Я був упевнений, що він передасть нам цих убивць. Але потім сталося те, що сталося, і це була остання наша розмова», — сказав Зеленський в інтерв'ю телеканалу 1+1.
Згодом Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента, в коментарі «Громадському» уточнив, що президент мав на увазі розмову з Лукашенком у той час, коли «вагнерівців» уже затримали і вони перебували під арештом в Білорусі. Але аж ніяк не деталі майбутньої операції щодо їх захоплення.
Зеленський підкреслив, що Служба безпеки України не має запитань до голови Офісу президента Андрія Єрмака стосовно його можливої причетності до зриву операції з захоплення «вагнерівців». Навіть більше — він задоволений тим, що операція не вдалась, оскільки це могло б погано закінчитися для України.
«Ми з вами бачили, що сталося в Білорусі, як посадили літак, чим це закінчилося. Чим закінчуються такі випадки, до якої ізоляції країни призводять такі спецоперації. Це точно не була наша операція. Я точно розумію, що ідея такої операції — це була ідея інших країн», — розповів президент.
Навіщо він це зробив?
Схоже, що в команді Зеленського вирішали діяти на випередження, а не чекати нової хвилі компромату з «вагнергейту». Президент визнав, що операція була, її готували інші держави, згадав кейс Ryanair та білоруського опозиціонера Романа Протасевича та його наслідки для Білорусі.
За дивним збігом обставин, наступного дня після інтерв'ю президента, нардеп Мар'яна Безугла (Слуга народу), голова парламентської Тимчасової слідчої комісії, що має розслідувати справу «вагнерівців», повідомила, що ТСК може працювати, лише якщо отримає спроможність розглядати питання з грифами «таємно» та «цілком таємно». Роботу комісії досі не запустили через неповне представництво від усіх парламентських фракцій.
«Відправляю офіційне звернення в СБУ щодо Кузьміна. Ініціюю дослідження порядку допуску нардепів до держтаємниці та змін до цього порядку. Уявляєте, з 2014 року у нас будь-який нардеп може отримати такий допуск. Не тільки Кузьмін, а й Медведчук чи Козак, чи Деркач тощо... Під свою відповідальність реєструю зміни до постанови про ТСК, де додається представник «Батьківщини». Також додаю в постанову представників «Голосу» (Роман Костенко) і «ЄС» (Володимир Ар’єв) згідно наданих мені листів. Пропоную замість Кузьміна з ОПЗЖ обрати заступником голови ТСК Романа Костенка», — написала на своїй сторінці в Facebook Безугла.
За її словами, надалі регламентний комітет має розглянути проєкт постанови, а депутатська більшість її підтримати. До літніх канікул у Верховної Ради залишилося два пленарних тижні. Протягом цього періоду планується розгляд питань земельної реформи, сектору безпеки та оборони.
«Зрада» чи «перемога»?
«Вагнергейт» давно став міною, від спрацювання якої чекають гучного політичного скандалу. Міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat повідомила, що знімає документальний фільм про операцію. Очікувалось, що матеріали оприлюднять у березні 2021 року, але на сьогодні дата виходу фільму ще невідома.
На думку політичних експертів, Зеленський вирішив остаточно поставити крапку в подальших спекуляціях на цю тему. Або зробити, так би мовити, «інформаційну вакцину» на майбутнє.
«В інтерв’ю Зеленський послав суспільству й опонентам кілька меседжів щодо «справи вагнерівців». Перший — це справа минулого часу, історія закінчена і не матиме продовження. Всі чутки про скандальні фільми «Беллінгкета» вважати творчими перебільшеннями ворогів. Другий — у тій ситуації сам президент робив усе можливе, щоб добитися екстрадиції «вагнерівців» із Білорусі. Ну і третє — ситуація закінчена за кращим сценарієм, у разі примусової посадки літака скандал був би на рівні історії з Протасевичем», — вважає Ігор Попов, політичний експерт.
На думку Петра Олещука, політолога, використання аналогії з Білоруссю підібрано вдало, адже ця тема викликала гучний резонанс. Це не якісь примарні заяви, а конкретні санкції проти держави, що постійно знаходиться в інформаційному полі України. «Якби Зеленський не згадав справу «вагнерівців» в інтерв'ю, його б звинуватили в «теплій ванні» від каналу 1+1. Його політичні опоненти дуже довго б це обговорювали», — говорить Олещук.
А що Порошенко?
До справи «вагнерівців» систематично апелює Петро Порошенко, п'ятий президент, а зараз лідер «Європейської солідарності». В нещодавньому інтерв'ю стосовно так званих «плівок Бігуса», політик нагадав голові ОП Єрмаку про його участь у справі «Вагнера». Ще в грудні 2020 року Порошенко заявляв, що в кінці 2018 року саме він санкціонував спецоперацію із затримання бойовиків. Після слів Зеленського про підготовку операції «іншими державами», ця заява Порошенка отримує зовсім інше смислове забарвлення.
До слова, в інтерв'ю каналу 1+1, який називають «хрещеним батьком» президентства Зеленського (саме з новорічного привітання тоді ще популярного коміка на цьому каналі, почалася кампанія майбутнього президента), голова держави добряче пройшовся по каденції свого попередника. На його думку, за часів Порошенка Україна неправильно просилася в НАТО, а сам президент заробляв «на крові» разом із Віктором Медведчуком та перейшов «криваві лінії». Ймовірно, таким чином Зеленський натякнув саме на розслідування Bihus.Info.
Як ми вже розповідали, скандал навколо «плівок Бігуса» зараз використовують для боротьби за рейтинг та електоральні вподобання. Хоча Зеленський запевнив в інтерв'ю, що не має політичних конкурентів, соціологічні опитування вказують на інше. Згідно червневого дослідження Центру Разумкова, за чинного президента готові проголосувати 32% опитаних, за Порошенка — 17%. Навряд чи такий розрив задовольняє ОП.
