На початку лютого президент України Володимир Зеленський підписав низку указів щодо зміцнення обороноздатності держави та підвищення привабливості військової служби у Збройних силах України (ЗСУ).
Зокрема йдеться про відмову від строкової служби вже з 1 січня 2024 року, збільшення чисельності ЗСУ на 100 тис. осіб та створення додаткових 20 бригад. Ближчим часом Кабінет Міністрів має підготувати законопроєкт щодо запровадження моделі інтенсивної системи військової підготовки, яка замінить строкову службу. Також плануються збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, розробка концепції їхнього житлового забезпечення, система кар’єрного зростання офіцерів. Крім того, Міністерство оборони має розробити концепцію поступового переходу до формування ЗСУ на професійній основі. Нагадаємо, у 2021 році чисельність ЗСУ вже збільшено на 11 тис. військовослужбовців. На сьогодні вона становить 261 тис. осіб, з них 215 тис. військовослужбовців.
Втім, найцікавіше, що президент не має повноважень щодо збільшення чисельності ЗСУ. Це повноваження Верховної Ради, яка приймає відповідні рішення з урахуванням завдань для армії та бюджетних можливостей. Проте сьогодні ініціативи чинної влади не відповідають стану державної скарбниці.
Наразі ідея Верховного головнокомандувача Зеленського більше схожа на популістські заяви з урахуванням парламентських та президентських виборів, що мають відбутися в два наступних роки. Так, найближчі вибори глави держави мають пройти 31 березня 2024 року, а весняний призов, як правило, триває з квітня по червень. Хочеться пожартувати, що у призовників буде вибір — або на виборчу дільницю, або у військкомат.
Але з огляду на розгортання в Україні системи територіальної оборони та взяття на озброєння нових сучасних зразків зброї перехід на професійне комплектування армії є логічним та на часі.
Так, військовий експерт Михайло Жирохов відзначає, що військовий призов вже не є важливим фактором наповнення війська.
«Така демографічна ситуація, падає рівень здоров'я нації. Більшість юнаків призовного віку мають вади здоров'я. Тому для армії відмова від призову пройде безболісно», — стверджує Жирохов.
За словами Олексія Резнікова, міністра оборони, замість призову вводиться альтернативна короткострокова інтенсивна підготовка. Вона триватиме три-чотири місяці, протягом неї поступово збільшуватимуть кількість залучених та підтримуватимуть їхні навички на зборах і тренуваннях.
Олег Жданов, співробітник Генштабу ЗСУ в 2003-2006 роках, полковник запасу, пояснює, що на військових зборах, які проходять з певною періодичністю, цілком реально підготувати бійця з гарними навичками та знаннями.
«Це варіант швейцарської армії, де в регулярному війську всього близько 10 тис. осіб, — це органи управління і забезпечення. Але за потреби вони протягом 72 годин здатні розгорнути 600-тисячне військо. Люди добре навчені, підготовлені до бойових дій та партизанської діяльності. Але це дуже високовартісна армія», — говорить він.
Попередній досвід
Скасувати призов на строкову службу до ЗСУ намагався майже кожен президент України. Наприклад, Леонід Кучма ставив завдання вже до 2015 року повністю перейти на контрактну комплектацію армії.
За президентства Віктора Ющенка перехід на контракт почали поступово втілювати. Жданов згадує, що тоді на службі було близько 70% контрактників. Так, Державна прикордонна служба на 100% комплектувалася за контрактом, те ж саме в десантних військах. Тоді вдалося вийти на призов на рівні 7-8 тис. призовників, що складало запит Державної служби спецзв'язку, СБУ та МВС (внутрішні війська).
Віктор Янукович призов повернув, навіть збільшивши його. Але наприкінці 2013 року підписав указ про повне скасування призову на строкову службу. В реєстрі держаних нормативно-правових актів досі доступний текст указу.
Втім, Петро Порошенко категорично виступав проти скасування призову, підкреслюючи, що молоді люди мають знати військову справу.
Володимир Зеленський також обіцяв у передвиборній програмі створення професійної армії з гідними умовами служби і розвитку солдата. Але перехід до професійної армії, як правило, означає її скорочення, а не збільшення.
«Я підозрюю, що ніхто не рахував і не оцінював, у які фінансові ресурси виллється така ініціатива. Скільки коштуватимуть державному бюджету 360 тис. контрактників. При всьому тому, що їхня зарплата має бути вище середньої по ринку праці, плюс соціальний пакет. В іншому випадку відсутня мотивація. Сьогодні завдання строковиків — це забезпечення життєдіяльності ЗСУ. При переході на контракт доведеться всі побутові питання передавати на аутсорс — прибирання, прання і т. д. Уявіть, які це мають бути тендери і скільки це буде коштувати!», — вигукує Жданов.
Як приклад він наводить США: поки військовослужбовець на контракті, держава безкоштовно навчає його дітей в коледжі, забезпечує медичне страхування для сім'ї та відпустку. При цьому мало не щороку контракти переглядають у бік поліпшення умов компенсації за службу.
В Україні на початку 2020 року лише 36% військових продовжували контракт із ЗСУ після підписання першого. За словами тодішнього міністра оборони Андрія Загороднюка, серед головних факторів відмови були: побутове забезпечення, матеріально-технічне оснащення військової частини, морально-психологічний стан у колективі.
Згідно з офіційними даними, у 2020 році на службу за контрактом прийняли близько 38 тис. чоловік. Проте, за словами Жирохова, якість таких кадрів залишається сумнівною.
«У нас в армію за останні 2-3 роки понабирали заробітчан, які тільки й чекають два рази на місяць, аби піти до банкомата і зняти кошти. Вони не хочуть вчитися, не хочуть нічого робити. Тільки й чекають, аби добути контракт і отримати кошти», — розповідає Жирохов.
Порахувати всіх
За різними оцінками, середня штатна заповненість нинішніх бригад ЗСУ коливається на рівні 50-55%. Збільшення структури ще на 20 бригад викличе ще більший дефіцит кадрів, навіть в умовах розширення армії на 100 тис. осіб. Крім того, треба мати на увазі забезпечення озброєнням, як сучасним, так і зразків радянської доби.
Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант запасу, говорить, що чисельність армії має бути прорахована відповідно до адекватних відповідей сучасним викликам та вимогам.
«Чисельність має співвідноситися з кількістю сучасного озброєння. За різними оцінками, у нас близько 20% новітнього озброєння. Для порівняння: у РФ ця цифра — 65-75%. У нас зараз готуються два дивізіони берегових ракетних комплексів «Нептун», оперативно-тактичні комплекси «Сапсан» та «Грім», поки на рівні розмов закупівля сучасних зенітно-ракетних комплексів. Зрозуміло, що для них необхідно навчати операторів та обслуговуючий персонал. Тому кількість військовослужбовців варто розраховувати за принципом «чим озброєні та наскільки навчені», — говорить виданню Романенко.
Відповідно до Стратегії національної безпеки та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони, щорічне бюджетне фінансування сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% від валового внутрішнього продукту. Цьогоріч сили безпеки та оборони отримали рекорді видатки з бюджету — 319 млрд грн. Майже третина з них запланована на забезпечення діяльності ЗСУ, підготовку кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів та членів їхніх сімей — 99,8 млрд грн. На озброєння та модернізацію — трохи більше 28 млрд грн, а на придбання житла — 1,2 млрд грн.
Втім, щоб побудувати сучасну армію, цього все одно вкрай замало.
