Ексголові правління «Приватбанку» Олександру Дубілету висунули підозру щодо виведення з фінустанови 8,2 млрд грн за добу до прийняття урядом рішення щодо переходу 100% акцій банку у власність держави. Про це написав Юрій Бутусов, головний редактор Цензор.net з посиланням на власні джерела у правоохоронних органах.
23 лютого 2021 року Дубілет спільно з колишнім першим заступником голови правління Володимиром Яценком вже отримали підозри щодо розкрадання 136 млн грн, яке так само сталося 16 грудня 2016 року — в останній день роботи банку як приватної установи.
За даними Бутусова, разом із Дубілетом підозру отримала також колишня бухгалтер банку Надія Конопкіна та ексзаступниця голови правління Людмила Шмальченко, яка, за версією детективів Kroll, була керівником «тіньового Привату».
Нагадаємо, рішення щодо націоналізації банку ухвалили 17 грудня 2016 року у зв’язку з багаторазовим перевищенням нормативів інсайдерського кредитування, що спричинило в банківському портфелі дефіцит капіталу на 148 млрд грн за наявних 32 млрд грн власного капіталу.
За результатом перевірок сумнівних транзакцій «Приватбанку» в останній день перед націоналізацією НАБУ 6 березня 2017 року відкрило кримінальну справу. Але відтоді слідство практично стояло на місці аж до останнього часу. Лише впродовж останніх двох місяців ГПУ звернулася по висновок в Інститут судових експертиз СБУ, і 19 лютого отримала її результати.
І раптом згадали про Kroll
Результати судової експертизи, можна судити, повторюють висновки, до яких дійшла британська детективна агенція Kroll, що у 2017 році на замовлення уряду України розслідувала діяльність «Приватбанку» перед націоналізацією.
Детективи Kroll наголошували, що кредити, видані «Приватбанком» ексакціонерам та афілійованим з ними особам, становили близько 95% корпоративного кредитного портфеля, що свідчило про набуття банком ознак фінансової піраміди.
На кінець 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 позичальників, безпосередньо пов'язаних із колишніми акціонерами. Більшість із цих кредитів не погашалися і були давно простроченими, — зазначало НБУ у висновках аудиту банку. Це стало предметом реакції не лише НБУ, а й РНБО, позаяк «Приватбанк» є системним банком України. Рішення щодо націоналізації також підтримали ключові фінансові партнери України: МВФ, ЄБРР, країни G7, ЄС та Конгрес США.
Kroll також підтвердив, що аудитори банку неодноразово вводили в оману регуляторні органи. Зокрема, це сталося через сфальсифіковані висновки українського офісу PwC — компанії так званої «великої четвірки». Після отримання результатів експертизи Kroll НБУ тимчасово заборонив PwC здійснювати аудит українських банків.
Аналогічна історія з PwC сталася в 2010 році в Ісландії в зв’язку з аудитом банку Glitnir. Фінансовий аналіз PwC начебто не виявив ризиків, тоді як розслідування Kroll виявило схеми, що спричинили збитки для бюджету країни на суму понад $2 млрд.
В цьому контексті до результатів українського розслідування Kroll, яке виконував лондонський офіс Kroll Associates U.K. Limited, у самій Великобританії поставилися набагато уважніше, ніж в Україні. Так, у 2017 році висновки Kroll стали причиною висунення у цій країні Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову кримінального звинувачення. І лише зараз стали поштовхом для відкриття кримінальної справи в Україні.
Прелюдія краху «Приватбанку»
Діям НБУ щодо «Приватбанку» передували санкції, накладені на окремі закордонні філії фінустанови регуляторами інших країн. Зокрема, 10 серпня 2016 року Центробанк Італії заборонив діяльність на своїй території філії латвійського PrivatBank AS на підставі того, що фінустанова неодноразово порушувала правила перешкоджання відмиванню грошей та здійсненню шахрайських фінансових операцій.
Як зазначало інше розслідування, яке виконував той же Kroll на замовлення Нацбанку Молдови, саме латвійський Privatbank був одним із двох банків, що задіяли у фінансових оборудках з вимивання грошей трьох молдавських банків на рахунки компаній, афілійованих із місцевим олігархом Владом Плахотнюком. Лише впродовж 25-26 листопада 2014 року на рахунки «прокладок» у Privatbank було «вимито» більшу частину активів молдавського Banca Sociala – $2,3 млрд.
31 жовтня 2016 року Центробанк Кіпру оштрафував «Приватбанк» на понад €1,5 млн з аналогічною мотивацією. Цей штраф досі є найбільшим в історії банківського сектору острівної країни, яка давно є «ліцензованою» гаванню для міграції грошей сумнівного походження.
Як працював фінансовий «схематоз»
За інформацією, на яку спирається Бутусов, списання коштів «Приватбанку» обсягом $315 млн напередодні націоналізації відбулося на рахунки вже відомого нам латвійського AS Privatbank у вигляді забезпечення за виконання зобов'язань компаній Louis Dreyfus Suisse S.A. і Quadra Commodities S.A.
Також відбулося перерахування коштів на рахунки в AS Privatbank з коррахунків в JP Morgan Chase (США) на суму $73,9 млн. і Commerzbank (Німеччина) на €62 млн без відображення цих транзакцій в системі міжбанківських платежів SWIFT. Ці гроші були відображені як боргові зобов'язання афілійованої з групою «Приват» Claresholm Marketing Ltd (Британські Віргінські острови).
У такий спосіб кредитна заборгованість світових банків з терміном погашення 60 днів підмінялася в системі обліку на кредитну заборгованість пов'язаної з банком компанії з терміном погашення 5 років.
Також напередодні «націоналізації» в розробленій «Приватбанком» системі обліку банківських операцій «Промінь» відобразилися 19 кредитів на загальну суму в $207 млн і €62 млн., виданих Claresholm Marketing Ltd. За даними інших банківських систем обліку ці кредити були перераховані 17 грудня о 19.48 — в суботу після закриття банку, визнаного на той момент вже неплатоспроможним, і навіть о 15.35 в неділю.
А двома місяцями перед тим Claresholm Marketing Ltd отримав у «Приватбанку» кредит під неймовірний 1% терміном на 5 років зі сплатою в кінці терміну. Стандартна ставка за кредитами юросіб у той час становила 10,5% річних зі щоквартальним погашенням відсотків.
Claresholm Marketing Ltd. була лише прокладкою в групі «Приват». Гроші миттєво перекидалися на рахунок вже відомого AS Privatbank у Латвії без відображення в системі міжбанківських переказів. Ці гроші були спрямовані на погашення дебіторської заборгованості підприємств Cargill Financial Services Int. Inc. та Louis Dreyfus Suisse S.A., хоча самі компанії не мали жодних зобов'язань перед банком.
Це такий собі штучний залишок без проведення господарських операцій, потрібний для заміни заборгованості одних позичальників на інших. Він давав формальне право голові правління банку надати доручення AS Privatbank списати кошти українського «Приватбанку» на суму $315 млн.
Вашингтонський обком уповноважений заявити…
Актуалізація висновків розслідування Kroll відбулася практично синхронно з появою в авторитетному виданні Washington Post неавторизованої (тобто — редакційної) колонки, у якій прямим текстом зазначалося, що Володимир Зеленський обіцяв боротися з корумпованими олігархами та нечистими на руку суддями, які не давали Україні йти в ногу зі світовою демократією з часів набуття незалежності. Проте за рік він ні на крок не зрушився в цьому напрямку, а натомість позбувся реформаторів у своєму уряді та керівника НБУ.
«Президенту варто наполягати на судових реформах, відновити незалежність Нацбанку та виключити будь-які кроки щодо послаблення Національного антикорупційного бюро. А також однозначно порвати з олігархом Коломойським», — йдеться у публікації, поширеній Washington Post.
Одним словом, Зеленському недвозначно натякнули, що «протискатися між крапельками» у нього більше не вийде. Час остаточно визначитися, з ким він товаришуватиме — з Ігорем Коломойським чи з Джо Байденом, який колись назвав Коломойського «скалкою у дупі». Зеленському довелося зробити єдиний можливий у цій ситуації вибір.
