Еммануель Макрон, президент Франції, візиту якого до України чекали ще з 2020 року, 8 лютого нарешті відвідав Київ. Щоправда, він зробив це лише на кілька годин, транзитом з Москви до Берліну. У столиці Німеччини на Макрона вже чекали Олаф Шольц, федеральний канцлер Німеччини, та Анджей Дуда, президент Польщі. А напередодні лідер Франції мав візит до Москви, де провів багатогодинні перемовини з Володимиром Путіним, президентом РФ.
Власне, тривалість цих перемовин народила чергову сенсацію в західних ЗМІ. Видання The Financial Times написало, що політики уклали угоду про зниження напруженості ситуації навколо України. Щоправда, офіційні спікери Кремля цю інформацію спростували.
Основні меседжі, які проголосив Макрон на спільній з Володимиром Зеленським пресконференції, зводяться до необхідності виконувати Мінські домовленості та гарантії ролі Франції як посередника в цьому процесі. Власне, те ж саме, що й говорилося після перемовин з Путіним.
«Спільним завданням на найближчий час є просування на подвійному треку — щодо «Мінська» і в ширшому контексті. Перший — рішуче, методичне втілення у життя Мінських домовленостей у рамках нормандського формату. Другий — широкомасштабний діалог, вимогливий, інноваційний, який дозволить напрацювати нові спільні гарантії, вибудувати стабільність і безпеку на континенті та зберегти безпеку у короткостроковій перспективі», — сказав президент Франції.
І знову безпосередні переговори з ОРДЛО
З огляду на обмеженість в часі можна припустити, що «методичне втілення», про яке говорив Макрон, продемонструють вже 10 лютого.
На цей день запланована зустріч політичних радників у нормандському форматі. 26 січня представник РФ Дмитро Козак наголошував, що за два тижні до наступної зустрічі в нормандському форматі чекає відповіді України на пропозиції представників ОРДЛО. За інформацією «Дзеркала тижня», йдеться про те, що українська сторона під гарантії Німеччини та Франції зобов'язалася подати письмову реакцію на всі наявні пропозиції щодо всеосяжного мирного врегулювання конфлікту і розпочати з представниками ОРДЛО предметний та конструктивний діалог.
Зазначимо, що видання вже публікувало так звані протоколи «Козака — Єрмака» про створення консультаційної ради з представниками ОРДЛО.
На думку Ігоря Тишкевича, експерта із зовнішньої політики «Українського інституту майбутнього», Макрон разом з українською владою шукатиме варіанти компромісного рішення щодо виконання Мінських домовленостей. Саме цим пояснюється, що увагу до візиту політика такого рівня намагалися замістити на пафосну презентацію чергового оновлення «Дії».
«Я б не перебільшував значимість цього візиту. Так, він важливий, але не більше, ніж всі попередні відвідини Києва лідерами інших країн. Будуть розмови щодо пошуку якогось компромісного рішення з реалізації Мінських домовленостей. Зрозуміло, що виносити ці питання на перший план в суспільстві, яке кожного дня попереджають про ймовірність війни, нерозумно», — говорить Тишкевич.
Проблеми лідерства
Гліб Парфьонов, координатор напряму безпекової політики Центру політичних студій «Доктрина», впевнений, що Макрон сподівається перехопити спадок Ангели Меркель та стати умовним лідером ЕС, який задає зовнішній вектор розвитку спільноти. Саме цим пояснюється першочерговість візиту в Москву, а вже потім до Києва.
«Західна Європа не бачить зацікавленості в Східній Європі та готова на багато чого задля вибудовування хоча б економічної осі Париж — Берлін — Москва. Війна в Україні та конфлікт з Росією цьому заважають. Саме тому прозвучали речі про «фінляндизацію» та виконання Мінських домовленостей. Те, що це може призвести до політичної нестабільності, їх не цікавить. Для них зараз головне — будь-якою ціною завершити конфлікт. Саме тому зараз синхронно негативно йдуть перемовини України з Францією та Німеччиною. Київ, скоріш за все, до останнього буде відмовлятись від виконання домовленостей, але невідомо, який тиск застосують безпосередньо Париж та Берлін», — вважає Парфьонов.
В свою чергу Євген Магда, виконавчий директор Інституту світової політики, припускає, що Макрон привіз до Києва новий проєкт архітектури безпеки в Європі. Він вважає, що саме його стільки годин обговорювали з Путіним. На думку Магди, в Європі чудово розуміють загрозу від Кремля, з якого вже прямим текстом погрожують ядерною зброєю.
«Яким би не був маршрут Макрона, з Києва в Москву чи навпаки, завжди можна знайти зраду чи перемогу. Сьогодні РФ поводить себе так, що створює загрозу безпеки всій Європі, всі це чудово розуміють, а Україна найбільше це відчуває!», — вигукує Магда.
Франція зацікавлена у стабільності в Україні, про це свідчить виданий Україні на пільгових умовах кредит на суму €1,2 млрд. Йдеться про постачання французьких локомотивів ALSTOM та пожежно-рятувальної техніки Desautel SAS. Інакше як здоровим прагматизмом Парижа це не пояснити. Крім того, Макрону необхідні перемоги, адже цього року у Франції вибори президента. До слова, кандидати на цей пост кожен зі своєї позиції вже розкритикували дипломатичні зусилля чинного президента щодо стосунків Росії та України.
