29 березня 2023 року сплив договір оренди національного заповідника «Києво-Печерська лавра» з Українською православною церквою Московського патріархату (УПЦ МП). Ченці мають залишити територію комплексу, але вони відмовляються. Конфлікт навколо Лаври триває.
Chas News розповідає історію протистояння за Києво-Печерську лавру, яке нараховує вже кілька століть.
Києво-Печерська лавра: хто та коли її заснував
Засновником Києво-Печерської лаври вважається монах Антоній. Зараз він вшановується як святий у православ'ї та католицизмі. У 1051 році Антоній оселився у викопаній печері на пагорбі під Києвом та заснував чернечу обитель, яка жила за уставом Афонських монастирів.
Дуже швидко новий монастир став одним із головних релігійних та культурних центрів на усіх східнослов'янських землях. Пізніше історія Києво-Печерської лаври була тісно пов’язана з козацтвом, яке надавало монастирю політичну, військову та фінансову підтримку. Наприклад, на кошти гетьмана Івана Мазепи побудували монастирський мур та відновили кілька церков лаври, зокрема головний Успенський собор.
Кому раніше належа Києво-Печерська лавра
У 1592 році Лавра отримала статус ставропігії від Константинопольського патріарха — тобто вона підпорядковувалася напряму патріарху, а не Київському митрополиту. Проте у 1686 році Московський патріарх за сприяння московського царя фактично анексував Київську митрополію, а за два роки підпорядкував собі напряму і Лавру.
Поступово у монастирі були приборкані усі прихильники самостійності української церкви. У 1783 році Лавру передали під владу київських митрополитів, проте на той час вже вони були вірними провідниками політики керівництва РПЦ.
У 1917 році спалахнула революція. Владу захопили більшовики, які оголосили війну церкві. Для Лаври настали тяжкі часи.
У січні 1918 року, під час першого перебування більшовиків у Києві, біля стін монастиря розстріляли митрополита Київського і по сумісництву настоятеля монастиря Володимира (Богоявленського). Остаточно ченців з лаври вигнали у 1930 році. Тоді на базі частини монастирського комплексу утворили «Всеукраїнське музейне містечко», покликане бути центром антирелігійної пропаганди.
Під час Другої світової війни у 1941 році було знищено Свято-Успенський собор — головний храм Києво-Печерської лаври, збудований ще наприкінці XI століття. За однією з версією, його підірвали НКВС чи радянські підпільники, а за іншою — нацисти.
.jpg "Руїни Свято-Успенського собору Лаври")
Водночас за німецької окупації у Лаврі відновилося чернече життя. Не наважилися його припинити і радянська влада після закінчення Другої світової.
Лише у 1961 році за часів хрущовської антирелігійної компанії монастир знову ліквідували і тепер вже надовго.
Як Києво-Печерська влада опинилася у підпорядкуванні УПЦ (МП)
Наприкінці 1980-х років радянське керівництво переглянуло своє ставлення до церкви. У 1988 році в СРСР масштабно відзначали тисячоліття Хрещення Русі та дозволили поновити богослужіння у Києво-Печерській лаврі.
У червні того ж року Рада міністрів УРСР передала Дальні печери та кілька корпусів Російській православні церкві — на той час єдиній легальній церкві в Україні. Відповідні документи підписував голова Українського екзархату РПЦ Митрополит Київський і Галицький Філарет (Денисенко).
У 1990 році Філарет безуспішно брав участь у виборах нового московського патріарха, а потім очолив боротьбу за українську церкву. Саме за його ініціативи Український екзархат перетворили на Українську православну церкву (УПЦ МП) — самоврядну церкву з правами широкої автономії у складі РПЦ.
Коли Україна оголосила незалежність, Філарет скликав у стінах Лаври Помісний собор, більшість учасників якого проголосували за автокефалію. У Москві у відповідь почали дискредитацію Філарета та організували у травні 1992 року у Харкові архієрейський собор. На ньому українські єпископи, які нещодавно підтримували автокефалію, виступили за єдність з РПЦ та обрали новим митрополитом Київським Володимира (Сабодана).
Філарет це рішення не визнав і став одним із співзасновників Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП), яку і очолив у 1995 році.
Тоді ж у 1992 році вперше вирішувалося питання, кому належатиме Києво-Печерська лавра. Під час церковного протистояння оточення Філарета звернулося за підтримкою до УНА-УНСО. Її активісти виставили охорону біля резиденції митрополита на вулиці Пушкінській у центрі Києва та біля кафедрального Володимирського собору. А в ніч на 19 червня кілька десятків унсовців перелізли через монастирську стіну і зайняли один з корпусів Лаври.
Проте вже за кілька годин приїхав ОМОН та затримав усіх учасників акції, а УПЦ МП зберегла контроль над Лаврою. Тогочасний голова КМДА Іван Салій згодом розповідав, що тоді українська влада прийняла «компромісне рішення»: Володимирський собор залишити за Філаретом, а лавру — передати Володимиру.
У наступні роки тривав безперервний процес узаконення присутності УПЦ МП на території Києво-Печерської лаври. Київська влада, міністерство та уряд ухвалювали рішення про передачу різних будівель Нижньої лаври в користування спеціально створеній юридичній особі «Свято-Успенська Києво-Печерська лавра» УПЦ МП. Водночас формально територія залишалася у державній власності та перебувала на балансі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
На території ж Верхньої лаври розміщені музейні установи та будівлі, які перебувають у користуванні держави.
Проте у 2000 році УПЦ МП отримала у цій частині комплексу у безоплатне користування відновлений Успенський собор. Передача храму саме Московському патріархату викликала протести киян, тож президент Леонід Кучма ухвалив ще одне «компромісне» рішення. Успенський собор передали УПЦ МП, а також відбудований Свято-Михайлівський Золотоверхий на Михайлівській площі в центрі столиці передали УПЦ КП.
У 2013 році за президентства Віктора Януковича уряд Миколи Азарова передав УПЦ МП у безоплатне користування «комплекс будівель і споруд» Лаври — загалом 79 найменувань у списку. Термін оренди у договорі не зазначався. Тодішній міністр культури Леонід Новохатько переконував, що це рішення впорядкує «ситуацію, яка склалася протягом десятиліть» у Нижній лаврі.
Після Революції гідності 2014 року у публічному просторі України знову постало питання приналежності Києво-Печерської лаври. Проте українська влада довго не наважувалася змінити статус-кво. У 2016 році Національний заповідник навіть уклав з монастирем УПЦ МП угоду про погодинне безоплатне користування Успенським собором та Трапезною церквою на території Верхньої лаври.
На якій підставі УПЦ МП виселяють з Лаври?
Ситуація кардинально змінилася після повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року. Восени СБУ провела серію «контророзвідувальних безпекових заходів» у єпархіях УПЦ МП на предмет зв'язків з окупантами та поширення ідей «руського миру». 22 листопада відбулись обшуки і у Лаврі.
1 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні». Відповідно до нього за два місяці мали провести перевірку дотримання умов користування УПЦ МП майном на території Лаври, а проти настоятеля монастиря Павла (Лебідя) запровадили персональні санкції.
31 грудня 2022 року закінчився термін угоди про оренду Успенського та Трапезного соборів. Представників УПЦ МП до нього більше не пустили, натомість на Різдво 7 січня службу вперше провела ПЦУ.
10 березня 2023 року Національний заповідник направив листа до УПЦ МП з повідомлення про розірвання з 29 березня договору оренди та вимогою до цієї дати звільнити будівлі на території лаври. Підставою для такого рішення назвали порушення умов угоди від 2013 року.
Згодом у Міністерстві деталізували список порушень:
- самовільна перебудова, добудова, перепланування пам’яток культурної спадщини та будівництво новобудов на території Заповідника.
- нецільове використання об’єкта державної власності;
- неналежне утримання пам’ятки архітектури місцевого значення ;
- порушення щодо зобов’язання не передавати без дозволу заповідника (державної установи) майно третім особам (передано корпуси в суборенду Митрополії УПЦ та Київській духовній академії та семінарії; зареєстровано 20 сторонніх юридичних осіб).
За даними ЗМІ, перевірка на території Лаври виявила 36 новозбудованих споруд, зокрема 15 капітальних будівель, 16 малих архітектурних форм (альтанок та кіосків) та 5 пам'ятників.
Виселення УПЦ МП з Києво-Печерської лаври: реакція сторін
В УПЦ МП з самого початку відкидали усі звинувачення як у проросійській позиції, так і у порушенні умов оренди. А рішення про розірвання договору назвали незаконним. «Закон на нашому боці. Ми залишимось у лаврі до закінчення судового розгляду. У нас довгостроковий контракт, який не можна розірвати під час воєнного часу», — заявив 29 березня намісник Лаври Павло.
УЦП МП подала позив до суду на Національний заповідник і відмовляється виселятися до завершення розгляду справи. Хоча ще минулого тижня ченці потроху почали вивозити з Лаври майно.
Церковників попередили, що 30 березня розпочне роботу комісія з прийому-передачу об'єктів на території Лаври, яку мають покинути священнослужителі. Напередодні секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що виселення відбуватиметься у цивілізований спосіб: «Ніхто нікого не збирається витягувати звідти за ноги або [застосовувати] насильство. Все буде згідно з чинним законодавством».
У ПЦУ заявили, що у Лаврі необхідно зберегти чернече життя. У зв’язку з цим вони просять надати приміщення на її території для розміщення власного монастиря.
Також 29 березня у ПЦУ повідомили, що до неї з УПЦ МП перейшов архімандрит Києво-Печерської лаври Авраамій (Лотиш). Його призначили виконувачем обов’язків намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі ПЦУ. Авраамій звернувся до братії монастиря. Він зазначив, що події, пов'язані з Лаврою, сталися через митрополита Павла (Лебідь) та Синод.
