7-8 грудня у Києві відбувся щорічний форум «Креативна Україна: сила стійкості». Захід зібрав дипломатів, урядовців, митців та культурних діячів, щоб обговорити долю креативних індустрій і культури під час війни.
Сила мистецтва, роль інституцій й бренд України у світі — розповідаємо, які нагальні питання висвітлив цьогорічний форум.
Втрати, виклики, пріоритети
Перший день форуму розпочався із вступного слова міністра культури Олександра Ткаченка, який розповів про втрати України у креативній сфері.
Перед початком повномасштабного вторгнення рф креативні індустрії в Україні забезпечували 4,2% ВВП. Однак через напад росії сфера зіткнулась із катастрофічним падінням виробництва, відтоком талантів та обмеженням можливості експортувати свої послуги.
За даними на червень 2022 року, культурні і креативні індустрії недоотримали $15,2 млрд доходу, а 20% працівників виїхали за кордон. Понад 1 тис. об’єктів культурної інфраструктури були зруйновані.Тому у пріоритеті держави зараз — вирішення цих проблем.
Міністр Ткаченко нагадав і про важливість культурних санкцій проти рф, які є елементом стримування агресії. «Росія використовує культуру, як наконечник на своїх ракетах», — підкреслив очільник МКІП.
Європа підтримує креативні індустрії України
«Культура — це основна рушійна сила будь якого суспільства. Ідентичність української нації переможе в цій війні», — заявив учасник першого модуля форуму Пйотр Глинський, міністр культури Польщі.
Представники Польщі, Литви та Британії приєднались до обговорення того, як Європа підтримує українську культуру під час війни з росією. Сімонас Кайрис, міністр культури Литви та Ніколас Томас, директор Британської Ради в Україні, перерахували проєкти, які реалізовують для допомоги креативній сфері в Україні.
До розмови у записі приєдналась і єврокомісар Марія Габріель. Вона пообіцяла, що програма «Креативна Європа» надасть 5 млн євро для підтримки невеликих проєктів та митців з України, які презентують культуру в Європі, а у 2023 році креативний сектор отримає допомогу за європейським планом підтримки культури.
Креативні індустрії. План відновлення країни
Другий модуль форуму зібрав для дискусії міністра культури Олександра Ткаченка, голову комітету ВР з питань фінансів Данила Гетманцева, директора Київської школи економіки Тимофія Милованова і народну депутатку Євгенію Кравчук.
Данило Гетманцев першим взяв слово та пояснив, що креативні індустрії у всьому світі дуже швидко розвиваються. У Євросоюзі їхній вклад у ВВП країн складає 7-9%, а у Штатах зрівнявся з переробною галуззю.
«Щодо сучасного стану креативних індустрій — проблема полягає в пандемії, вона була породжена пандемією і перші скорочення обсягів індустрії ми також спостерігали під час пандемії. За різними підрахунками на сьогодні ми маємо від 4 до 7% обсягу ВВП, який продукується креативними індустріями і, на жаль, цей відсоток зменшується у зв’язку з війною», — зазначив голова комітету ВР.
Попри те, що чверть підприємств у сфері креативу практично не функціонують, а п’ята частина фахівців виїхали за кордон, цілі на майбутнє у влади амбітні. За словами Гетманцева, українське керівництво хоче, аби до 2027 року кількість задіяних у креативній сфері працівників зросла з 300 тис. до 600 тис. Серед основних пріоритетів також є збільшення вдвічі обсягу ВВП, який продукує сфера, підвищення якості фахівців та повернення їх з-за кордону.
Для сприяння цьому влада готова фінансувати сектор за рахунок державних програм, надавати гранти, можливо, обіцяти певні виплати професіоналам, які повертаються в Україну.
Тимофій Милованов у свою чергу зауважив, що попри велику кількість цікавих проєктів, креативній індустрії України не вистачає великого бренду.
«Зараз відбувається побудова бренду, побудова нації, тому деякі представники креативних індустрій, за якими ми спостерігаємо, у майбутньому стануть одними з «батьків нації». Проте чого не вистачає? Об'єднання. Бренд України підіймається, але представники креативних індустрій, наприклад зі сфери моди, продовжують діяти без фреймворку», — пояснив директор КШЕ.
Всі учасники дискусії погодились, що креативні індустрії потребують інвестицій в людський капітал, знання і творчість, а також виходу із сірої зони для отримання інвестицій. Європейські інституції з готовністю підтримували митців і креаторів, які виїхали з України, але Мінкульт просить не забувати й про тих, хто залишився.
«Ми перестали бути noname country in the middle of nowhere»
Другий день форуму розпочався з обговорення теми «Креативні індустрії як осердя проєкту майбутнього української культури після війни». До дискусії приєднались заступник міністра економіки Денис Кудін; директорка «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта; кіноексперт Андрій Різоль та український філософ Вахтанг Кебуладзе.
Денис Кудін виділив три основні виклики, перед якими сьогодні постали креативні індустрії: втрата звичного середовища для праці, відтік людського капіталу та зменшення внутрішнього ринку.
Однак війна загрожує не лише економічній складовій креативних і культурних індустрій, а й інституційній. Олеся Островська-Люта зауважила, що інституції в Україні й раніше були слабкі, але зараз ситуація тільки погіршилась. Через вимушену міграцію розпадаються професійні команди, а твори мистецтва все частіше опиняються за кордоном разом зі своїми авторами.
«Ми можемо наразитися на ситуацію, яка трапилася з нами у 90-ті. Я вам нагадаю, що тоді ми майже втратили весь корпус творів, створених у той період. Саме тому, що твори не фіксувалися, не колекціонувалися тощо. Нині ми маємо подібну ситуацію», — сказала вона.
Філософ Вахтанг Кабуладзе вважає, що Україна сьогодні бореться не лише за свої території і не тільки за людей, а й за свою культурну ідентичність.
«Культура — це поле боротьби і вона може вбивати також», — підкреслює філософ, нагадуючи, що не лише путін є нашим ворогом.
Учасники дискусії переконані, що зараз Україна як ніколи цікава світові, чим варто користуватися. "Ми перестали бути noname country in the middle of nowhere", — пояснив Денис Кудін.
Виклики, які нині стоять перед креативними і культурними індустріями, важкі, однак Україна має шанс їх подолати. Для цього, вважає Олеся Островська-Люта, потрібно інвестувати в сучасну культуру. Частину втраченої спадщини нам ніколи не повернути, але можна створити нову. А за допомогою креативних індустрій Україна ще має шанс завоювати свою частку у світовій економіці.
