З 1 липня в Україні мають запрацювати так звані «ковідні сертифікати». «Вважаю, що нам це треба запускати всередині країни в максимально стислі терміни, якщо не в червні, то щоб із 1 липня він у нас на повну запрацював», — сказав Максим Степанов, міністр охорони здоров’я.
Такий поспіх Степанова можна пояснити тим, що 3 травня Єврокомісія запропонувала дозволити туристичні подорожі до ЄС громадянам, які пройшли повний курс щеплень проти COVID-19 і отримали сертифікат, який це підтверджує. Тепер ці рекомендації має затвердити Рада ЄС, після чого всі держави — члени ЄС зможуть застосовувати нові правила. Країни G20 також вже підтримали запровадження імунних сертифікатів.
Розумні сертифікати ВООЗ
Першими заявили про ідею створення імунних сертифікатів у березні цього року у ВООЗ. Йдеться про так званий Smart Vaccination Certificate. Попри те, що поштовхом для проєкту стала пандемія COVID-19, по суті, цей сертифікат має на меті збирати дані про всі щеплення, які зробили людині за все життя, при цьому він не повинен містити жодних персональних даних. Здебільшого це інструмент для збору епідеміологічних даних та медичної статистики, хоча, на думку фахівців ВООЗ, його можна використовувати і для перевірки щеплень, які потрібні для в’їзду в ту чи іншу країну. Простіше кажучи — це дещо розширений за функціоналом сертифікат про вакцинацію від жовтої лихоманки, який за ініціативою ВООЗ впровадили ще декілька десятків років тому.
«Проєкт ВООЗ доволі «беззубий», бо не передбачає можливості на міжнародному рівні перевірити, кому саме сертифікат видано… Держави забезпечують вакцинацію за своїми процедурами і мають інтерфейс для бази даних ВООЗ, який лише відповідає на питання, чи дійсно мала місце вакцинація під таким-то умовним номером. Але при цьому на міжнародний рівень не виносяться персональні дані: кому саме і коли вона зроблена», — пояснює наше джерело у Мінцифри.
Тобто людина, виїжджаючи за кордон, може з легкістю підробити сертифікат, вказавши умовний номер, який присвоєно вакцинованій людині. Тому ідея ВООЗ не набула подальшого розвитку.
Цифровий зелений сертифікат
Як повідомили у Єврокомісії, «імунні сертифікати» — так звані Digital Green Certificate в Європі будуть видавати як у паперовій, так і у електронній формі. В обох випадках сертифікат міститиме дату народження людини, номер паспорта та QR-код, який засвідчує тип вакцини, якщо людина щеплена, або наявність антитіл, якщо вона перехворіла.
Скоріш за все, Digital Green Certificate почнуть діяти з 15 червня. Втім, декілька країн ЄС заявили, що хочуть ввести їх ще до цієї дати. Термін дії сертифікату може бути різним: до 72 годин у випадку тестування без хвороби, три місяці по отриманні негативного тесту після перенесеної «корони» і шість місяців у випадку повної вакцинації (в’їзд на територію ЄС можливий через 14 днів після отримання другої дози вакцини).
Все приватизувати!
Власним шляхом вирішили піти і в США. Сполучені Штати не мають єдиної бази даних вакцинованих осіб, кожен штат веде такі бази самостійно. Тому цій країні дуже важко впровадити централізоване рішення, необхідне для подорожей. Щоб вирішити це питання, технологічні гіганти на чолі з Google та Apple зараз лобіюють ідею зберігання даних про вакцинацію у захищеній формі у хмарному середовищі. Тобто йдеться про надзвичайно децентралізовану модель. Якщо хтось хоче дізнатися про імунний статус людини, вона має сама надати доступ до цих даних. Зараз таку модель тестують у Нью-Йорку. Там для вільного входу у публічні місця потрібна так звана «перепустка», яка засвідчує, що її власник є повністю вакцинованим або отримав негативний тест.
А що в нас?
Максим Степанов запевняє, що імунні сертифікати, які запровадять в Україні, будуть відповідати як вимогам Smart Vaccination Certificate ВООЗ, так і європейським Digital Green Certificate.
Як стверджують джерела Chas News у МОЗі та Мінцифри, з технічної точки зору задовольнити ці вимоги дуже просто. Дані про вакцинацію проти COVID-19 в Україні вносять до єдиної бази. Все, що треба зробити, — створити інтерфейс зчитування цих даних та створення на їх основі QR-кода. Технічна реалізація проєкту займе декілька місяців. По суті, «технарі» зараз очікують лише на затвердження законодавчої бази.
Але з цим у нас як раз проблема. «МОЗ, яке має право законодавчої ініціативи, готує матеріали. Після цього їх має схвалити один з парламентських комітетів, і тоді документ піде на голосування до Верховної Ради. Але невдовзі літні канікули… Треба докласти неабияких зусиль, щоби обидва читання документу відбулися швидко і вчасно», — каже наближене до керівництва Мінцифри джерело.
Існування бюрократичної проблеми підтверджує і нардеп Ярослав Юрчишин («Голос»). «Якщо говорити по дипкорпусу, то дуже низький рівень поінформованості (про вимоги ЄС до впровадження цифрових зелених сертифікатів). Краща ситуація в профільних комітетах, перш за все, з питань євроатлантичної інтеграції та охорони здоров'я. Але, як на мене, було б корисно провести хоча б комітетські слухання з цього питання. Можливо, об'єднати декілька комітетів», — говорить політик.
Як це виглядатиме на практиці
Як пояснюють наші джерела, процедури видачі сертифікатів ще узгоджують, але ймовірно, що електронна версія сертифікатів буде доступна за допомогою сервісу «Дія». Паперову ж можна буде отримати у сімейного лікаря, в акредитованих МОЗ лабораторіях, ЦНАП чи сільраді, підключеної до сервісів ЦНАП. Також розглядають можливість видачі імунних сертифікатів поштою чи банками — тобто установами, які можуть підтвердити особу людини.
Є й ще одна проблема. Єврокомісія пропонує «за дефолтом» визнавати на території всієї європейської спільноти вакцини, що зареєстровані у ЄС. Наразі це Comirnaty (Pfizer/BioNTech), Jonson&Jonson, Moderna та AstraZeneca. Хоча влада ЄС зазначає, що кожна країна спільноти може розширяти перелік вакцин на власний розсуд — включити у перелік вакцини, зареєстровані ВООЗ, або ж такі, що використовуються у цій країні. Наприклад, російський «Спутнік V», який наразі дозволено для використання в Словенії, Словаччині, Болгарії та Угорщині.
Станом на 7 травня ВООЗ зареєструвало три вакцини, які використовують в Україні: Comirnaty та два клони AstraZeneca — індійську Covishield та корейську AstraZeneca-SKBio. Ці вакцини за технологією виробництва ідентичні європейській AstraZeneca. Що ж до китайської Sinovac, то вона поки що не зареєстрована ВООЗ. Одним словом, можна припустити, що навіть вакцинованих українських туристів впускатимуть не у всі країни ЄС. Гіпотетично, європейські країни, для яких туризм є суттєвим джерелом доходу, будуть встановлювати більш гнучкі правила. Наприклад, Болгарія та Кіпр і зараз раді бачити українців.
Втім, головна біда — це вкрай низькі темпи вакцинації в Україні. Станом на 7 травня дві дози отримало 419 осіб — на межі статистичної похибки. Як днями запевнив Олег Немчінов, міністр Кабінету Міністрів, «У разі розгортання всіх пунктів вакцинації, кабінетів вакцинації, мобільних бригад ми зможемо достатньо велику кількість людей провакцинувати швидко... Лише відсутність вакцин ... стримує цей процес». Краще ситуацію і не опишеш.
