Moderna вже нема, Pfizer закінчується, а AstraZeneca псується

«Де є Moderna?», «Я зробила першу дозу Moderna, а другої нема. Що робити?», — останніми днями стрічка Facebook наповнена подібними запитами. Втім, Moderna вже немає. 2,1 млн доз, які привезли у липні, закінчилися. Більш за те, ще у серпні цю вакцину припинили використовувати для введення першої дози (її отримало 1,1 млн осіб), а другої вистачило лише для 1,03 млн осіб. Тобто 70 тис. українців для повторного щеплення отримають Pfizer. Ці вакцини зроблені за однією технологію (містять матричну РНК, що кодує S-білок коронавіруса), і як міжнародні протоколи, так і накази українського МОЗ дозволяють їх комбінувати.

Між тим, у найближчі місяці закінчиться термін придатності понад 3 млн доз AstraZeneca. За даними МОЗ станом на 17 вересня, в Україні було 11 тис. доз AstraZeneca, які треба використати до 30 вересня; 1,9 млн доз AstraZeneca, придатних до 31 жовтня і 1,1 млн — придатних до кінця листопада. За даними РНБО, за останній місяць використали 260 тис. доз цієї вакцини. При збереженні наявних темпів вакцинації запасів AstraZeneca вистачить орієнтовно на рік. Тобто — вона зіпсується.

Набагато краща ситуація з Pfizer. Близько 100 тис. доз придатні до кінця вересня, ще близько 100 тис. доз — до кінця жовтня, 36 тис. доз — до кінця листопада та понад 900 тис. доз до 31 грудня.

Зі зберіганням китайської CoronaVac взагалі немає проблем. На відміну від мРНК-вакцин, які псуються досить швидко (термін зберігання Pfizer при -80 -60°C складає 6 міс., Moderna при -25 -15°C — 7 міс.), CoronaVac придатна для використання 2 роки. Більшу частину наявних в Україні вакцин виробництва Sinovac можна використати до 2023 року.

В цілому у липні в Україні використали 2,9 млн доз вакцин проти COVID-19, а у серпні — 3,6 млн доз (поки що це рекорд). Тобто якщо тимчасово припинити використовувати для перших доз будь-які вакцини, крім AstraZeneca, вичерпати її наявні запаси цілком реально.

Єдине питання, чи не викличе це обурення і не зірве проведення вакцинальної кампанії? Наприклад, у липні частка AstraZeneca у загальній кількості введених вакцин склала лише 13% (392 тис. доз), а у серпні — 6% (259 тис. доз).

Chas News розбирався, чому українці воліють одних вакцин і не люблять інших. Хоча всі наявні в Україні вакцини схвалені ВООЗ, а AstraZeneca, Pfizer та Moderna до того ж використовують в Європі.

Pfizer — вакцина «для обраних»

Німецько-американська вакцина з’явилася у центрах масової вакцинації 12 липня. Відтоді вона стала офіційно доступною для загалу і одразу перетворилася на найбільш затребувану в Україні: в цілому на неї припадають 37% проведених щеплень (4,3 млн доз).

Цьому сприяв шлейф «елітності», який виник навколо цієї вакцини на початку року. США та країни ЄС масово використовували Pfizer, тому на перших етапах кампанії, коли вакцин ще виробляли мало, у треті країни препарат майже не потрапляв.

Підігрівали цікавість і чутки. Наприклад, на початку січня 2021-го, коли в Україні взагалі жодних вакцин не було, Михайло Бродський, власник інтернет-видання «Обозреватель», написав, що чартерним рейсом до України таємно прибула партія Pfizer. За наявною у нього інформацією, Денис Шмигаль, прем'єр-міністр, й низка народних депутатів, зокрема Михайло Радуцький, голова медичного комітету ВР, підпільно вакцинувалися проти COVID-19 у клініці «Меділенд». Нібито дві дози підпільно імпортованої вакцини їм коштували по €2,5 тис. Пізніше про цей випадок Chas News розповідав і Володимир Литвин, ексспікер ВР.

А коли 16 квітня в Україну завезли перші 117 тис. доз Pfizer, нею перш за все вирішили вакцинувати мешканців будинків перестарілих і... силовиків, суддів та чиновників. Після цього пересічні українці (якщо не брати до уваги «відбитих антиваксів-пласкоземельників») остаточно впевнилися, що Pfizer — хороша вакцина, бо собі влада непотріб колоти не стане.

Як би там не було, Pfizer — справді одна з найкращих вакцин проти COVID-19. За останніми офіційними даними, через 6 міс. після введення другої дози препарат у 84% випадків захищає від симптоматичної хвороби і майже гарантовано захистить від ускладнень та смерті від COVID-19.

І останнє — не варто переживати, що цієї вакцини не вистачить. За словами Романа Родини, генерального директора Центру громадського здоровʼя, у 2021 році Україна отримає 20 млн доз Pfizer. А 23 вересня Віктор Ляшко заявив, що вже у найближчі місяці очікуються щотижневі поставки по майже 500 тис. доз Pfizer.

CoronaVac — «народна»

На препарат китайського виробництва CoronaVac припадає 28%, або 3,3 млн доз. Це друга за популярністю вакцина проти COVID-19. Найцікавіше те, що CoronaVac — єдина з авторизованих в Україні вакцин, яку не визнає Європейське агентство з лікарських засобів (ЕМА). Тобто у щеплених нею людей під час подорожей до Європи можуть виникнути проблеми. «Мені здається, що тут є політика. Тому що, наприклад, той же ж самий Pfizer або інші вакцини розглядалися ЕМА доволі швидко. CoronaVac вже майже 2 міс. перебуває на розгляді», — пояснює Ігор Кузін, головний санітарний лікар України.

Можливо, на користь CoronaVac зіграв той факт, що саме ця вакцина у червні першою потрапила у центри масових щеплень у Києві, Львові та Одесі, де щепили всіх охочих, а не лише людей похилого віку чи з груп ризику.

Крім того, це єдина в Україні вакцина проти COVID-19, виготовлена за класичною технологією, — до її складу входить інактивований вірус. Тому деякі з популярних лікарів-імунологів, які з «обережністю» ставляться до ідей масової вакцинації, багато розповідали про її безпечність та ефективність. «Інактивована вакцина... викликає дещо слабший імунітет, ніж «живі» вакцини. Це дуже чітко видно на прикладі поліомієліту. Але зате вона чинить меншу кількість побічних ефектів у порівнянні з «живими» вакцинами... Інактивована вакцина нам більш зрозуміла — це інактивована вірусна частинка», — розповідала наприкінці березня Ольга Голубовська (втім, до чого у випадку з COVID-19 порівняння живих та інактивованих вакцин, не зовсім зрозуміло — живих вакцин проти цієї хвороби наразі немає).

А Андрій Волянський, власник мережі медцентрів Your Baby, взагалі прямим текстом говорив: «Чим краще CoronaVac? Це цілий вірус, його виростили, а потім інактивували. І у цієї вакцини значно більше шансів на ефективність щодо інших варіантів, наприклад, бразильського та південноафриканського, саме завдяки тому, що там є комплекс антигенів, тобто це не один білок, а весь вірус».

Втім, офіційна позиція ВООЗ полягає в тому, що «ми не можемо порівнювати вакцини одну з одною через різні підходи, що застосовуються при розробці відповідних досліджень». А як пише Reuters, деякі країни, у яких використовують CoronaVac, висловлювали занепокоєння щодо ефективності цієї вакцини проти «Дельта»-варіанту. Дослідники з Академії наук Китаю та самого Sinovac виявили, що через 6 міс. після введення другої дози у випадку з CoronaVac рівень нейтралізуючих антитіл дійсно суттєво знижується, але після введення третьої (бустерної) дози зростає до величин достатніх, щоб протидіяти «Дельта»-варіанту вірусу.

Втім, наявних даних замало, щоби щось достеменно стверджувати. Наприклад, інше дослідження, проведене у Центрі з контролю над хворобами Гуанчжоу, стверджує, що у випадку «Дельта»-варіанту дві дози CoronaVac забезпечують захист від симптоматичної хвороби на 59%, на 70% захищають від хвороби середньої важкості та дають 100% захист від летальних випадків.

Moderna — «вершина бажань»

Наприкінці липня вакцина Spikevax від Moderna надійшла у центри масових щеплень. І одразу за нею виникли черги. Більш за те, редакції Chas News відомо принаймні декілька випадків, коли люди, які навесні отримали щеплення Covishield, у серпні «перещеплювалися» Moderna. Хоча в теорії це заборонено, але практично можливо — механізм проведення масової вакцинації в Україні є вкрай недосконалим. У більшості пунктів щеплень при поліклініках перед вакцинацією просто збирають заповнені від руки анкети, а у електронну базу даних їх вносять протягом дня, вже після щеплення.

2,1 млн доз (18% від загальної кількості використаних вакцин) розійшлися менше ніж за три місяці. Справа в тому, що у серпні вийшло декілька досліджень (наприклад — оце та оце), які свідчать, що Moderna може бути більш ефективна за Pfizer проти «Дельта»-штаму.

Так, дані Центрів з контролю та профілактики захворювань в США (CDC) показують, що Moderna знижує ризик госпіталізації на 93%, а Pfizer — на 88%. Серед причин, чому Moderna дає кращий захист, називають вищу дозу мРНК у вакцині та довший інтервал між двома дозами, що дозволяє організму виробити більше антитіл.

Але варто розуміти, що результати клінічних досліджень аж ніяк не є догмою. Дані щодо ефективності різних вакцин постійно уточнюють. Саме тому ВООЗ встановила для вакцин проти COVID-19 мінімальну ефективність не нижче 50%. Всі зареєстровані в Україні вакцини відповідають цьому критерію.

AstraZeneca (вона ж «оксфордська вакцина») — «гидке каченя»

Саме AstraZeneca індійського виробництва (TM Covishield) стала першою вакциною проти COVID-19, яка ще у лютому з’явилася в Україні. Між тим, на її частку загалом припадає лише 17,5% проведених щеплень (2,1 млн доз).

Репутаційні негаразди переслідували «оксфордську» вакцину з моменту її появи у країні. Вже на етапі реєстрації препарату виявилося, що вакцину зареєстрували не на виробника — Serum institut of India, а на компанію-«прокладку» зі статутним капіталом в $1 тис. і дивною назвою «Ласка Божа».

Втім, як пояснює наш співрозмовник з кола топових функціонерів української системи охорони здоров’я, для індійських фармкомпаній це є звичайною практикою. Вони спочатку реєструють новий препарат на «прокладку», а через кілька років перереєстровують на реального виробника. Навіщо індуси так роблять і що це їм дає — ніхто достеменно не знає. Адже реєстрація досьє — переважно бюрократична формальність, а реальні комерційні переговори все одно йдуть зі «справжнім» імпортером. Але, як кажуть, Схід — справа тонка.

Втім, непрозора реєстрація аж ніяк не сприяла підвищенню довіри суспільства до вакцини. Масла у вогонь невдовзі підлив й Петро Порошенко. 1 березня він сказав, що лікарі відмовляються від щеплень Covishield: «На мої питання, чому відмовляються вакцинуватися... — бо гівно привезли», — зазначив п’ятий президент. Справа дійшла до міжнародного скандалу — влада Індії заявила, що Україна паплюжить авторитет їхніх фармвиробників і вимагала повернути вакцини.

На додаток до всього, почали з’являтися повідомлення про зв’язок між вакцинацією AstraZeneca та випадками утворення тромбів. Заради справедливості уточнимо: такі випадки дуже рідкісні. Як пізніше з’ясували, вакцина викликає утворення тромбів у восьми випадках на 1 млн щеплень під час першої дози і у двох випадках на 1 млн під час введення дози. Це набагато рідкісніші випадки виникнення тромбів, ніж, наприклад, при вживанні протизаплідних пігулок.

Втім, знервована від пандемії влада деяких європейських вакцин навесні тимчасово заборонила проводити щеплення цим препаратом. Поступово обмеження зняли. Зараз AstraZeneca дозволена для використання у Великобританії та більшій частині країн ЄС (щоправда, часто з певними обмеженнями). Хоча у розвинутих країнах AstraZeneca використовують все менше, віддаючи перевагу мРНК-вакцинам, які мають дещо вищу ефективність (за останніми офіційними даними ВООЗ, ефективність «оксфордської» вакцини проти симптоматичного перебігу COVID-19 становить 63%).

В українців, вакцинованих «оксфордською вакциною» індійського виробництва, не повинно виникати проблем і під час подорожей у Європу. Хоча Covishield поки що не отримав схвалення ЕМА і не визнається у більшості країн ЄС, але у електронних сертифікатах у «Дії» ця вакцина зазначена як Vaxzevria (AstraZeneca європейського виробництва). Chas News свого часу звертався до МОЗ із питанням, чи відомо європейським партнерам про підміну торгових марок вакцини у виданих українською владою електронних сертифікатах, втім, відповіді так і не отримав. Та факт залишається фактом.