Тему скупчення російських військ та високої ймовірності вторгнення на територію України обговорювали на зустрічі генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга з міністрами оборони країн Європейського Союзу.
«Союзники запровадили найбільше посилення колективної оборони з часів «холодної війни». Ми наростили військову присутність у східних країнах-партнерах, у чорноморському регіоні, підвищили також бойову готовність наших сил. І це дуже чіткий меседж Росії, який свідчить про рішучість союзників НАТО захищати своїх партнерів», — заявив Столтенберг 16 листопада.
За його словами, Альянс підтримує тісний контакт з українським керівництвом. Щоправда, українські офіційні особи нічого не говорять про це суспільству. Володимир Зеленський знову повернувся до того, що дозволило йому стати президентом, — зйомок мотиваційних відео про все на світі, але не про загрозу. Позицію президента можна зрозуміти — у Банкової проблем вистачає: енергетична та ковідна кризи, обвал рейтингів, офшорний скандал, анонсоване розслідування «вагнерівців».
Спецслужби наших західних партнерів вже другий тиждень попереджають про високу вірогідність військового вторгнення РФ. Нинішню ситуацію називають більш загрозливою, ніж була навесні цього року, коли російська армія стояла безпосередньо на кордоні. Начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов лише зазначив, що відомо про чисельність військових, але, на його думку, це може бути як «підготовкою до великомасштабного вторгнення», так і спробою «психологічного тиску». Заступник міністра оборони Ганна Маляр пішла далі, повідомивши, що є інформація про можливий наступ вже цієї зими. Зазначимо, що в оборонному відомстві Маляр відповідає за інформаційний напрям та контрпропаганду. Ймовірно, подібну заяву було зроблено з певною ціллю, проте в Міноборони це досі не пояснили.
Хвіст крутить собакою
Але замість вітчизняних високопосадовців говорять європейські та американські політики, для яких можливий наступ РФ є топтемою. Наприклад, державний секретар США Ентоні Блінкен вже попередив Кремль про можливі наслідки для РФ при повторенні «анексії Криму». Згодом він провів телефонні перемовини з міністрами закордонних справ Франції та Польщі. Остання зараз відчуває на собі всю майстерність російських гібридних військових операцій через спровоковану мігрантську кризу на кордоні.
Нік Картер, голова Генштабу Великобританії, вже заявив про найбільшу небезпеку випадкового військового зіткнення між Заходом і Росією. А британський розважальний таблоїд з посиланням на власні джерела опублікував матеріал, що розвідка попередила прем'єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона про високу загрозу вторгнення РФ в Україну. В Лондоні нібито вже сформовано десантний загін, який може бути перекинутий в Україну.
Але тут не все так просто — дозвіл на розміщення на території України військовослужбовців інших країн має надати Верховна Рада. В іншому випадку юридично це буде військова інтервенція іншої держави. Для Володимира Путіна годі й шукати кращого подарунку, коли на територію сусідньої держави висадиться десант країни — члена НАТО. Розмов у парламенті про додатковий допуск іноземних військових поки немає.
Ситуація, що склалася, нагадує відому голлівудську стрічку «Хвіст крутить собакою». Щоправда, хотілось би почути від українського керівництва їхнє бачення того, що саме відбувається та чому наші проблеми обговорюють без нашої участі.
Підвищуємо ставки
На думку аналітиків, РФ наразі максимально підвищує ставки, щоб отримати поступки від США та ЄС у питаннях легалізації квазіутворень на Донбасі, так званих «Д/ЛНР», та пришвидшити запуск газопроводу «Північний потік-2». Версію щодо газогону підтверджують заяви міністра закордонних справ Австрії Міхаеля Лінгарта.
Під час засідання Ради ЄС він повідомив, що Європейський Союз має направити Кремлю чіткий сигнал — повернутися до мирної ситуації й не допустити ескалації. Нагадаємо, уряд Австрії весь цей час неухильно підтримував запуск російського газопроводу, а австрійська компанія OMV є одним з партнерів «Газпрому» у цьому проєкті.
Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон був більш відвертий та красномовний у своїх заявах. «Ми сподіваємося, і я сподіваюся, що інші європейські країни визнають: незабаром доведеться вибирати між ін’єкціями щоразу більших обсягів російських вуглеводнів через велетенські нові трубопроводи і підтримкою України та захистом справи миру й стабільності», — заявив Джонсон у промові 15 листопада.
Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант, відзначає, що Кремль весь рік намагався вирішити свої завдання різними шляхами — через скупчення військ на кордоні України, спроби особистих зустрічей з президентом США Джо Байденом, канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентом Франції Емманюелем Макроном. Путін мав велику надію на «п'яту колону» в Україні, але теж нічого не вийшло.
«Останні пів року Кремль неприховано демонстрував, що хоче бачити Україну у своєму проєкті «русского мира». РФ вже давно показує, що не хоче погоджуватися з державністю України. Путін сформував ударне угруповання, справді здатне атакувати. Такі переміщення сил і засобів дуже коштовні для економіки РФ, тому так просто їх не проводять. Спецоперація на кордоні Польщі, організована руками Лукашенка, вже є. Таким чином намагаються тиснути на Польщу і Литву — головних подразників в Європі», — говорить Романенко.
За словами Олексія Мельника, співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, США мають кращі засоби спостереження і розвідки, тому вони фіксували сигнали, що РФ формує наступальне угруповання, яке потенційно може піти на вторгнення. Передусім на загострення ситуації вказувала активізація розвідувальної агентури, а не військових маневрів. Він наголошує, що РФ випробувала космічну зброю, вразивши свій старий супутник. Таким чином Росія намагається показати свою військову спроможність та необмеженість.
«Останні сім років Путін успішно продає Заходу страхи. Це робиться вже відомим способом — штучно створюється проблема і Путін пропонує варіанти її вирішення в обмін на певні поступки. Якщо пригадати Мінські домовленості, саме таким чином до них прийшли. «Північний потік-2» — не стільки економічний проєкт, скільки політичний, для РФ дуже важливо протиснути його, показати всьому світу, що Путін свого добився. А попутно нанести іміджевий удар по євроатлантичній спільноті. Головне питання — як зреагують Європа і США. «Червоні лінії» вже давно окреслено, а Путін поступово їх переступає, тим самим зміщаючи їх далі», — пояснює виданню Мельник.
Втім, Романенко впевнений, що широкомасштабні військові дії вдасться оминути. «Остаточне рішення щодо військових дій очільник Кремля ще не прийняв, йому потрібен 100% результат, потрібна перемога, хоч і маленька, але гарантована. В РФ добре знають, що українська армія вже не така, як була в 2014 році, тому великі втрати для них викличуть подальшу дестабілізацію в країні», — пояснює він.
До слова, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що планує до кінця року отримати від Росії кілька дивізіонів оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер», щоб розмістити їх на південному і західному напрямках. В свою чергу в Кремлі вирішили, як їм відкрито фінансувати терористичні організації ОРДЛО. Днями Путін підписав указ про визнання сертифікатів на товари, що виробляються на території ОРДЛО. Таким чином під виглядом торгівлі анклав забезпечать грошима.
