Дмитро Разумков, голова Верховної Ради, анонсував кадрові перестановки в уряді вже восени. За його словами, як мінімум троє міністрів є кандидатами на звільнення. «Деяких міністрів можна зарахувати до числа тих, хто непогано виконує свою роботу, а до деяких є питання і в мене, і в народних депутатів. Чи будуть вони виноситися на відставку, побачимо. Зараз цього точно не буде. В літній проміжок часу це навряд чи можливо зробити, якщо об'єктивно, а восени — подивимося», — сказав Разумков на брифінгу після останнього пленарного засідання сесії.
Це дуже показова заява. Парламентарі йдуть у відпустку, а урядовці залишаються у підвішеному стані — мотивовані працювати краще, або навпаки — чекати на вихід. Традиційно для української політики часів «Зе-команди» чутки про відставку чиновників починають ходити ледве не наступного дня після їх призначення. Як показала політична реальність, зібрати dream team, в яку так вірили одразу після президентських та парламентських виборів, не вийшло.
Так званий уряд технократів Олексія Гончарука відправили у відставку вже за шість місяців і чотири дні після призначення. З Кабміну Гончарука до уряду Дениса Шмигаля потрапило лише четверо — сам Шмигаль, що пішов, так би мовити, на підвищення; Денис Малюська — міністр юстиції, Дмитро Кулеба — міністр закордонних справ, та «вічний міністр» внутрішніх справ Арсен Аваков.
Нагадаємо, що повноцінний уряд Шмигалю вдалося сформувати лише нещодавно. Наприкінці квітня в Міненерго закінчилася епоха «т. в. о» очільників, яких до призначення Германа Глущенка було четверо. У травні змінився другий міністр економіки та третій очільник МОЗ. Рівно рік тому також створили Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, яке очолив Олег Уруський. Крім того, він став віцепрем’єром.
Восени порахують
В день голосування за відставку Арсена Авакова низка анонімних телеграм-каналів розганяла чутки про майбутнє звільнення Андрія Тарана, міністра оборони, та Дениса Малюськи, міністра юстиції. В парламентських кулуарах навіть розповідали, що Малюська вже був на Банковій, де його просили написати заяву за власним бажанням.
«Диму без вогню не буває, якщо про це почали говорити, значить, тому є причини. Скоріш за все, вирішили не поєднувати в один день голосування по керівництву МВС та інших міністерствах», — пояснює Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента».
Разом з тим, співрозмовник Chas News в Офісі президента розповів, що вже справді прийняте принципове рішення щодо звільнення Тарана, Малюськи та міністра довкілля Романа Абрамовського. «Давайте не будемо поспішати, розпочнеться новий політичний сезон, все дізнаєтесь. Можливо, це будуть не тільки Таран, Малюська і Абрамовський, а й міністр фінансів або взагалі весь склад уряду. Курчат по осені рахують, давайте чекати результатів роботи», — говорить джерело видання.
Chas News вже розповідав, що на Банковій розглядають можливість проведення позачергових парламентських виборів вже цього року. Тому відставка уряду та неспроможність сформувати новий стане гарним стимулом для розпуску парламенту. Символічно, що цьогоріч Володимир Зеленський пройде екватор своєї президентської каденції. І його позиції посередині політичного циклу — не найкращі. Маючи більшість в Раді, глава держави не може на неї розраховувати. Доказ тому — залучення до голосування по важливих питаннях депутатських груп сателітів «За майбутнє» та «Довіра». Решта фракцій давно перестала голосувати за всі питання порядку денного, крім власних. Тому підготовка до другого президентського строку без парламенту, що ухвалюватиме необхідні рішення, виглядає примарною.
За що з ними так?
Чутки про відставку Андрія Тарана, міністра оборони, почали ходити ще наприкінці грудня минулого року. Приводом став лист Володимиру Зеленському від парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо проваленої роботи міністерства та недовіри міністру. Таран тоді можливу відставку назвав «фальцетом», сплутавши його з «фальстартом». Втім, згідно з Конституцією України, кандидатури міністрів оборони та закордонних справ вносить особисто президент. Він же ініціює їх звільнення. Військові оглядачі давно називають Тарана «радянським дуболомом», людиною не своєї посади, посадовцем, від якого далекі питання євроатлантичної інтеграції та переходу армії на стандарти НАТО. Сюди варто додати скандал з маршируванням військових курсанток на підборах, що не сподобалося нашим західним партнерам. Подейкують, що Таран — єдиний з військовиків, хто погодився очолити міністерство після звільнення Андрія Загороднюка. Нагадаємо, з 2019 року міністр оборони є цивільно-політичною посадою.
У вересні минулого року ЗМІ розповідали про звільнення Дениса Малюськи, голови Мін'юсту. Його нібито мала замінити генеральний прокурор Ірина Венедиктова, до роботи якої накопичується все більше запитань. В парламентських кулуарах навіть прижився жарт про те, що в Офісі генпрокурора систематично перевіряють, чи не викрали Венедиктову, бо результатів її діяльності ніхто не бачив. Малюська подібні чутки спростував, уточнивши на своїй сторінці у Facebook, що у відставку поки не збирається.
Ще більше критики було на адресу Олега Уруського — за міністерство, що не працює, за зрив державного оборонного замовлення та призначення заступником Віталія Немілостівого, який потрапив у поліцейські хроніки через алкогольне сп'яніння. В лютому 2021 року до парламенту внесли проєкт постанови про звільнення Уруського, його ініціаторами виступила група народних депутатів від «Слуги народу». Втім, на сьогодні документ так і не розглянуто.
Нарешті, Роман Абрамовський, міністр охорони довкілля, також подавав заяву про звільнення в грудні 2020 року. Верховна Рада передала документ на опрацювання у профільні комітети, але там він і зупинився. «Вона була написана ще в грудні і по факту відставка не відбулася. Вона десь в Раді лежить, де вона саме — я не дуже знаю. Так руки і не дійшли», — розповідав на початку липня в інтерв'ю «Економічній правді» Абрамовський.
Сергія Марченка, міністра фінансів, систематично критикують за провал боротьби з контрабандою та сірі схеми на митниці — так звані «скрутки ПДВ». Днями Марченко розповів про намір в 2022 році збільшити мінімальну зарплату до 7,7 тис. грн. Проте в Міністерстві фінансів спростували заяву свого очільника, зазначивши, що таке підвищення заплановано лише у 2024 році. В одному з нещодавніх інтерв'ю політик заявив, що має довіру президента і прем'єра, тому питання про звільнення зараз не стоїть. Схоже, що Марченка може бути звільнено після провалу перемовин з МВФ та відмови фонду виділити Україні черговий транш.
Чого ж тягнути?
«Ми живемо в умовах аматорсько-президентської держави, де всі рішення приймають в Офісі президента. Є чітке уявлення, що восени Україну чекає дуже непростий період, тому і залишають, щоб когось зробити крайнім, — когось будуть звільняти, а когось — призначати», — стверджує Євген Магда, політолог.
Крім того, опитані виданням експерти відзначають, що кадрові зміни в уряді гальмує відсутність у влади кандидатів на заміну. Зокрема, Олександр Корнієнко, голова партії «Слуга народу» та перший заступник голови парламентської фракції, розповів в одному з інтерв'ю, що хоче спробувати себе у виконавчій владі в наступних політичних циклах.
«Ми давно побачили, що у Зеленського немає лави запасних, немає кого пропонувати. Призначення Монастирського головою МВС — черговий доказ тому. Навіть голова президентської партії Корнієнко вже говорить про виконавчу владу, тобто за три роки виріс з дуету «Два Саші» до міністерського крісла», — відзначає Магда.
За словами Володимира Фесенка, вірогідність того, що восени відбудуться кадрові перестановки в уряді, дуже висока. Все залежить від політичної тактики та наявності людини на заміну. Зараз влада точно уникатиме в. о міністрів, як довгий час було минулого року.
«Такі рішення приймаються втаємничено, а не публічно. Наприклад, рішення щодо відставки Авакова було погоджено в неділю, а про нього стало відомо лише в другій половині вівторка», — говорить експерт.
Додамо, що крім кандидатур ще потрібні голоси за їх призначення, які в Раді треба шукати. Голоси для звільнення Авакова і призначення Монастирського шукали два дні, а Зеленський особисто відвідував засідання фракції «Слуга народу», щоб просити підтримати голосування.
