Суперечка за Кашмір: у чому суть конфлікту Індії і Пакистану

У ніч на 7 травня 2025 року Індія розпочала операцію «Сіндур» — атакувала ракетами Пакистан, зокрема регіон Кашмір.

Індія заявила, що атакувала девʼять обʼєктів у Пакистані та «окупованих Пакистаном Джамму і Кашмірі». Звідти, за інформацією ЗС, нібито планували терористичні атаки проти Індії. Водночас в Індії зазначили, що пакистанські військові обʼєкти не були ціллю атак.

Chas News пояснює, що відбувається у відносинах Індії та Пакистану, як і коли зародився конфлікт та чим загрожує протистояння цих ядерних держав.

Індія розпочала військову операцію проти Пакистану: що відбувається

Індія розпочала операцію «Сіндур» через два тижні після того, як 22 квітня у місті Пахалгамі сталася стрілянина.

Того дня група озброєних бойовиків у військовій формі стріляла у туристів, які відпочивали в популярному гірському районі Кашмір. Правоохоронці повідомляли про 26 загиблих — 25 індійців і одну громадянку Непалу. Десятки людей отримали поранення.

Індія у відповідь пообіцяла відплату: премʼєр-міністр Нарендра Моді писав на платформі X, що обіцяє покарати «кожного терориста» за напад на туристів у Кашмірі. 

Поліція Індії ідентифікувала трьох із чотирьох підозрюваних у нападі на туристів. Повідомлялось, що зловмисники — двоє громадян Пакистану і один місцевий з Кашміру.

Індія призупинила видачу нових віз пакистанцям, анулювала видані раніше, заборонила імпорт товарів із Пакистану та закрила порти для суден країни. Також країни запровадили взаємні обмеження на авіаперельоти й відкликали дипломатів.

Індія, окрім того, попередила Пакистан про те, що призупинить дію Договору про води Інду від 1960 року — «відріже» країну від водопостачання. 24 квітня Індія перекрила потік води річки Інд, що прямує до Пакистану. Пакистанська влада заявила, що розцінює такі дії, як акт війни. 

Опісля військові Пакистану та Індії обмінювалися періодичними пострілами через кордон.

У ніч на 7 травня індійські збройні сили офіційно розпочали операцію «Сіндур» та атакували дев’ять об’єктів у Пакистані.

«Наші дії були цілеспрямованими, виваженими і не мали ескалаційного характеру. Жодні пакистанські військові об'єкти не стали ціллю атаки», — заявили в уряді Індії.

Речник пакистанської армії повідомляв, що ракети, які випустила Індія, вразили райони Котлі, Музаффарабаду та Бахавалпуру.

Глава армії Пакистану Халід Шамім Вінн заявляв, що внаслідок обстрілу країни, який здійснила Індія, загинули щонайменше 26 людей. Ще 46 — зазнали поранень.

Поліція Індії звітувала про 10 убитих та 48 поранених внаслідок обстрілу Пакистаном Кашміру.

Також Пакистан заявив про збиття п'яти індійських літаків і безпілотника. Близько 125 військових літаків зійшлися у повітряному бою і, за словами пакистанських чиновників, він став одним із «найбільших і найтриваліших у новітній історії авіації». 

Сутичка тривала більше години, але жоден літак не перетнув кордон іншої країни.

За інформацією співрозмовника CNN з пакистанських служб безпеки, ракети запускали з великої відстані — іноді більше 160 км. Обидві сторони свідомо уникали перетину кордону, зважаючи на попередній інцидент у 2019 році, коли індійського пілота збили над територією Пакистану, полонили і показали на телебаченні. Цього разу, за словами джерела, жодна сторона не бажала повторення подібного приниження.

Історія конфлікту Індії і Пакистану: питання Кашміру

У 1947 році Британська Індія, яка була колонією Великої Британії, оголосила про свою незалежність. Територію розділили на індуїстську Індію і мусульманський Пакистан. Проблемними залишалися спірні території, зокрема князівство Джамму і Кашмір, які у підсумку поділили між Індією, Пакистаном і Китаєм.

Навіть через майже 80 років питання контролю над територіями залишається гострим.

Перша Індо-пакистанська (Кашмірська) війна (1947—1949)

Мусульманські племена Пакистану здійснили напад на регіон Кашмір. Правовірні прагнули воз'єднання із Пакистаном та підняли повстання. Магараджа Джамму і Кашміру, в обмін на військову допомогу, підтримав приєднання до Індії. Це стало причиною війни.

У 1949 році за сприяння ООН регіон поділили між двома країнами по лінії припинення вогню.

Друга індо-пакистанська війна (1965)

У другу індо-пакистанську війну переросла прикордонна сутичка у пустельному регіоні. Збройний конфлікт тривав усього 17 днів, але вважався найбільшим з часів Другої світової. Війна завершились припиненням вогню після втручання ООН.

Третя Індо-пакистанська (Бангладеська) війна (1971)

Східний Пакистан (Бангладеш) постав проти уряду Західного Пакистану, який прагнув незалежності. Унаслідок бойових дій, до яких долучилась Індія, Західний Пакистан зазнав поразки, а Бангладеш здобув незалежність.

Каргільський конфлікт (1999)

Влада Індії воліла не називати його словом «війна», а Пакистан узагалі заперечував свою участь у конфлікті.

У генеральному штабі пакистанської армії розробили план проникнення в індійську частину штату і зайняття ряду позицій в горах округу Каргіл, ймовірно, з метою змусити індійців покинути льодовик Сіачен. Бойові дії проходили на висоті 5 тис. м.

Війна завершилася поразкою Пакистану, унаслідок чого там стався державний переворот.

Теракт у Мумбаї (2008)

У Мумбаї відбулася серія атак, організованих ісламістами, які діяли з Пакистану. Три доби вони здійснювали напад на кілька ключових об'єктів міста. Внаслідок терактів загинули 166 осіб, ще близько 300 отримали поранення. Індія поклала відповідальність за напад на Пакистан.

Теракт у Пулвамі (2019)

Смертник з угруповання, що діяло з території Пакистану, вбив 40 індійських військових. У відповідь Індія завдала авіаудару по бойових таборах у Пакистані.

Зазначимо, що Індія та Пакистан продовжують претендувати на всю територію Кашміру, але кожна має адміністративний контроль лише над однією частиною, розділеною неофіційним мілітаризованим кордоном, встановленим у 1972 році, відомим як «Лінія контролю».

Важливо, що частину свого Кашміру Пакистан, задля поліпшення відносин, передав Китаю, який має на цей регіон свої історичні претензії.

Індія і Пакистан: економічні показники, території і населення

Індія

• ВВП: $3,9 трлн (4-е місце в світі), ВВП на душу населення — $2,71 тис.
• Населення: 1,4 млрд (1-е місце в світі)
• Площа країни: 3 287 263 кв. км (7-е місце у світі)
• Чисельність військових: 1,4 млн
• Військові витрати: $86,1 млрд

Пакистан

• ВВП: $373 млрд (44-те місце в світі), ВВП на душу населення — $1,58 тис.
• Населення: 240,5 млн (5-е місце в світі)
• Площа країни: 803 940 км² (9-е місце у світі)
• Чисельність військових: 660 тис.
• Військові витрати: $10,2 млрд

Ядерні суперники: які військові можливості Індії і Пакистану

Як Індія, так і Пакистан володіють ядерною зброєю.

Точна кількість ядерних боєголовок, наявних у збройних сил Індії та Пакистану, ніколи не була відома. Втім, за непідтвердженими даними, Індія має приблизно 180. У Пакистану їх нараховували не менше 170.

Пакистан закріпив за собою право вільно використовувати ядерну зброю, якщо виникне така потреба. Це пов'язують із тим, що Індія має величезну перевагу у збройних силах. Окрім того й мобілізаційний резерв у Індії за рахунок 1,4 млрд населення значно вищий за Пакистан із 240 млн.

Індія має більше можливостей у такому збройному конфлікті, якщо йдеться про географію. Густонаселені райони Пакистану знаходяться у 200-300 км від кордону з Індією, а сам Ісламабад — за 80 км від Кашміру. Дальності до 1000 км у такому випадку вистачає. Саме тому для Індії більше значення мають ракети до оперативно-тактичних ракетних комплексів.

Найпотужніший зразок ядерної зброї Індії — Agni-V з дальністю до 8 000 км та 10-12 роздільними бойовими частинами потужністю до 40 кт кожна.

Щодо засобів доставки ядерного озброєння Пакистаном — він повинен мати засоби з дальністю у 2500 км для ураження будь-якої точки Індії, але усього 350 км для того, аби взяти на приціл Делі.

На оперативно-тактичному рівні Пакистан може використати моноблочні балістичні ракети Abdali (Hatf 2), Ghaznavi (Hatf 3) та Babur (Hatf 7), які мають дальності до 200, 300 та 700 км відповідно, з бойовими частинами потужністю до 12 кт.

Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.