Українська економіка сьогодні не у найкращому стані. Дефіцит бюджету, складні стосунки з міжнародними фінансовими донорами, можливий початок емісії, важке відновлення бізнес-активності після весняного карантину. У грудні до вибухового коктейлю української кризи, скоріш за все, додасться новий інгредієнт — зимовий локдаун.
Chas News проаналізував можливі збитки для економіки країни карантину весняного зразка, якщо його запровадять найближчим часом.
Криза б’є, не я б’ю
З початку карантинних обмежень в Україні припинило свою діяльність майже 700 тис підприємств, заявляє Григол Катамадзе, голова Асоціації платників податків.
У 2019 році в Україні нараховувалося 1,9 млн суб’єктів господарювання, з них 381 тис. різних форм платників податків та 1,5 млн ФОПів. Тож твердження про закриття чи призупинення діяльності третини ринку виглядають неабияким перебільшенням. Але те, що цей рік значна частина ринку завершить зі збитками та на межі банкрутства, — факт, який важко піддати сумнівові.
Найбільших збитків економіці України завдав весняний нокдаун. «Українські перевізники та сфера послуг — у першу чергу ресторатори та туроператори — за два місяці втратили прибутку на близько 600 млрд грн», — зазначає Мацей Новак, експерт з корпоративного страхування PZU. У бюджеті, таким чином, за даними консалтингової компанії Roland Berger Kyiv, недорахувались від 90 до 130 млрд грн податкових надходжень.
Втім, ці дані доволі спекулятивні. Публічного звіту щодо структури ВВП країни та відмінностей з «докоронакризовим» періодом Держстат не надасть раніше 2022 року. Проте можемо оцінювати непрямі дані, беручи за точку відліку офіційну статистику за 2019 та 2018 роки.
Так, роздрібна торгівля та сфера послуг — ринки, торгово-розважальні центри, спорткомплекси, салони краси, туристичні оператори тощо — за даними попереднього року, становили біля 11% національного ВВП. У грошовому вимірі це понад 425 млрд грн на рік.
Таким чином, номінальний внесок сфери послуг та торговельного рітейлу в економіку країни становить близько 35 млрд грн на місяць.
Але тут є важливе «але» — грудень, на який припадає запланований урядом локдаун, це не звичайний місяць для більшості підприємців зі сфери послуг. Якщо великий корпоративний сектор на Миколая (19 грудня) уже закриває звітність і переходить у «фестивальний» формат роботи, то для орендарів торгових центрів, креативної індустрії, сфери послуг краси та готельєрів — це найгарячіша пора бізнес-року.
Подушки з минулого
Деталі зимового локдауну поки не оприлюднені. Але навряд чи перелік обмежень буде аналогічним до весняного. Проте тоді бізнес увійшов у карантин з певною фінансовою подушкою, яку забезпечили відносно стабільні попередні роки.
Сьогодні у рестораторів, навіть тих, хто перелаштувався на послугу «їжа з собою», переважно такої подушки немає. «Робота навинос — це формат, прийнятний лише для 15% українського ресторанного ринку. Проте й піцеріям чи бургерним це заледве дозволяє покривати видатки на оренду», — каже Сергій Трахачов з Української ресторанної асоціації.
Дмитро Заходякін, власник мережі закладів «Пивна дума» та The Burger, попри значну диверсифікацію свого сегменту, переконався, що робота навинос є лише інструментом мінімізації збитків.
«Лише впродовж карантину вихідного дня ресторатори втратили до 50% тижневого прибутку — близько 5 млрд грн прямої виручки. Ще 1,5 млрд грн становлять втрати по зарплатні, понад 2 млрд недоотримали постачальники сфери громадського харчування», — уточнив Трахачов.
Не лише ресторатори та оператори сфери послуг постраждали від першого локдауну. Внаслідок блокування роботи аеропортів, залізниці та логістичних обмежень у першій половині 2020 року вантажопотоки скоротилися на майже 20% у порівнянні з відповідним періодом 2019 року. А транспортна галузь стабільно надає 6 - 7% національного ВВП — близько 226 млрд грн.
Ринок праці — окрема «притча во язицех». За оцінкою аналітичного центру ООН, 40% українських домогосподарств уже зіткнулися з тим, що бодай один із членів родини з початку березня втратив роботу, притому, що кризове «дно» ще не досягнуто.
Але це ще одна доволі умоглядна оцінка. Достеменно підрахувати, яка частка ринку праці опинилася в анабіозі, як для України, практично нереально, адже у сфері торгівлі та послуг у нас переважає неофіційне працевлаштування.
З дюжини рестораторів та власників кав’ярень і барів, опитаних нами на умовах «офрекордс», лише один респондент визнав, що спробував пару років тому запровадити офіційне працевлаштування принаймні для кухарів та бариста, але на початку коронакризи дуже пошкодував про власну «соціальну відповідальність».
Можливо, про кількість постраждалих підприємців знають в уряді. Міністр цифрової трансформації зазначив, що компенсація підприємцям та їхньому найманому персоналу, постраждалим від карантинних обмежень, охопить більше мільйона осіб. Компенсація включатиме 8 тис грн ФОПам за окремими «кведами» та карантинну допомогу по догляду за дитиною у сумі 2 тис. грн.
Марна допомога
Якщо припустити, що всі зареєстровані ФОПи з відповідним профілем економічної діяльності отримають допомогу за обидвома статтями і принаймні половина з них має в родині двох неповнолітніх дітей, то це бюджетні відрахування обсягом близько 11 - 12 млрд грн. Для бюджету країни — практично «копійка». Вдвічі більше виділили з «ковідного» фонду на проєкти в рамках «Великого будівництва».
Проте й для переважної більшості підприємців це така сама копійка порівняно з операційними збитками та втратою робочих місць. «У мене дуже дрібний бізнес — середня кількість посадкових місць у трьох локальних кав’ярнях разом не більше 30. Але робота навинос заледве покриває чверть сталого прибутку», — каже Ігор Хоменко, власник кондитерських із чистим прибутком приблизно 35 тис. грн на місяць, розташованих у спальній периферії Києва. Аналогічні точки в діловому центрі та офісних комплексах, за його інформацією, дають в середньому удвічі більший прибуток.
Набагато драматичніша, ніж у рестораторів, доля підприємців індустрії краси — їм перукарські чи манікюрні послуги «навинос» точно продавати не до снаги.
«Якщо весняні місяці ще якось вдалося пережити на фінансовій подушці, то заморожування роботи у грудні - січні має всі шанси перетворити мене на банкрута», — визнає Андрій Волошин, власник двох київських салонів краси з чистим прибутком біля 130 тис. грн на місяць. Причому орендовані ним приміщення не є комунальною власністю, а отже, оренду приватному власникові доведеться платити за будь-яких обставин.
Середня вартість оренди 100 кв м комерційної нерухомості в Києві, за спостереженнями Олексія Мамчура, експерта Perfect Group, коливається в діапазоні 50 - 75 тис. грн на місяць. Це лише на третину більше, ніж у Львові чи Одесі. Ясна річ, що 8 - 12 тис. грн допомоги від уряду заледве покриють комунальні видатки підприємців з групи ризику і точно не зроблять погоди в разі несезонного скорочення ними робочих місць.
З аналогічними проблемами стикаються підприємці у всіх країнах, де пандемія спричинила запровадження адаптованого або жорсткого карантинів. Проте урядова допомога надходить там не в формі разової милостині.
Приміром, у Німеччині федеральний уряд компенсує 100% орендної плати за житло працівників, які втратили роботу впродовж жорсткого локдауну. Самозайнятим особам, що зазнали збитків внаслідок коронакризи, уряд виплачує від 9 до 15 тис. євро щомісяця на період до березня 2021 року. А ще діють програми федерального мікрокредитування та €300 допомоги на дитину.
Завдяки системним діям уряду США зростання безробіття в країні впродовж січня - жовтня 2020 року становило лише 7%. У Швеції криза практично не відчутна через відмову від введення практично будь-яких карантинних обмежень для сфери торгівлі та послуг.
Дефіцит бюджету та локдаун
Правду кажучи, іншого заробітку в української держави, окрім як наповнення бюджету за рахунок податкових надходжень та ПДФО, на сьогодні немає, позаяк найбільший платник до національного бюджету НАК «Нафтогаз» заявив про понад 17 млрд грн збитків.
Природа цього збитку — окрема тема для дискусії, адже зменшення доходів від реалізації продукції становило лише 6,7 млрд грн порівняно з попереднім роком. Водночас кардинально зросли адміністративні видатки та виробничі витрати держмонополіста. Але наразі суть в іншому — бюджет фактично втратив найбільшого годувальника, який стабільно поповнював державну скарбницю на близько 20 млрд грн на рік.
Іншим годувальником національного бюджету на 2021 рік уряд визначив НБУ. Той начебто зобов’язався докласти у державну «кишеню» близько 45 млрд грн. Але про те, що це дохід суто «паперовий», а не операційний, у пресрелізі уряду — нічичирк. Як писав Chas News, це по суті результат лише формальної переоцінки цінних паперів на балансі Нацбанку.
Годі чекати зростання бюджетних надходжень і від Держмитниці, яка в січні - жовтні зібрала на 28,4 млрд грн менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Чого й варто було очікувати в умовах обмеження транскордонного товарообігу через жорсткий локдаун.
Повноцінний карантин ще не оголошено, за винятком карантину вихідного дня, а Держказначейство з 20 листопада уже зупинило фінансування всіх видатків, окрім захищених, як-от заробітні плати працівників бюджетної сфери, пенсії, соціальні виплати, погашення боргів тощо.
З одного боку, Мінфін пообіцяв провести секвестр державного бюджету — щоправда, не з переконань здорового глузду, а на сувору вимогу МВФ. З іншого — фінансування дефіциту бюджету, як пояснив радник керівника Офісу президента Тимофій Милованов, у будь-якому разі слід забезпечити за рахунок грошової емісії.
Нагадаємо, у поточному році дефіцит становив уже 300 млрд грн, а на наступний закладений на рівні 246 млрд грн (270,4 млрд у законопроєкті до другого читання). Як відомо, запуск «друкарського верстата» може спричинити зростання споживчої інфляції.
Ще одна проблема — відсутність допомоги від міжнародних донорів. За словами голови Мінфіну, МВФ категорично відмовив Україні в наданні термінової допомоги за програмою Emergency Finance. Про те, чи варто Україні очікувати на $1,5 млрд траншу від МВФ, вже закладеного урядом на 2021 рік на покриття бюджетного дефіциту, експерти висловлюються неоднозначно.
«Допоки уряд реально розраховує на прибуття місії МВФ, а отже, на дешевше фінансування бюджетного дефіциту за рахунок євробондів та донорської допомоги ЄС, впроваджувати карантин не боляче. Але якщо перемовини зайдуть у глухий кут, варто очікувати найгіршого сценарію, бо ліквідність українського бізнесу сьогодні набагато нижча, ніж навесні», — каже Сергій Фурса, інвестбанкір Dragon Capital.
Позиція скептиків та оптимістів
Якби ми узагальнили думку коронаскептиків, вона б поставала у вигляді доволі риторичного запитання. А саме: маючи пакет економічних проблем та недофінансування бюджетного дефіциту, чи може Україна дозволити собі заморозити діяльність секторів, які генерують щонайменше 35 млрд національного ВВП, впродовж 3 - 4 тижнів? Причому заморозити, не враховуючі середньо- та довгострокові соціально-економічні наслідки.
Уряд намагається імітувати боротьбу з COVID-19 ситуативними заходами, істотно уповільнюючи обертання грошей в економіці, вважає Михайло Колісник, професор Київської школи економіки. «Грошові виплати та компенсації підприємцям не лише не допоможуть, а й, будучи не підкріпленими реальним зростанням продуктивності праці, стануть інфляційними грошима, особливо за наявного дефіциту держбюджету».
Якщо жорсткого карантину не уникнути, то зсув часу його запровадження ближче до кінця року не настільки вдарить по економіці, переконаний Дмитро Боярчук, виконавчий директор Case Ukraine: «Якщо локдаун оголосять лише на новорічні свята, то це становитиме проблеми тільки для мікро- та середнього бізнесу. Основна частина економіки не надто постраждає».
Оптимісти припускають, що 35 млрд грн — це не більше 1% ВВП країни з розрахунку на один календарний місяць. Але колапс медичної системи та життя пацієнтів, від кількості яких уже практично захлинається наскрізь анахронічна мережа стаціонарів, коштують більшого.
В уряду є ще два тижні, щоби поставитися до кожної з цих позицій максимально зважено…
Єдиний, кого не лякає введення тотального локдауну — причому негайного, це очільник МВС, який в телеефірі заявив, що «налаштований радикально». Нагадаємо, з початку поширення пандемії МВС отримало з так званого «ковідного» фонду 4,7 млрд грн, зокрема мільйон гривень — на відеоролик про боротьбу Нацгвардії з епідемією.
