На цьому тижні Віталій Кличко, міський голова Києва, запропонував місцевим лідерам, головам ОТГ та місцевим депутатам об’єднатися на платформі партії «УДАР», головою якої він є. Відповідне відеозвернення мер столиці розмістив на своїй сторінці в Facebook.
«Багато з нас звикли до того, що перед кожними виборами нас закликають об’єднуватися та рятувати країну. Але об’єднуватися треба не коли вибори, а коли тяжко людям. Коли тяжко країні. Коронавірус, армія агресора, корупція та непрофесіоналізм чиновників не чекають виборів – вони вбивають, руйнують та роблять українців біднішими щодня», — заявив Кличко.
На думку політика, саме місцеві лідери найкраще розуміють проблеми людей, можуть пропонувати більш ефективні рішення, допомагати владі почути і вирішувати проблеми.
Партію «УДАР» Кличко заснував у 2010 році. Вже у Верховній Раді VII скликання (2012-2014 роки) партія мала фракцію в 43 народних депутати. На позачергових парламентських виборах, що проходили після Революції гідності, Кличко прийняв рішення про злиття «УДАРу» з партією «БПП-Солідарність» Петра Порошенка, обраного президентом України. Цей крок не сподобався однопартійцям Кличка та призвів до виходу з партії основи апарату і головних функціонерів. Від «УДАРу» фактично залишилася лише назва і партійний сайт, що часом оновлювався з 2015 року.
На позачергових парламентських виборах 2019 року Кличко запрошував Михеїла Саакашвілі, колишнього президента Грузії, об’єднатися для спільного походу в Раду. Грузинський політик мав проблеми з реєстрацією власної партії «Рух нових сил», у Кличка ж партія була, але в стані політичного анабіозу – без структури, партійного активу, підтримки на місцях. Домовитися не вдалося, «УДАР» виставив своїх кандидатів на мажоритарних округах, але програв вибори.
З того часу мало що змінилося в партійному будівництві. Відповідно до реєстру політичних партій, головою «УДАРу» є Кличко. В керівні органи входять секретар Київради Володимир Бондаренко, прессекретар Кличка Оксана Зинов’єва, давні соратники мера – Микола Паламарчук, Артур Палатний та Роман Романюк – тесть генерального директора КП «Київпастранс» Дмитра Левченка.
Влітку 2020 року Кличка запрошували приєднатися до новоствореної партії «Пропозиція», що отримала неофіційну назву «партія мерів». Політичний проєкт об’єднав міських голів Дніпра, Чернівців, Миколаєва, Кропивницького та Каховки. Проте мер-боксер відмовився і вирішив йти на вибори з власною партією «УДАР». В результаті на місцевих виборах 2020 року кандидати від УДАРу отримали лише 187 мандатів, 30 з них в Київській міськраді. Для порівняння, у «Пропозиції» — 576 місць в міських радах.
Такий провал «УДАРу» фахівці пояснювали відсутністю сильної структури у партії та обмеженими фінансовими ресурсами на кампанію в регіонах. На фоні відмови Кличка від об’єднання з міськими головами інших міст його звернення до регіональних лідерів виглядає, м’яко кажучи, дивним.
«Заклик Кличка до об’єднання – це точно не початок будівництва нового політичного проєкту. В Україні такі речі відбуваються непублічно, без зайвого шуму. Тут цілий комплекс кулуарної роботи – пошук ресурсів, фінансування, перемовини і домовленості», — пояснює Олексій Кошель, голова Комітету виборців України.
Систематичні тренування
Після зміни влади в країні спокійне життя для Кличка закінчилося. Андрій Богдан, що на той час очолював Офіс президента, почав проти мера столиці інформаційну кампанію. В хід пішли звинувачення у відсутності порядку в місті, створенні так званого інституту «смотрящих» — тіньової адміністрації міста, що вирішує ключові питання. Богдан став лобіювати питання звільнення Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації (КМДА). Відповідне рішення підтримав Кабінет Міністрів, документ передали на підпис Володимиру Зеленському. Проте документ далі ходу не отримав.
Тоді «Слуги народу» в парламент внесли проєкт закону про столицю, що суттєво обмежує повноваження мера. Документ ухвалили в першому читанні. Але після заміни Богдана на Андрія Єрмака пресинг на Кличка припинили. Подейкують, що саме завдяки довірливим стосункам між Єрмаком та Кличком останній не отримав рейтингового конкурента від «Слуги народу» на виборах мера міста.
Втім, у цьому році, перед затяжними травневими святами, в ЗМІ знов почали з’являтися новини про звільнення Кличка з посади голови КМДА. Такі повідомлення подавали з посиланням на власні джерела у владних кабінетах. А починаючи з 11 травня поліція, фіскальні органи та прокуратура провели ряд обшуків в комунальних підприємствах та структурах, що підпорядковуються КМДА.
А 12 травня правоохоронці обшукали голову виконкому «УДАРу» Артура Палатного. За результатами обшуків вже вручили підозру трьом чинним та чотирьом колишнім високопосадовцям департаменту соціальної політики КМДА.
Ці обшуки Кличко назвав тиском на столичну владу та спробою придушення місцевого самоврядування. Політик відзначив, що такі дії щодо міської влади не залишаться без уваги «міжнародних партнерів», і «цей серіальчик» не покращить імідж України.
«Тим, хто хоче мене, так би мовити, «потренувати», скажу: я тренувався, ще коли ви в школу ходили. Тому перебуваю у відмінній формі», — сказав мер столиці.
Високе крісло
Варто відзначити, що обшуки в КМДА розпочалися за кілька днів після зустрічі Кличка з держсекретарем США Ентоні Блінкеном та його заступницею Вікторією Нуланд.
Ймовірно, на цій зустрічі вони обговорювали не будівництво метро на Троєщину та ремонт мостів. До слова, Кличко має власні стосунки з новою адміністрацією Білого дому. На початку 2020 року особистий адвокат колишнього президента США Рудольф Джуліані зізнавався, що просив Єрмака (тоді помічника президента) залишити Кличка головою КМДА.
2019 року, на піку політичного пресингу з боку Богдана, мер столиці викладав фото з Джуліані в соцмережах. Нещодавно видання Buzzfeed опублікувало стенограму перемовин Єрмака з Джуліані про Хантера Байдена, сина президента США (на той час колишнього віцепрезидента).
Опитані Chas News експерти припускають, що на зустрічі мера Києва з американськими чиновниками могли обговорювати президентські амбіції Кличка. Саме тому мер столиці закликає об'єднуватися політиків на місцях.
«В оточенні Кличка є певна група, яка переконує його, що він реально може стати наступним президентом України. Тому через заклики до регіональних лідерів мер столиці хоче перейти з локального на загальнонаціональний рівень. Ми бачимо запит на нові обличчя, але виборець стає розумнішим. Йому потрібні нові обличчя, але з досвідом, а не так, як було в 2019 році. Кличко мав дуже високі шанси в 2014 році, але зняв свою кандидатуру на користь Порошенка. На сьогодні я критично оцінюю його перспективи. Потрібна потужна, системна кампанія, якої ми поки що не бачимо», — говорить політтехнолог Денис Богуш.
Політолог Олексій Голобуцький вважає, що будь-який проєкт, до якого приєднається Кличко, матиме популярність. В першу чергу, завдяки низькому антирейтингу політика. Тому реанімувати «УДАР» чи створювати нову партію доцільно, особливо в умовах теперішньої політичної непрогнозованості і кризи.
«В нашій країні можна розкрутити будь-яку партію, навіть з назвою «Гівно», був би на то потужний ресурс. Кличко має низький антирейтинг. Він незручний конкурент на майбутніх президентських виборах. Ймовірно, Офіс президента хоче його збити зараз, щоб не мати проблем в майбутньому», — говорить Голобуцький.
Він нагадує, що Кличко очолює Асоціацію міст України, тому апелювання до місцевих громад є доцільним.
На думку Кошеля, звернення Кличка про об’єднання є спробою захисту від масованої атаки, що почалася проти нього. Причиною такого тиску є бажання мера столиці показати свою самостійність і впливовість. Політик робив заяви і вказував на некомпетентність чинної центральної влади, зокрема в боротьбі з коронавірусом.
«Я б не говорив про перспективи «УДАРу» чи президентський потенціал мера. Але все вказує на то, що Офіс президента намагається усувати майбутніх конкурентів», — говорить експерт.
Але у будь-якому разі посада мера столиці є гарним трампліном, щоб змінити його на крісло президента. До слова, так було у Франції – мерів Парижу Жака Ширака і Ніколя Саркозі згодом обирали президентами країни. Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон до приходу в уряд керував Лондоном.
Втім жоден з мерів Києва про президентські амбіції відкрито ще не заявляв. За два терміни, що Кличко очолює столицю, він не продемонстрував феномен господарника, а Київ не став процвітаючим містом. Майбутні президентські вибори заплановані за три роки. Тож політику необхідно визначатися у власних перспективах – починати президентську кампанію чи наводити лад у столиці.
