20 травня стало відомо, що ВООЗ скликає екстрене засідання з приводу стрімкого розповсюдження по Великобританії вірусу віспи мавп.
Британське видання The Telegraf пише, що 20 травня кількість випадків мавпячої віспи у Великобританії подвоїлася. Так, 19 травня у Лондоні виявили два нових випадки, а 20 травня — вже чотири. Загалом у Великобританії зараз підтверджено 13 випадків хвороби.
Крім того, день у день збільшується кількість країн, в яких знаходять випадки зараження вірусом віспи мавп. Хворобу вже також зафіксували у США, Великобританії, Канаді, Австралії, Франції, Італії, Іспанії, Швеції та Австралії. 20 травня до числа країн, де виявили вірус, долучилася і Німеччина.
Хоча поки йдеться лише про поодинокі випадки, така тенденція лякає чиновників від охорони здоров’я.
Віспа мавп — це ще один новий вірус?
Генетичні дослідження вірусу, отриманого від захворілих у Британії людей показали, що він належить до так званого західноафриканського різновиду віспи мавп.
Віспу мавп саму по собі не назвеш «новинкою». Це вірус, подібний до збудника натуральної (або «чорної») віспи людини, але суттєво менш небезпечний. Його вперше виділили у мавп у 1958 році.
У людини вірус віспи мавп вперше виявили у 1970 році. (Точніше буде сказати, що у 1970 році хворобу, викликану вірусом мавпячої віспи, вперше відрізнили від віспи людини — адже до того часу віспа була поширеним захворюванням, а у мавпячої та людської віспи подібні симптоми. Отже, на цю хворобу до викорінення чорної віспи просто ніхто не звертав уваги).
Єдина проблема, що зараз вірус віспи мавп поводиться зовсім інакше, ніж у минулому. Саме це викликає занепокоєння.
Мавпяча віспа до цього року залишалася рідкісною зоонозною хворобою — тобто люди заражалися вірусом переважно від тварин. Передача вірусу віспи мавп від людини до людини була можливою, але ускладненою — тобто заражена вірусом людина могла заразити ще кількох, але епідемічний процес швидко сходив нанівець без будь-яких карантинних обмежень.
Тому випадки захворювання у попередні роки спостерігали переважно у тропічній Африці. Здебільшого — серед людей, що мали безпосередній контакт з трупами мавп та гризунів або їли їхнє сире м’ясо.
Єдиний відомий кейс спалаху віспи мавп за межами Африки у минулому — у 2003 році в США заразилося 47 осіб. Але і у цьому випадку люди заражалися від тварин. Як вважають у ВООЗ, у США завезли хвору на віспу мавпу, від якої заразилися місцеві гризуни — лугові собачки.
Зараз все відбувається не так. Тропічну Африку відвідував лише перший серед захворілих на мавпячу віспу британців. Далі вірус розповсюджувався вже по Європі.
Насторожує і той факт, що близько 2/3 британців, захворілих на віспу мавп, — це чоловіки, які мали секс з чоловіками. Хоча не доведено, що вірус передається статевим шляхом, такий спосіб передачі є нетиповим для вірусу віспи мавп. Зазвичай цей вірус, як і натуральна віспа, передається повітряно-крапельним шляхом.
Тобто може йтися про нову лінію вірусу віспи мавп, який легко передається від людини людині. Образно кажучи, про вірус, подібний надзвичайно заразній лінії «Омікрон» у випадку COVID-19.
Які симптоми захворювання на віспу мавп?
Як пояснюють у Центрі громадського здоров’я МОЗ, інкубаційний період віспи мавп зазвичай становить від 6 до 16 днів.
Хвороба починається з гарячки, сильного головного болю, збільшення лімфатичних вузлів, болю в спині, у м'язах і сильної слабкості.
Через 1-3 дні після виникнення лихоманки починаються висипання на шкірі. Спочатку висипання з'являються на обличчі, а потім поширюється на інші частини тіла (частіше за все — долоні та ступні). Приблизно через 10 днів висипання покриваються кірочками. Після цього людина починає одужувати, хоча до повного зникнення кірочок може пройти три тижні.
Специфічного лікування віспи мавп не існує — терапія направлена на зменшення симптомів хвороби та перешкоджання вторинному, бактеріальному, інфікуванню уражених висипаннями ділянок тіла.
Чи існує проти мавпячої віспи вакцина?
Вакцини проти віспи мавп не існує, але щеплення від натуральної віспи у 85% випадків запобігає розвитку захворювання мавпячою віспою, а у решті випадків — зменшує симптоми хвороби.
До початку 80-х років минулого століття (у СРСР — до 1978 року) всіх немовлят ще у пологовому будинку обов’язково вакцинували від віспи. Імунітет проти цієї хвороби зберігається на все життя.
Але, як вже розповідав Chas News, завдяки масовій вакцинації у 1982 році людство повністю викорінило віспу. Починаючи з того часу, масову вакцинацію не проводять. Зараз від віспи вакцинують лише військових країн НАТО — адже існує можливість використання віспи як біологічної зброї.
Тобто світові запаси вакцини проти віспи вкрай обмежені. Тому у разі масового спалаху мавпячої віспи для виготовлення великої кількості вакцини, її доставки по світу та проведення масової вакцинації буде потрібен певний час.
Підсумовуючи, — українцям, що народилися до 1978 року, взагалі не варто перейматися новою хворобою. Тим, хто молодший, у випадку розповсюдження віспи мавп поки що можна рекомендувати хіба що дотримуватися по можливості стандартних заходів гігієни.
