404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Як Медведчук примусив Колеснікова з Ахметовим створювати нову партію

На початку травня у коментарі для «Радіо Свобода» Рінат Ахметов, найбагатша людина України, запевнив, що «жодними новими чи старими політичними проєктами» він «займатись не збирається».

Про те, що не має намірів займатися політикою, приблизно тоді ж заявив і давній друг АхметоваБорис Колесніков, колишній міністр інфраструктури і співвласник концерну «Конті». «Мене, окрім хокею, бізнесу та благодійності, наразі нічого не цікавить», – запевнив він. Але вже за кілька тижнів, схоже, передумав.

Наприкінці травня в Києві представили нову політичну партію «Україна — наш дім». Захід відбувався без представників ЗМІ. Про це свідчать практично ідентичні пресрелізи, що опублікували у різних медіа. Делегати першого партійного з'їзду затвердили програму і статут політичної сили, обрали керівні органи. Борис Колесніков став головою партії.

Озвучені політичні тези виглядають як безсмертна класика — за все хороше проти всього поганого, заможна країна, мрія жити тут для кожного

«До ідеї створення партії ми йшли майже тридцять років, ретельно опрацьовували контури ідеології майбутньої політичної сили — не політичного проєкту, а саме партії,з серйозними амбіціями, стратегічним баченням цілей і з власним планом перетворення країни. Ми зібрали найсильнішу команду професіоналів, для того, щоб міняти, перебудовувати країну, а не вбудовуватися в систему. Нас цікавлять перетворення, а не просто участь у найближчих виборах», — сказав у ході з'їзду Колесніков.

Озвучені політичні тези виглядають як безсмертна класика — за все хороше проти всього поганого, заможна країна, мрія жити тут для кожного. Схоже, що на цьому етапі з програмною частиною вирішили не заморочуватися, як, власне з дизайном партійного сайту. Він за дивним збігом схожий на офіційну сторінку «Фонду Ахметова». Втім, про участь Ахметова в політичній партії поки нічого не говориться.

Нагадаємо, на початку 2000-х років Колесніков очолював Донецьку обласну організацію Партії регіонів, а після втечі президента Віктора Януковича став секретарем президії політради. На сьогодні керівником ПР значиться Ігор Чичасов — помічник народного депутата VІІІ скликання Олексія Білого («Опозиційний блок»). В 2000 році Білий був заступником голови Донецької обласної державної адміністрації Віктора Януковича.

Партійне ядро

У відкритих реєстрах ще немає записів про реєстрацію партії, тому неможливо сказати, створюється вона з нуля чи на базі іншої. Єдина згадка про «Україну — наш дім» це громадська організація, яку створили в липні минулого року. Її президентом є Борис Колесніков, а керівником — Марина Готовкіна, помічниця Колеснікова часів його парламентської діяльності.

Серед представленого на з'їзді партії ядра відверто токсичних і скандальних персон немає. Проте у кожного з них свій бекграунд. Наприклад, Дмитро Ківа, герой України, колишній генеральний конструктор «Антонова», фігурантом політичних скандалів не був, але схожість прізвища з одіозним Іллею Кивою не на користь репутації. В коментарях під постом Колеснікова в Facebook навіть виникла суперечка, навіщо в партії новоспечений кандидат наук.

Юрій Атаманюк — люстрований колишній перший заступник голови податкової міліції України, а зараз частий гість проросійських політичних ток-шоу.

Також до партії увійшов голова руху #SaveФОП Сергій Доротич, один з організаторів «податкового Майдану» 2010 року.

Валентина Маркевич — голова благодійного фонду «Допомога онкохворим дітям», помічниця народного депутата Лариси Білозір («Довіра»), яка раніше керувала цим фондом.

Проректор Вінницького аграрного університету Світлана Лутківська 2019 року була координатором вінницької «Зе!Команди», але не змогла домовитися про підтримку на виборах до Верховної Ради. Відзначимо, що президентом університету є скандально відомий Григорій Калетнік.

Навіщо то все?

Щоб зрозуміти передумови створення нової партії, треба подумки повернутися у часи Революції гідності. Одним з ключових радників колишньої Партії регіонів багато років був американський політолог Пол Манафорт, засуджений до в’язниці американським судом, але згодом помилуваний Дональдом Трампом. Після того, як постмайданна влада заборонила Партію регіонів, він на її уламках допоміг створити партію «Опозиційний блок», котра змогла потрапити до Верховної Ради на виборах 2014 року.

Але у 2018 році «Опозиційний блок» розколовся. Так звана «група газовиків» Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна об'єдналася з партією «За життя» Вадима Рабіновича. До союзу також приєднався Віктор Медведчук. Це об'єднання отримало назву «Опозиційна платформа — За життя». На позачергових парламентських виборах 2019 року партія отримала 44 депутатських мандата.

Установчий з'їзд партії

Інша частина «Опоблоку», що орієнтувалася на Колеснікова Ахметова, пішла на вибори окремо. Виборчий список посилили «міцними господарниками» — Геннадієм Кернесом, Михайлом Добкіним, Євгеном Гєллєром, Олександром Вілкулом. Партія отримала «фартове» перше місце у виборчому бюлетені, тим не менш, не подолала виборчий бар'єр — 3,3% голосів при 5% необхідних.

Борис Колесніков балотувався по мажоритарному округу в Донецькій області, але програв міському голові Дружківки Валерію Гнатенку. Символічно, що Гнатенко балотувався саме від ОПЗЖ.

В кінці 2019 року офіційний сайт «Опоблоку» перестав оновлюватися, а керівництво партією перейшло від Колеснікова до його давнього соратника по ПР Олександра Касянюка.

Наступні парламентські вибори відбудуться у 2023 році. І за багаторічною традицією саме за три роки до виборів політики починають «виводити з анабіозу» партійні структури чи створюють нові політпроєкти

Наступні парламентські вибори відбудуться у 2023 році. І за багаторічною традицією саме за три роки до виборів політики починають «виводити з анабіозу» партійні структури чи створюють нові політпроєкти. Втім, політолог Ярослав Божко вважає, що схожість назв «Опозиційної платформи — За життя» та «Опоблоку» робить його токсичним для виборців. З початком санкцій проти Віктора Медведчука та його оточення, кримінальних проваджень через ймовірну державну зраду проти політика, ОПЗЖ стрімко втрачає рейтинг. Кулуарно навіть обговорюють можливість її заборони. Тобто реанімувати «Опоблок» — немає сенсу.

Політолог Олексій Голобуцький також вважає, що нова партія Колеснікова може зайти на електоральне поле ОПЗЖ, який суттєво втрачає рейтинг після закриття каналів 112, NewsOne та ZIK. А також забрати частину виборців Зеленського та «Слуг народу», що розчарувалися в молодих обличчях у політиці. «Це ніша десь 20-25%, очевидно, що для отримання влади цього буде мало, потрібно шукати партнерів по коаліції. А проєкт Колеснікова нетоксичний для союзника», — вважає Голобуцький.

А вийде?

Щоб «злетіти», у нового політичного проєкту є всі необхідні складові — ресурсна підтримка та потужна медійна база. Однак, на думку політтехнолога Дениса Богуша, крім вищеперерахованого потрібна системна робота, чітка стратегія та креативна ідея, що об'єднає майбутніх виборців.

«Ми бачили два діаметральних приклади — партію «За майбутнє», у якої вийшло і «Перемогу Пальчевського», яка просто потратила шалені гроші. Колесніков — один з тих, хто розробляв Партію регіонів, в нього багато досвіду та енергії. Але часи змінилися, виборець ПР розійшовся до інших політичних сил. На сході України багато сильних регіональних політичних партій, політиків, що виросли з ПР. Повернути їх чи об'єднатися буде дуже складно», — говорить Chas News Богуш.

Керівництво партії

До того ж у партії вже з’явилися внутрішні проблеми. Один з політтехнологів, що до недавнього часу консультував «Україна — наш дім», розповів виданню, що у засновників проєкту амбіційні плани, але немає розуміння, що потрібно робити навіть на найближчу перспективу.

«Зараз кампанію консультує українська команда політтехнологів, поки невідомо, чим саме вони хочуть брати виборця. Розмитий неймінг, відсутність програми, яскравих лідерів. Колесніков, при всій повазі, не той, хто поведе за собою виборця, навіть згадки про «Євро-2012» та розвиток інфраструктури не допоможуть. Не дуже зрозуміло, навіщо це все Ахметову. Мабуть, він мислить як бізнесмен: вклав кошти — отримав прибуток. Але станом на сьогодні навіть на довгострокову перспективу партія не отримує необхідного політичного прибутку», — говорить співрозмовник видання.

В свою чергу політолог Євген Магда нагадує, що з окупацією частини територій України «донецькі політики» втратили свій електорат. «Електорального заповідника Януковича вже давно не існує, ми маємо мінус Крим та частину Донбасу, які завжди їх підтримували. Програш на виборах 2019 року є одним з доказів цього», — говорить Магда.

Одним словом, поки що сумнівно, чи зможуть Ахметов з Колесніковим повернутися у велику політику, чи вищі сили Всесвіту все ж почули їхню обітницю до кінця життя займатися лише бізнесом, благодійністю і спортом. І цим силам, на відміну від журналістів, не збрешеш.

Статки Ахметова зросли майже втричі за рік — ЗМІ
Чому в Україні автомобілі швидкої медичної допомоги коштують дорожче, ніж за кордоном. І до чого тут люди Ахметова (відео)