ЄС пришвидшив підготовку третього пакету санкцій проти режиму в Білорусі

Євросоюз прискорив підготовку нових санкцій щодо Білорусі після смерті від побиття у Мінську Романа Бондаренка.

Про це з посиланням на джерела повідомив кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Джозвяк

Україна солідарно з ЄС засудила насильницьку смерть білоруського активіста.

Минулого тижня Євросоюз висловив обурення та попередив режим у Мінську про нові санкції через смерть Бондаренка.

«12 листопада 31-річний Роман Бондаренко помер після кількох годин операції в лікарні Мінська в результаті серйозних травм, отриманих, за наявними відомостями, через жорстокість міліціонерів у цивільному. Це обурливий і ганебний результат дій білоруської влади» — цитує «Європейська правда» чиновників ЄС.

Євросоюз вже двічі розширював санкційний список щодо Білорусі після серпневих виборів президента. Зокрема, об’єднання ввело санкції відносно 55 осіб, винних у насильницьких репресіях і залякуванні, в тому числі проти Лукашенка.

Деталі третього пакету обмежень, який розглянуть міністри цього тижня, не відомі.

Підсумки потестів у Білорусі 15 листопада

Люди збиралися в декількох містах. У Мінську протестувальники починали ходу з метро «Пушкінська», метою маршу була «Площа змін» на Сморговському тракті. Недільний протест у столиці РБ розігнали силовики.

Протестувальників розганяли жорстко, в МВС підтвердили застосування спецзасобів. За інформацією ЗМІ, силовики використовували світлошумові гранати, газ і гумові кулі, одна людина потрапила під мікроавтобус силовиків. У районі «Площі змін» силовики знищили меморіал Бондаренка, а також намагалися обшукувати квартири.

На акціях затримали більше 1100 осіб. Серед них — відомі онкологи з РНПЦ Александрова, кореспондент Tribuna.com, автор каналу «Честноков» Олександр Івулін, видавець Борис Пастернак (йому 76 років, його відпустили через кілька годин).

Деяких затриманих оголосили підозрюваними у кримінальних справах (а потім вони потрапили до ізолятору тимчасого тримання за «адміністративку»).

Сто днів протестів, які змінили Білорусь

У країні пройшло сто днів з моменту проведення президентських виборів і початку масових протестів людей, незадоволених їх офіційними результатами. Як підсумовує Tut.by, протести набули абсолютно різних форм: це й масові акції, які збирали сотні тисяч людей, і окремі «диверсійні» вилазки з вивішуванням БЧБ-прапора, страйки, виступи різних груп білорусів, чаювання у дворах і багато іншого.

Зарубіжні дослідники нарахували до кінця жовтня більше мільйона учасників протестних акцій з моменту президентських виборів 9 серпня.

Починаючи із серпня білоруси пережили невідомість через відсутність Інтернету, стрілянину, вибухи, поранених і перших загиблих, а ще тортури. Наймасовішим в історії Білорусі став мітинг із сотнями тисяч учасників 16 серпня, через тиждень після виборів. З того часу недільні марші в Мінську та інших містах проходили регулярно. Виразних лідерів у акцій не було, але маршрут і тематику найчастіше оголошував відомий Телеграм-канал, який ближче до кінця жовтня влада визнала екстремістським.

Часто акції ставали тематичними. Так, в день народження Лукашенка протестувальники попрямували до Палацу незалежності з «привітаннями». В середині вересня учасники протесту дійшли до елітного селища Дрозди, де проживають білоруські чиновники, в тому числі глава ЦВК Лідія Єрмошина. Поступово через дії силовиків, які не давали людям об'єднуватися в більші групи, маршрут недільних акцій ставав все більш хаотичним.

Обличчя протесту: від айтішників до пенсіонерів

Нові підходи закликали до солідарності в єдиному пориві за ознаками, які ділять суспільство на групи: гендер, професія, заняття, вік, дієздатність. Жіночі акції почалися практично відразу після дня виборів, а їх учасниці стали для всього світу обличчями білоруського протесту. За аналогією з недільними маршами «жіночим днем» ​​стала субота. Ті, хто через свій фах безпосередньо зіткнувся з наслідками силової відповіді на народне невдоволення — білоруські медики — також стали збиратися на акції протесту, а потім — на акції солідарності із затриманими раніше колегами.

Далі власними протестними акціями обзавелися ті, хто, здавалося, повністю залежить від держави і тому вважався його опорою: пенсіонери (які стали виходитиме щопонеділка) і люди з інвалідністю. Не залишилися осторонь і представники «професії мрії» — айтішники, які в останні роки стали символом успіху по-білоруськи.

Передісторія 

23 вересня Олександр Лукашенко таємно провів церемонію «інавгурації». Після цього білоруська опозиція закликала до безстрокової акції непокори Лукашенку. Країни Балтії розширили санкційний список громадян Білорусі, причетних до фальсифікації виборів та придушення мирних протестів.

Chas News повідомляв, що у Білорусі затримали понад тисячу учасників «Маршу народовладдя».