Колишній офіцер спецназу Білорусі дав свідчення у Києві у справі Шеремета
УНІАН

Колишній білоруський офіцер, заступник командира загону «Алмаз» Ігор Макар дав у Києві свідчення українським правоохоронцям у справі про вбивство Павла Шеремета.

Раніше саме він опублікував записи розмов голови КДБ Білорусі про планування вбивства журналіста.

Про приїзд до Києва Макар повідомив у інтерв’ю «Радыë Свабода».

Він сказав: «16 січня я повернувся з Києва до Вільнюса. Після публікації моєї інформації про те, що відбувалося в кабінеті голови КДБ Зайцева в 2012 році, зі мною зв'язалися українські дипломати і обговорили співпрацю в справі розкриття вбивства Павла Шеремета».

Далі Макар уточнює, що на прохання начальника департаменту Нацполіції України йому відкрили українську візу й попросили прилетіти в Україну та взяти участь в слідчих діях.

Він вважає, що представив достатньо підстав для твердження, що до замовлення вбивства Шеремета мають стосунок білоруські спецслужби. Макар каже, дав українській стороні набагато більше інформації, ніж оприлюднив у ЗМІ.

Я не публікував її, оскільки деяким людям загрожувала б небезпека. Ми домовилися, і я пообіцяв, що не розголошу свої свідчення, оскільки це може вплинути на слідство. Вже йдуть суди по цій кримінальній справі, і дуже важливо, щоб ця інформація нікуди не потрапила

Свідок розповів, що в Україні його зустріли спецслужби і забезпечили цілодобовою охороною.

Також Макар стверджує, що після слідчих дій у Києві українська сторона повідомила, що у них немає підстав не довіряти йому.

Він каже, що після його свідчень розслідування справи в корені зміниться, і його завершить генпрокуратура України.

Колишній офіцер вважає, що причина вбивства Шеремета на 60% пов'язана зі «справами зниклих». Також журналіст займався розслідуванням справи вибуху в мінському метро в 2011 році.

На думку Макара, після зіставлення фактів і розмови з українськими слідчими можна говорити й про ненависть Олександра Лукашенка до Шеремета.

Експравоохоронець Білорусі вважає, що все це разом могло стати причиною ліквідації Шеремета.

Також він розповів, що публікація його аудіозаписів викликала величезний резонанс в КДБ Білорусі.

Передісторія

Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар передав до брюссельського видання EUObserver для розслідування запис розмови 2012 року за участю чоловіка, чий голос нагадує голос тодішнього голови КДБ Вадима Зайцева. На записі йдеться про ліквідацію за кордоном Олега Алкаєва, Володимира Барадача, Вячаслава Дудкіна та Павла Шеремета.

4 січня 2021 року білоруська опозиція передала «Українській правді» записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.

На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа» в офісі Зайцева в Мінську.

Серед іншого, обговорюється спосіб вбивства Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. І зробити це так, щоб вбивство стало публічним сигналом.

Макар тоді повідомив, що готовий свідчити у справі Офісу генерального прокурора України.

У Міністерстві внутрішніх справ вважають, що записи 2012 року, на яких начебто білоруські спецслужби обговорюють намір убити Шеремета вибухівкою, відповідають версії українського слідства і на справі ветеранів АТО й волонтерів не позначаться.

 

Тим часом адвокати Дмитро Круговий, Віталій Галенченко та Станислав Кулик, які представляють обвинувачених атошників та волонтерів, вважають, що нова інформація цілком змінює всю справу. Про це вони заявили BBC News Україна. На думку захисту, саме версія про причетність білоруської влади до вбивства мала б бути найбільш пріоритетною версією слідства від початку. 

Історія звинувачень по справі Шеремета

Нагадаємо, журналіст Шеремет загинув в результаті вибуху автомобіля 20 липня 2016 в Києві.

У його вбивстві слідчі підозрюють медсестру, військовослужбовця Яну Дугарь, лікаря і волонтера Юлію Кузьменко, музиканта Андрій Антоненко (гурт «Riffmaster») і подружжя Інну та Владислава Грищенків.

Слідство вважає, що Антоненко створив групу, щоб в її складі скоїти вбивство Шеремета. Прокуратура звинувачує його у приверненні до організації Кузьменко, військовослужбовця за контрактом Дугарь та інших людей. У підозрі відзначається, що діяльність групи здійснювалася з чітким розподілом функцій, а Антоненко був її керівником.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину.

25 серпня Шевченківський райсуд Києва призначив до розгляду справу щодо обвинувачених у вбивстві Шеремета.

21 жовтня суд відмовив у допитах посадовців, про які просив захист обвинувачених, зокрема, президента Володимира Зеленського, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, двох колишніх генпрокурорів.

Справа Антоненка — «помилка 404» правоохоронної системи