Конфлікт інтересів у КСУ. Глава НАЗК склав адмінпротоколи щодо трьох суддів Конституційного суду
УНІАН

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков склав протоколи про адміністративне правопорушення щодо суддів Конституційного Суду України Володимира Мойсика, Ігоря Сліденка та Ірини Завгородньої. Стосовно останньої судді він склав два адмінпротоколи.

Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

«Рівність громадян перед законом є базовим принципом, закладеним у Конституції України, й основною засадою діяльності НАЗК. За таких обставин нескладання вказаних протоколів могло б свідчити про службову недбалість, чого ми не могли допустити», — зазначив Новіков.

Він підкреслив, що під час розгляду рішення про е-декларування всі троє суддів діяли в умовах конфлікту інтересів, що містить ознаки адмінправопорушення.

Новіков пише, що у зв’язку з останніми змінами до закону складати протоколи щодо суддів можуть лише голова НАЗК та його заступники.

З 31 грудня 2020 року діють зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які в разі виявлення адміністративного правопорушення в судді зобов’язують особисто голову НАЗК або його заступника скласти протокол. На виконання цієї норми закону сьогодні відповідні протоколи були надіслані до КСУ

КУпАП передбачає, що суд може накласти адмінстягнення лише впродовж шести місяців із дня виявлення порушення. НАЗК мало швидко скласти протоколи після відновлення повноважень. Адже з моменту вчинення правопорушення (з 27 жовтня 2020 року) пройшло вже більше трьох місяців.

Чому НАЗК вручило протоколи

Як повідомляло НАЗК раніше, до розгляду КСУ рішення щодо е-декларування НАЗК вручило адмінпротоколи двом суддям суду — Володимиру Мойсику та Ігорю Сліденко. Судді невчасно подали повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Станом на 27 жовтня 2020 року в Голосіївському райсуді Києва справи щодо суддів КСУ вже розподілили для розгляду. Однак засідання суду відбулося вже після цієї дати. 

За результатами розгляду суд закрив справи Мойсика та Сліденка. Підставою для закриття справ він назвав визнання КСУ неконституційними положень закону, які встановлювали адмінвідповідальність за порушення, пов’язані з корупцією.

Якби судді були визнані винними, суд наклав би на них  штраф на суму 1700–3400 грн, а також дані про них могли б унести до Єдиного державного реєстру корупціонерів.

Таким чином, під час прийняття рішення судді діяли в умовах конфлікту інтересів, що є порушенням статті 172–7 КУпАП. 

Ознаки конфлікту інтересів агентство вбачає й у діях судді Ірини Завгородньої. Так, до ухвалення КСУ згаданого рішення НАЗК виявило в деклараціях судді за 2018 та 2019 роки недостовірних відомостей на понад 600 тис. грн. Зокрема суддя не задекларувала автомобіль Land Rover, який належить її чоловіку.

НАЗК виявило ознаки кримінального порушення за статтею 366–1 Кримінального кодексу України, яку КСУ своїм рішенням визнав неконституційною. Відповідний висновок агентство передало до Національного антикорупційного бюро України, однак через рішення КСУ НАБУ було вимушене закрити провадження.

Саме через закриття відповідного провадження НАЗК склало другий адміністративний протокол стосовно судді за порушення фінансового контролю (стаття 172–6 КУпАП), керуючись статтею 38 КУпАП.

Вручені протоколи будуть передані до суду. Визнати особу винною у вчиненні адмінпорушення, пов’язаного з корупцією, може лише суд.

Як ми писали 30 грудня, у Конституційному Суді заявили, що указ президента Володимира Зеленського про відсторонення від посади голови КСУ Олександра Тупицького не відповідає Конституції.

У вівторок, 19 січня, співробітники Управління державної охорони (УДО) не пустили до Конституційного Суду відстороненого від посади голову КСУ Олександра Тупицького. А Державне бюро розслідувань повідомило Тупицького про підозру.

Конституційний капець: як через мову, землю та банки Україна може втратити державність