«Макрон, досить!». Францію сколихнула хвиля протестів
Getty Images

У декількох містах Франції 5 грудня пройшли масові протести проти поліцейського насильства та законопроекту в сфері безпеки, що обмежує дозвіл на відеозйомку поліцейських під час виконання ними службових обов’язків.

Протести висвітлюють Reuters, Le Figaro, BBC та The Guardian.

До участі в демонстраціях закликали представники профспілок, організації, що захищають права журналістів і жертв насильства, а також правозахисники. Тільки в Парижі на вулиці вийшли кілька тисяч людей. Аналогічні мирні акції протесту відбулися по всій Франції, включаючи Марсель, Ліон, Лілл, Тулузу та Ренн. Організатори заявили, що в суботу пройшли близько 100 демонстрацій у великих і середніх містах Франції.  Більшість із демонстрацій пройшли без серйозних інцидентів.

У Парижі хода почалася біля станції метро «Порт-де-Ліла» в східній частині міста, демонстранти рушили в сторону площі Республіки. Активісти несли плакати з гаслами «Макрон, досить!», «Закон про безпеку — ні, ні! Соціальна справедливість — так, так!», «Франція — країна з правами для поліцейських».

З величезним транспарантом з написом «Свобода, рівність, братерство, для кого!» демонстранти пройшли маршем в напрямку центру міста.

У протестах беруть участь великі профспілки, також багато людей прийшли на протест в жовтих жилетах, наслідуючи протестний рух 2018 року.

Конфлікти в суботу

Тисячі людей, включаючи членів антиурядового руху «Жовті жилети», пройшли мирним маршем по столиці. Незабаром почалися заворушення, під час яких учасники протесту підпалили кілька автомобілів і розбили десятки вітрин. Групи мітингувальників, одягнені в чорне і з закритими обличчями, почали кидати каміння та «коктейлі Молотова» в спецпідрозділи поліції, повідомляє Reuters. Скупчення молодих людей у капюшонах підпалювали транспортні засоби, розбивали вітрини магазинів. Поліція відповіла водометами та сльозогінним газом.

Вікна супермаркету, агентства нерухомості та банку були розбиті, повідомляє агентство AFP. Деякі демонстранти встановили барикади на вулиці й підпалили їх, додається в повідомленні.

Кілька разів виникали сутички з поліцією. Як повідомила префектура поліції Парижа, поліція втрутилася, щоб зірвати спробу звести барикаду на одній з вулиць.

Паризька поліція, яку цитує BFM TV, заявила, що в акцію протесту «проникли» близько 500 учасників заворушень. Міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманін заявив, що через інциденти поліція затримала 22 людини. За даними поліції Парижу, під час протестів затримано 42 людини.

Багато працівників поліції охороняли правопорядок у столиці, щоб запобігти повторенню жорстоких зіткнень, які сталися у минулі вихідні через той самий закон. Тоді десятки людей було поранено.

Чому люди гніваються

Стаття 24 запропонованого законопроєкту передбачає кримінальне правопорушення за публікацію зображень працівників поліції, які перебувають на службі, з метою заподіяння шкоди їх «фізичній або психологічній цілісності».

Зазначається, що правопорушникам може загрожувати до року в'язниці та штраф у розмірі €45 000 ($54 000).

Прихильники документу заявляють, що стаття захистить поліцію від переслідувань у соціальних мережах.

Але критики заявляють, що свобода ЗМІ та право громадян на зйомку поліції не повинні обмежуватися, оскільки французька поліція зараз перебуває під пильним контролем після ймовірних випадків расизму з її боку.

Відео побиття музичного продюсера Мішеля Цеклера, якого минулого місяця троє білих поліцейських били в паризькій студії, шокувало націю та ще більше розлютило опонентів законопроекту. Тепер чотири офіцери потрапили під кримінальне розслідування.

Передісторія

Минулого тижня під час аналогічної акції протесту відбулися запеклі зіткнення між протестуючими і поліцією.

Протести почалися через закон про захист поліції, який у Франції отримав назву «законопроєкт про глобальну безпеку»,який пропонує криміналізувати фото- та відеозйомку поліції, якщо вона здійснюється з метою завдати їм шкоди.

Критики називають документ «законом, що уб’є свободу» та вказують на те, що це перешкоджатиме як звичайним громадянам, так і журналістам знімати дії поліції під час акцій протесту. А це порушує можливість контролювати, чи не перевищує поліція свої повноваження.

Представники парламенту, зокрема правляча партія президента Еммануеля Макрона, після першої хвилі протестів оголосили, що контроверсійну статтю 24 «закону про глобальну безпеку», яка стосується захисту поліцейських від переслідування, буде «повністю переписано».

У Франції щотижня проходять загальнонаціональні акції протесту проти законопроєкту.

Франція стикається з низкою вибухонебезпечних факторів — сумнівним законопроєктом, дискусіями щодо поліцейського насильства, побоюваннями тероризму після обезголовлення шкільного вчителя та триваючою кризою через COVID-19. Усе разом забезпечує те, що один коментатор назвав «деревиною, бензином і сірниками», щоб запалити країну.

«Марші свободи» — в поєднанні з щорічним профспілковим днем ​​протестів проти «безробіття та нестабільності», що відбувся в першу суботу грудня, — відображають постійний жорстокий спротив статті 24 нового закону про безпеку.

У звіті експертів Організації Об'єднаних Націй минулого тижня висловлено занепокоєння щодо інших частин законодавства, які вже були прийняті народними депутатами Національної Асамблеї. Фахівці описали їх як «несумісні» з міжнародним правом та правами людини. У звіті висловлюється особлива стурбованість наданням поліції повноважень контролювати натовпи за допомогою безпілотників та розпізнавання облич.

У центрі поточної критики президент Макрон та його жорсткий міністр внутрішніх справ Джеральд Дарманін вступили в класичну гру «доброго і поганого копа», вважає видання The Guardian. Минулого тижня Макрон наполягав, що Франція не відхиляється праворуч: «Франція не є авторитарною державою. Це не Угорщина чи Туреччина», — сказав він.

Все частіше відповідаючи на критику національних та особливо міжнародних ЗМІ, які звинувачують його у орієнтуванні на основний електорат Марін Ле Пен, Макрон витратив більше двох годин на відповіді на запитання на популярному серед молоді сайті відеоновин Brut. Він відкинув термін «поліцейське насильство», який, за його словами, використовувався як політична «маніпуляція», але додав: «Є поліція, яка є жорстокою, але є й такі люди, які є жорстокими». Він оголосив, що до обох груп повинна бути «нульова толерантність». 

У своєму інтерв’ю сайту Brut в п’ятницю Макрон засудив попереднє насильство в Парижі і сказав, що його чинять «божевільні люди».

За його словами, буде запущено національну онлайн-платформу для громадян, щоб фіксувати «непотрібні» перевірки з боку поліції, а також, що з червня 2021 року поліція буде носити камери на формі.

Макрон стикався з критикою щодо свого закону про «сепаратизм», спрямованого на зміцнення світських традицій країни та боротьбу з ісламістським екстремізмом, але й на придушення широкого мусульманського співтовариства країни. Президент заявив, що створить сайт «попередження про дискримінацію», додавши: «Сьогодні, коли колір нашої шкіри не білий, нас частіше зупиняє й перевіряє [поліція], що неприпустимо».

Французькі поліцейські профспілки погрожували припинити арешт та перевірку документів людей взагалі.

Тим часом Дарманін продовжував підтримувати поліцію та жандармів країни після звинувачень у насильстві, заявляючи, що «не кине їх». Він також оголосив про урядові репресії проти 76 мечетей, які підозрюються в «сепаратизмі» і є «розсадниками тероризму», а також про розпуск Collectif Contre l'Islamophobie en France, який він визнав «диспансером ісламського екстремізму» — крок, розкритикований Amnesty International. Міністр оголосив, що 66 «радикалізованих іноземців» були вислані з Франції, і ще більше буде вислано.

Опитування громадської думки не проливають світла на те, як почуваються французи, відповіді на запитання «Чи маєте ви довіру до поліції?» коливаються від 37% до 60%.

Анонімний політичний оглядач заявив The Guardian: «Галльський народ має амбівалентність щодо влади та поліції, але хоче, щоб держава його захищала. Це єдине, що держава може зробити для них. Все інше, соціальний та економічний захист, зазнало краху. Ми в суспільстві, де насильство стало нормальним явищем. Рівень стресу настільки високий, що навіть найменша дрібниця вибухає. Сьогодні у нас трапляються випадки поліцейського насильства, є суперечливий закон і нація людей, яких COVID-19 дуже напружив: це і деревина, і бензин, і сірники, щоб запалити вогонь».

Як ми писали раніше, президент Франції висунув ультиматум мусульманським лідерам. У країні хочуть захистити дітей від впливу радикального ісламізму. Батьків тих, хто не ходитиме до школи, саджатимуть до в’язниці.

У Франції офіційно розслідують побиття чорношкірого продюсера паризькими поліцейськими