Безпольотну зону в районі мису Ідокопас біля Геленджика встановили за наказом міністерства транспорту РФ від 24 липня 2020 року в інтересах прикордонної безпеки. Про це написала Федеральна служба безпеки у відповіді на запит РБК.
Служба заявила, що причиною встановлення зони є «розвідувальна активність ряду суміжних держав, в тому числі із блоку НАТО, яка зросла».
У районі мису Ідокопас розташована прикордонна застава прикордонного управління ФСБ по Краснодарському краю, введена в експлуатацію в жовтні 2020 року, кажуть у службі.
Човнам дозволено проходити в районі мису, додали в ФСБ.
У службі зазначили, що загін займається «захистом ділянки держкордону РФ, забезпеченням економічних та інших законних інтересів країни, контролем у сфері охорони водних і біологічних ресурсів і дотриманням правил режиму держкордону і прикордонного контролю. Інших завдань на відокремлення не покладено».
ФСО заявила, що нічого не охороняє в районі Геленджика
На території Геленджика і прилеглих до нього районів немає об'єктів, що охороняються Федеральною службою охорони, йдеться у відповіді відомства на запит РБК.
У ФСО також додали, що на зазначеній території немає будь-яких заборон і обмежень.
Журналісти написали запит у зв'язку з фільмом-розслідуванням ФБК «Палац для Путіна». У ньому стверджується, що в селищі Прасковєєвка на мисі Ідокопас під Геленджиком розташований палац вартістю не менше 100 мільярдів рублів, побудований для президента РФ на гроші державних і приватних компаній. Палац охороняється ФСО, над ним встановлена безпольотна зона, також до нього не можна підпливти з моря, йдеться в розслідуванні.
Володимир Путін стверджує, що ні йому, ні його родичам ця нерухомість не належить. Його прессекретар Дмитро Пєсков заявив, що власниками об'єкта «очевидно, є підприємці», імена яких Кремль не має права розголошувати. Питання журналістів з приводу закритих зон навколо палацу він рекомендував направити в ФСБ і ФСО.
Путін назвав розслідування «компіляцією та монтажем» і додав, що воно було «нудним».
Представник ФСБ одному з членів команди Навального сказав, що катери повинні знаходитися на відстані більше милі від узбережжя біля споруди.
Екоактивісти, яким вдалося дістатися до місця будівництва палацу в 2011 році, були зупинені членами ФСО, відомства, яке охороняє Путіна та інших вищих російських чиновників. Екологи і журналісти неодноразово робили спроби пробратися в район будівництва.
У січні 2011 року в інтернеті з'явилися перші фотографії з будівництва, на яких видно загальний вигляд резиденції, її планування та інтер'єри.
У лютому 2011 року активісти «Екологічної вахти по Північному Кавказу» Дмитро Шевченко і Сурен Газарян, разом з журналісткою газети «Собеседник» Риммою Ахміровою і активісткою Катериною Соловйовою змогли безперешкодно проїхати на територію палацу і зробити там фото. На той момент йшла активна фаза будівництва. Вони були затримані співробітниками ФСО і ЧОП «Рубін». При цьому у них незаконно і без будь-якого оформлення відняли техніку і речі.
Після відвідин резиденції екоактивіст Сурен Газарян був оголошений у федеральний розшук. Підставою була кримінальна справа за підозрою в погрозі вбивством, яку він нібито висловив охоронцю. Газарян був змушений емігрувати з Росії, щоб уникнути подальшого переслідування.
Chas News повідомляв, як прессекретар Кремля відреагував на розслідування Навального про палац Путіна.
