404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Росія відправила до Німеччини два судна, здатних добудувати «Північний потік-2»
Ua.News

Два російських судна, що здатні добудувати газопровід «Північний потік-2» — «Остап Шеремета» й «Артеміс Офшор» вийшли з порту Калінінград у Балтійське море і прямують до берегів Німеччини.

Про це повідомляє «Інтерфакс», посилаючись на джерело в морській галузі регіону.

«Портом призначення судна «Остап Шеремета», яке входить до складу ТОВ «Газпром флот», офіційно позначено німецький порт Мукран. У цей же порт прямує і багатофункціональне судно «Артеміс Офшор», обладнане вертолітним майданчиком. Воно належить Морській рятувальній службі Мінтрансу РФ», — цитує агентство анонімного співрозмовника.

За його словами, в порт «Мукран» ці судна повинні прибути 5 листопада. Саме в цьому німецькому порту і на його рейді наразі перебувають російські судна, за допомогою яких завершуватимуть будівництво газопроводу «Північний потік-2».

Це трубоукладач «Газпрому» «Академік Черський», а також спеціальні судна «Умка» і «Финвал».

«Академік Черський» покинув порт Калінінграда 26 жовтня. 27 жовтня трубоукладач прибув у «Мукран».

У порту Мукран обладнано логістичний термінал проєкту будівництва «Північного потоку-2». Там само — склад труб майбутнього газопроводу. У порту і на рейді концентруються судна, які візьмуть участь у добудові газопроводу.

«Північний потік-2» не будують з грудня 2019 року через американські санкції. У «Газпромі» заявляли, що побудований на 94% газопровід буде добудований російською стороною.

Раніше Держдепартамент США опублікував роз'яснення, в якому говориться, що під американські санкції будуть потрапляти не тільки компанії, що надають судна для будівництва «Північного потоку-2», а й ті, які займаються модернізацією суден, які повинні його добудувати, встановлюють на них необхідне обладнання або фінансують ці процеси.

Це означає, що санкції можуть бути введені проти компаній, які займалися або будуть займатися переобладнанням російського трубоукладальних судна «Академік Черський» або інших суден, які повинні йому допомагати в добудові газопроводу.

«Північний потік-2» росіяни прокладатимуть в обхід транзитних держав – України, Білорусі, Польщі та інших східноєвропейських країн – через виняткові економічні зони й територіальні води Росії, Фінляндії, Швеції, Данії та Німеччини.

Проєкт оцінюють у €9,5 млрд. Його реалізує «Газпром» в альянсі з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell, Wintershall. Вони взяли на себе зобов'язання профінансувати «Північний потік-2» сумарно на 50%, тобто на €950 млн кожен. «Газпром» надасть другу половину коштів — 4,75 млрд євро.

Україна, Польща, країни Балтії і США критикують ПП-2. На їхню думку, ЄС може потрапити в залежність від російського газу. Україна також не хоче втратити роль транзитера газу. У цьому разі вона втратить 3 млрд щорічного доходу. Берлін обіцяє гарантувати транзит через Україну навіть після будівництва газопроводу.

Раніше асоціація міжнародних страховиків судновласників розповсюдила спеціальний циркуляр, у якому заборонила страхувати судна, які задіяно в проєкті. У тексті членам асоціації нагадують, що «не повинно бути жодного страхового покриття для судів, залучених до незаконної діяльності або діяльності, яка ставить клуб під загрозу порушення санкцій».

Влада Німеччини не відкинула зміну ставлення до газопроводу «Північний потік-2» і введення санкцій проти нього через ситуацію з отруєнням Навального. Водночас багато німецьких політиків закликали канцлера Ангелу Меркель призупинити будівництво газопроводу або повністю відмовитися від нього.

11 вересня в Німеччині зробили дві суперечливі заяви щодо ПП-2.

У США закликали взагалі не добудовувати газопровід в обхід України. Пізніше американський уряд пообіцяв «за всяку ціну» зупинити «Північний потік-2».

«Північний потік-2» — проєкт магістрального газогону (у вигляді двох труб) з Росії до Німеччини через Балтійське море завдовжки 1234 км. (2468 км. за двома нитками). Довкола нього триває дипломатична боротьба. В середині грудня 2019 року будівництво призупинено через санкції США.

31 січня 2018 року Німеччина надала проєкту дозвіл на будівництво і експлуатацію у своїх водах з виходом на сушу в Лубмін. Загалом проєкт лобіюють насамперед Німеччина, Нідерланди, Франція, Австрія та Росія. Найбільш послідовно, окрім України та США, їм протистояли Польща, Данія та країни Балтії.

10 квітня 2018 р. канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що будівництво газогону «Північний потік-2» неможливе без ясності щодо транзитної ролі України. Вона зазначила, що «Північний потік-2» це не просто економічна проблема, тут є і політичний складник».

15 травня Німеччина відмовила проєкту «Північний потік-2» у звільненні від Газової директиви ЄС. Згідно з директивою, російський Газпром після завершення будівництва зможе використовувати трубопровід тільки на 50 %. Решту потужностей мають отримати інші постачальники.

Як ми писали раніше, Данія дозволила експлуатацію російського газопроводу «Північний потік-2». США тим часом створюють коаліцію проти проєкту Росії, Україна також у ній.

Між тим Єврокомісія закликає переглянути ставлення до «Північного потоку-2». Газогон — це вже не просто економіка, а ще й політика, вважає голова ЄК.

Голова МЗС Німеччини: «Північний потік – 2» буде добудований до кінця. Але невідомо, коли саме