Уряд землі Мекленбург — Передня Померанія екстрено створює фонд, який прийме на себе ризики санкцій США проти підрядників «Північного потоку-2».
Рішення прийняли на екстреному засіданні в середу, 6 січня, повідомляє DW.
Саме в цьому регіоні на півночі Німеччини розміщується берегова інфраструктура газопроводу. Влада зареєструє фонд найближчими днями і займеться закупівлею обладнання та будматеріалів, щоб вивести з-під можливих санкцій США інших підрядників проекту. За словами прем'єр-міністра землі Мануели Швезіг, необхідність в цьому фонді відпаде, якщо США скасують санкції проти фірм, що беруть участь в будівництві газопроводу.
Земельний парламент (ландтаг) Мекленбурга — Передньої Померанії збереться на надзвичайне засідання вранці 7 січня. На порядку денному — лише два пункти: ситуація з пандемією і створення фонду. Очікується, що правляча коаліція, до складу якої входять соціал-демократи і християнські демократи, підтримає законопроект.
Уряд землі внесе до статутного капіталу фонду €200 тис.; ще €20 млн додасть консорціум «Північний потік-2». За планами земельних властей, фонд повинен швидко і про запас закупити обладнання і матеріали, необхідні для завершення будівництва, а також передавати їх на будівництво. Так він виводитиме з-під загрози санкцій фірми-постачальники й підрядників.
Заявлена мета фонду — завершення будівництва газопроводу й підтримка енергетичної реформи в Німеччині. В її рамках природний газ відіграє роль «перехідного енергоносія» в період, коли потужностей з відновлюваних джерел недостатньо, щоб компенсувати недостачу енергопостачання. При цьому планується одночасна відмова від атомних і вугільних електростанцій.
Почесним головою фонду стане колишній прем'єр-міністр Мекленбурга — Передньої Померанії, соціал-демократ Ервін Зеллерінг. У 2018 році він заснував в Шверіні громадську організацію «Німецько-російське партнерство» і обіймає там посаду голови правління. В середу Зеллерінг був недоступний для коментарів ЗМІ.
Серед членів правління «Німецько-російського партнерства» числиться і прессекретар «Північного потоку-2» Штеффен Еберт. У відповідь на запит Deutsche Welle він відмовився коментувати плановане створення фонду до голосування в земельному парламенті.
Створення фонду прокоментувала професор Клаудія Кемферт з Німецького інституту економічних досліджень (DIW). За її словами, подібне приватно-державне партнерство для захисту від санкцій є унікальним для Німеччини, як, втім, і вся ситуація навколо газопроводу.
«Такого ніхто уявити собі не міг. Це приватний проект, який, взагалі-то, повинен був бути добудований приватними компаніями. Однак тиск на нього досягло такого ступеня, що став необхідний такий незвичайний крок» — підкреслила Кемферт..
Вона вважає, що реакція регіональних влад обумовлена «агресивною поведінкою США». В цілому, на думку Кемферт, сама участь німецьких компаній в проекті газопроводу було помилкою з самого початку. «Набагато розумніше було б робити ставку на відновлювальні енергоносії, щоб потім не виявитися між двох вогнів у війні між постачальниками палива». Експерт нагадала, що США прагнуть поставляти в Європу скраплений газ власного виробництва, видобутий методом фрекінгу — гідророзриву пласта.
Виступаючи перед журналістами після засідання 6 січня, прем'єр Швезіг заявила, що її уряд вважає за необхідне завершити будівництво «Північного потоку-2» і ввести його в експлуатацію. Вона розкритикувала спроби США торпедувати реалізацію проекту на фініші, керуючись економічними інтересами Вашингтона: «Це неймовірно: з одного боку, американці закуповують у Росії нафту, а з іншого — перешкоджають будівництву газопроводу з Росії».
Міністр економіки Мекленбурга — Передньої Померанії Харрі Главі сказав ще прямолінійніше: мета фонду — пом'якшити загрозу санкцій США проти підрядників і не допустити втрати €11 млрд, вже вкладених в проєкт.
Раніше Данія дозволила експлуатацію російського газопроводу «Північний потік-2».
Chas News повідомляв, що для добудови «Північного потоку-2» спецбаржу оформили на компанію з однієї людини.
