Масштабні протести в Казахстані охопили всю країну, але їх ще рано називати революцією.
Про це в інтерв’ю Сhas News сказав дипломат Володимир Джиджора, який у 2017-2019 роках був повіреним у справах України в Республіці Казахстан.
Експерт виділив дві головні проблеми протестів в цій країні.
Надвелика територія Казахстану
Казахстан — друга за площею країна на пострадянському просторі (після Росії) та дев’ята у світі. Водночас густота населення країни дуже невелика — згідно з переписом 2020 року, тут мешкає 18,6 млн людей.
«Територія Казахстану. Це приблизно 2/3 території США — і на всю цю площу лише 18 мільйонів населення. Воно сконцентроване на півдні і заході країни, де є нафто-газовидобувні ресурси. І ще небагато — у трьох основних містах на півночі. Протести відбуваються саме в цих обласних центрах. Але я не знаю опозиційних лідерів, які могли б згуртувати ці виступи», — каже Джиджора.
За його словами, за часи правління першого президента, режим якого нагадував режим Лукашенка в Білорусі, альтернативи чинній владі були зведені практично до мінімуму. Тому зараз заяви окремих груп протестувальників про засудження військової агресії проти України, анексії Криму, про вихід зі складу СНД, ЄАЕС та інших союзів із Російською Федерацією — це лише красиві слова.
Відсутність загальнонаціонального лідера
«Я не бачу зараз людини, яка була б лідером думок, мала вплив на території всього Казахстану. Так, є регіональні лідери. Можливо, вони будуть між собою домовлятися. Але немає згуртованості — країна величезна, і населення надзвичайно віддалене одне від одного», — пояснює експерт.
Історія протестів в Казахстані
Дипломат зазначає, що протести в Казахстані спалахували і раніше, але нинішні події дуже сильно відрізняються від того, що було раніше.
«У 1986 році в Алмати спалахнули масові студентські протести. Студенти-казахи вийшли, бо тоді комуністична влада тотально русифікувала усі республіки Радянського Союзу. У грудні 1986 року на з’їзді казахстанської Компартії замінили Дінмухамеда Кунаєва на Геннадія Колбіна, першого секретаря Ульяновського обкому партії, і призначили його керувати усім Казахстаном.
Студенти вийшли протестувати, але їх придушили жорстко. За офіційними даними, загинуло близько десятка активістів.
У 2011 році в регіоні Мангистау на півострові Мангишлак сталося повстання нафтовиків. Його також жорстоко придушили, багато повсталих вбили. Офіційні дані розходяться з неофіційними — від декількох десятків до понад 150. У 2016 році були земельні протести. Але знову ж таки — більш локальні», — нагадує історію Джиджора.
Він каже, що зазвичай влада домовлялась з протестувальниками.
«Я очікував, що влада виявить витримку, запропонує протестувальникам, як раніше, якісь дивіденди. Нафтовикам піднімуть зарплату, новий уряд запропонує економічні бонуси. На тому все могло б і закінчитися. Але дії влади пішли за силовим сценарієм», — констатує дипломат.
Тепер, за його прогнозами, на ситуацію почне звертати увагу міжнародна спільнота. І різні зовнішні сили можуть спробувати скористатись протестами у своїх інтересах.
Раніше Сhas News повідомляв, що президент Казахстану Токаєв очолив Раду безпеки країни, хоча цю посаду мав пожиттєво обіймати Нурсултан Назарбаєв.
Росія, Білорусь та інші держави ОДКБ направляють своїх військових до Казахстану. А МВС Казахстану повідомило про «десятки ліквідованих мітингувальників».
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини та публікує дивовижні історії. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
