Управління державної охорони України відреагувало на заяви про нібито зникнення записів з камер спостереження у ВР, на яких були зафіксовані факти «кнопкодавства» нардепів під час голосування призначення Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти. Про це управління повідомляє на Facebook.
«Деякими ЗМІ поширюється інформація щодо так званого зникнення відео з сесійної зали Верховної Ради України. Повідомляємо, що відповідні заяви не відповідають дійсності та містять неправдиві й маніпулятивні відомості», — заявили у службі.
Однак в УДО заявили, що ця інформація хибна, а представники відомства її не підтверджували. Водночас управління зазначає про «неправдиві й маніпулятивні відомості», які поширили «деякі ЗМІ», проте не згадує заяву самого Железняка.
У ДСУ пояснили, що згідно Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» одним із способів держохорони є оснащення об’єктів техзасобами охорони за рахунок юросіб, в користуванні яких ці об’єкти перебувають.
«Оснащення адміністративних будинків, де працює Верховна Рада, технічними засобами охорони здійснено коштами, передбаченими в ЗУ «Про Державний бюджет України». У зв’язку з цим володільцем та розпорядником такої інформації є Апарат Верховної Ради», — пишуть в УДО.
Раніше лідер фракції «Голос» Ярослав Железняк запропонував заслухати у Верховній Раді начальника управління держохорони Сергія Рудя через зникнення відео, де нібито було зафіксовано факт кнопкодавства за призначення Шкарлета міністром освіти і науки.
Нардеп заявив 15 лютого на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій: «За фактом кнопкодавства за пана Шкарлета досі немає офіційного відео від управління державної охорони. Мені говорять, що 14 днів сплило і немає у них цього відео. Нехай нам [Рудь] розповідає, яким чином відео, що зафіксувало кнопкодавство, раптом зникло. Мені здається, що це повне ігнорування парламенту».
Глава парламенту Дмитро Разумков додав, що у Раді мають розібратися з цим питанням. За його словами, відповідні техзасоби уже передали до Ради і якщо буде підтверджена інформація, що відеозапису нема, то у Раді шукатимуть шляхи відновлення відеозапису.
Про нібито зникнення відео Железняк також заявив у Telegram після зустрічі з УДО. «Нагадую, що це були докази в кримінальній справі», — написав він.
Передісторія
17 грудня Верховна Ради підтримала призначення Шкарлета, хоча профільний комітет із питань освіти двічі не підтримав подання про його призначення.
Голоси для цього ледве знайшли, система «Рада» показала мінімальну необхідну кількість — 226.
Chas News повідомляв, що Комітет ВР не підтримав призначення Шкарлета міністром освіти.
Присягу про вступ на посаду міністра Шкарлет складав під крики «Ганьба!», адже його звинувачували у плагіаті в наукових роботах, роботі на Партію регіонів та у тому, що він протеже ексміністра освіти та науки Дмитра Табачника.
У грудні 2020 року після голосування за призначення Шкарлета фракція «Голос» заявила, що під час голосування «кнопкодавили» деякі нардепи «ОПЗЖ». Депутатка від «Голосу» Інна Совсун опублікувала інформацію, яка може свідчити про «кнопкодавство» під час голосування за призначення Шкарлета.
«За» проголосували депутати від «Опозиційної платформи — За життя», яких не було в залі (зокрема, Григорій Суркіс).
Після цього інциденту Разумков доручив встановити камери відеоспостереження у віддалених куточках сесійної зали, щоб фіксувати кнопкодавство. Також голова Ради пообіцяв заблокувати місця для голосування відсутніх у парламенті депутатів, яких не обрали у Криму та на Донбасі.
За заявою фракції «Голос» 18 січня Офіс генпрокурора відкрив кримінальну справу про кнопкодавство.
Водночас Комітет з питань регламенту та депутатської етики Верховної Ради не розглянув матеріали про можливе кнопкодавство.
12 лютого 2021 року в Україні вперше нардепу оголосили підозру за кнопкодавство.
