Верховна Рада не змогла заповнити дві з трьох вільних вакансій у Конституційному суді, на призначення суддів не вистачило голосів.
Про це стало відомо із трансляції засідання парламенту.
Перший заступник голови ВРУ Руслан Стефанчук пропонував парламенту цього тижня доукомплектувати вакансії у КСУ. У тексті запрошення на 6 листопада зазначено, що Верховна Рада скерувала запрошення шести кандидатам на посаду судді КСУ: Ользі Боднар-Петровській, Наталі Денисенко, Віктору Кичуну, Юрію Павленку, Руслану Сидоровичу, Миколі Сірому.
Верховна Рада заслухала короткі звернення чотирьох кандидатів: Юрія Павленка (висунула «Опозиційна платформа — За життя»), Ольги Боднар-Петровської («Батьківщина»), Миколи Сірого («Європейська солідарність») та Наталі Денисенко («Голос»).
Спочатку депутати провели відкрите рейтингове голосування, а потім мали затвердити кандидатів, які набрали найбільше голосів. Павленко не голосував через конфлікт інтересів.
Ольга Боднар-Петровська набрала 126 голосів, Наталя Денисенко — 38, Юрій Павленко — 154, Микола Сірий — 97.
За призначення Павленка суддею КС проголосували 100 нардепів, рішення не прийняли.
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков попросив профільний комітет підготувати повторний конкурс на суддів КС.
Під час обговорення Ярослав Юрчишин («Голос») закликав провести «адекватний неполітичний конкурс за участю міжнародних експертів» і додав, що нардепи гальмували конкурс більше семи місяців.
Сергій Власенко («Батьківщина») заявив про «атаку на КСУ» і сказав, що у залі немає достатньої кількості людей для голосування за призначення суддів.
А лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко закликав спершу змінити процедуру призначення суддів КСУ.
Він заявив, що президент Володимир Зеленський хотів провести «стопроцентно своїх» людей у КСУ, але обіцяв, що процедура призначення суддів КСУ буде змінена: до неї залучать Громадську раду доброчесності та іноземних радників, щоб сумнівні особистості не потрапили в Конституційний суд.
«Прошу профільний комітет підготувати проведення повторного конкурсу на посаду судді КСУ», — сказав голова ВРУ Дмитро Разумков.
Чому потрібно обрати суддів
Конституційний суд 11 голосами з 15-ти визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України щодо покарання за недостовірне декларування. КСУ звинуватили у руйнації антикорупційної системи та європейських прагнень України.
Натомість голова КСУ Олександр Тупицький заявляв про спробу тиск і спробу конституційного перевороту. Він також нарікав, що КС має неповний склад: з 18-ти членів є лише 15, а три вакансії вже півтора роки не заповнюють.
Персоналії кандидатів
Юрій Павленко відомий як уповноважений президента Віктора Януковича з прав дитини (з 11 серпня 2011 до 24 лютого 2014 року) та як колишній міністр у справах сім'ї, молоді та спорту (з 7 лютого 2005 року до 29 листопада 2006 року).
Микола Сірий у березні 2015 року претендував на посаду директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Його висувала «Європейська солідарність».
У кожної фракції своє бачення: у Раді десять законопроектів щодо КСУ
У Верховній Раді України різні політичні сили вже розробили близько 10 законопроектів, які стосуються вирішення ситуації навколо КСУ. Про це повідомляє УНН із посиланням на заступницю голови комітету з питань антикорупційної політики Олена Мошенець.
«Є законопроекти, що відновлюють норми щодо особливостей е-декларування та відповідальності за декларування недостовірної інформації. І це окрім ключового президентського законопроекту та запропонованої йому альтернативи спікера», — сказала Мошенець.
Вона додала, що у кожної фракції своє бачення виходу з цієї ситуації. Близько десяти різних законодавчих ініціатив так чи інакше вирішують проблему навколо КСУ.
Подати альтернативні законопроекти до ініціативи спікера ВРУ Дмитра Разумкова № 4304 нардепи можуть до понеділка, 9 листопада.
Раніше Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити всіх суддів КСУ, які прийняли відповідне рішення від 27 жовтня, та після цього почати процес відбору нових суддів.
29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій.
Національне антикорупційне бюро вимагає негайного вирішення конституційної кризи
Поки в парламенті тривають суперечки, призначення керівника НАБУ і незалежний аудит бюро скоро оголосять незаконним, і це непокоїть інституцію.
На своєму сайті НАБУ повідомляє: «Через визнання неконституційними повноважень президента, передбачених законом «Про НАБУ», менше ніж за 1,5 місяця поза правовим полем опиняться такі питання, як:
- призначення та звільнення Директора Національного бюро,
- здійснення незалежного аудиту інституції,
- обрання і функціонування Ради громадського контролю при НАБУ».
У бюро заявили, що рішення КСУ, ухвалені впродовж 2019-2020 років, системно послаблювали інституційну спроможність органів, покликаних викривати корупцію, та звільняли від відповідальності осіб, причетних до завдання шкоди інтересам держави в особливо великих розмірах.
Зокрема, КСУ позбавив НАБУ права через суд анулювати кабальні для державних підприємств угоди, фактично декриміналізував незаконне збагачення, звільнив від відповідальності за неподання декларації.
У бюро підкреслили, що через такі рішення КС назавжди втрачено можливість відшкодувати мільярди збитків, завдані через корупцію.
Посадовці НАБУ переконані, що ситуація, що склалася, потребує негайного врегулювання, але розглядати її потрібно «в більш широкому контексті, ніж врегулювання правових засад функціонування Національного бюро».
Раніше ми аналізували конституційний капець: як через мову, землю та банки Україна може втратити державність.
