Тривожні розлади — це психологічні стани, для яких характерні надмірна тривога, страх або занепокоєння, що ускладнюють повсякденне життя. Ці розлади можуть проявлятися по-різному — від постійного відчуття неспокою до раптових нападів паніки. Часто вони потребують професійної підтримки для подолання.
Розлади можуть виникати через стрес, травматичні події або генетичну схильність, але вчасне звернення до фахівця допомагає ефективно впоратися з симптомами та покращити якість життя.
Тривожні розлади діагностують, коли людина відчуває постійну тривогу протягом щонайменше шести місяців. Існує кілька типів таких розладів.
- Панічний розлад. Для нього характерні раптові та тривалі напади паніки, які з’являються несподівано. Людина живе в страху перед новим нападом. Цей стан супроводжується прискореним пульсом, тремором, пітливістю, запамороченням, нудотою та відчуттям нестачі повітря.
- Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР). Люди з ОКР страждають від нав’язливих думок чи образів (обсесій), які спонукають до повторюваних дій (компульсій). Наприклад, страх забруднитися може призводити до надмірного миття рук, а тривога через втрату речей — до їх постійного впорядкування. Діагноз ставлять, коли людина не може контролювати такі думки чи дії, навіть усвідомлюючи їхню надмірність, і вони займають понад годину щодня.
- Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Виникає після травматичних подій, як-от війна, насильство, катастрофи чи втрати. Люди з ПТСР переживають повторні спогади травми — флешбеки, кошмари чи нав’язливі думки. Нагадування про подію викликають сильний емоційний або фізичний дискомфорт, наприклад, прискорене серцебиття чи пітливість.
- Соціальна тривожність (соціофобія). Це сильний страх перед соціальними ситуаціями, коли людина боїться осуду, приниження чи відторгнення. Вона може переживати через майбутні події, відчувати сором, страх виглядати безглуздо чи постійно аналізувати свої соціальні взаємодії.
- Специфічні фобії. Це надмірний страх перед певними об’єктами чи ситуаціями, які зазвичай не є небезпечними, але викликають сильну тривогу та бажання уникати їх. Наприклад, страх висоти, тісних приміщень, темряви, грози, уколів, тварин чи інших специфічних подразників.
- Генералізований тривожний розлад (ГТР). Характеризується надмірним, неконтрольованим занепокоєнням щодо різних аспектів життя без чіткої причини. Тривога не прив’язана до конкретного об’єкта чи ситуації, а людина постійно відчуває напругу та неспокій.
Коли варто звернутися до лікаря
Допомога лікаря потрібна у випадку, коли тривожність турбує вас впродовж шести або більше місяців і заважає вашій працездатності, стосункам або соціалізації. До фахівця потрібно звернутися й тоді, коли тривога супроводжується сильними симптомами, як-от панічними атаками, прискореним серцебиттям, запамороченням чи відчуттям задухи. Важливо розпочати лікування у випадку, коли ви не можете контролювати свої тривожні думки.
Психотерапія є ключовим способом лікування тривожних розладів. Найпоширеніші методи включають когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), експозиційну терапію, психодинамічний підхід та практики усвідомленості (майндфулнес). У деяких випадках лікар може порекомендувати медикаментозне лікування після оцінки вашого стану.
Провести діагностику та підібрати лікування вам можуть у центрі інноваційної психології та ментального здоров’я «Експіо». Спеціалісти центру пропонують комплексний підхід до лікування тривожності, часто поєднуючи його з терапією неврозів чи депресії.
Докладніше про симптоми, види та шляхи подолання тривожних розладів читайте у тексті Сhas News.
