Олексій Арестович, спікер української делегації на переговорах по Донбасу в Мінську, послав на три літери чоловіка, який попросив Арестовича писати пости в Facebook українською. Аналогічними дороговказами (хоч і в завуальованій формі — «сходи нх») напередодні обмінялися виключений з партії «Слуга народу» нардеп Олександр Дубінський та замглави Офісу президента Юрій Костюк.

Нецензурщина регулярно звучить з вуст високопосадовців у стінах парламенту та урядових будівель. У Верховній Раді минулого скликання нардеп Ольга Богомолець навіть зареєструвала законопроєкт про дематюкацію української мови, у якому пропонувала карати публічних осіб за використання нецензурної лексики штрафами, громадськими роботами чи 15-денним арештом. Документ викликав жваві обговорення в суспільстві, але до сесійної зали так і не дійшов — його відкликала сама автор.

Любов високопосадовців до матюків політтехнолог Олексій Голобуцький пояснює передусім низькою політичною культурою в Україні. Хоча, за його словами, кожний випадок необхідно розглядати окремо, адже вживання ненормативної лексики залежить від того, якого іміджу намагається дотримуватися політик. Частина з них свідомо лаються, щоб показати «близькість до народу», а інші, навпаки, уникають таких висловів, щоб продемонструвати свою інтелігентність.

Наприклад, Яценюк, людина в окулярах, інтелігент — йому це не підійде, а для Ляшка — нормально

Треба зважати й на те, що матюки міцно увійшли в розмовну мову, тож не дивно, що час від часу вони вириваються на волю з вуст політиків, навіть якщо на камеру мовці їх намагаються уникати.

Гамселити щосили. Як у парламенті доводять свою правоту

Враховуючи, що політики набагато частіше лихословлять, ніж б'ються, лише цитування матюків з їхніх вуст потягнуло б на багатотомну працю. Тож Сhas News вирішив згадати найпоказовіші приклади нецензурної лексики на вищому рівні.

Геннадій Москаль

Правом користуватися почесним титулом «головного матюгальника», без сумніву, заслужив Геннадій Москаль. Чи не вперше він продемонстрував свій великий словниковий запас у 2012 році в Чернівцях, коли обматюкав журналіста. Тоді нардеп посилав свого опонента на три літери, називав його «дов**б»  і «провокатором «х*вим» та вживав ще багато міцних слів.

Згодом Москаль неодноразово лаявся в стінах Верховної Ради і не покинув своєї звички, коли займав посади очільника Луганської та Закарпатської ОДА. А кожне матюкливе відео з ним в головній ролі збирало десятки тисяч переглядів в YouTube. Наприклад, запис спілкування політика з постраждалими від обстрілів на Донбасі, під час якого він промовив знамените «Ти мене, бл*дь, на горло не бери» подивилися майже 1,3 млн разів.

Сам Москаль таку любов до матюків пояснював просто. Мовляв, за роки роботи в карному розшуку він навчився розрізняти людей, які розуміють лише нецензурну лексику.

Олег Ляшко

Ще один видатний знавець лайки — Олег Ляшко. Найбільше він полюбляє іменувати своїх опонентів «скотиняками», проте час від часу теж переходить до менш вишуканої лексики. Наприклад, називав у сесійному залі Сергія Лещенка «під*сом». А одного разу в стінах Ради розповів на камеру лайливий анекдот про прибиральницю: «Заходить прибиральниця в туалет Верховної Ради, а там на унітази нассято, насрано. Вона спересердя каже: «Й*б твою мать, нехай, бл*дь, своїм х*єм керувати не вміють, а вони державою хочуть керувати».

Загалом депутати та держслужбовці усіх рівнів, незалежно від своїх політичних переконань, регулярно вживають нецензурну лексику. Вони посилають на три літери журналістів та одне одного, матюкаються під час суперечок та записів передвиборних роликів чи просто кажуть «бл*дь», коли не можуть увімкнути мікрофон чи переплутають папери під час виступу з парламентської трибуни.

Гаранти

Українські президенти більш виважено підходять до вибору лексики при спілкуванні на публіці. Хоча матюки вони точно знають. Якщо вірити учасникам закритих від преси нарад, добре вилаятися могли Леонід Кучма та Віктор Янукович. Багато матюків можна почути і на «плівках Мельниченка».

Петро Порошенко, хоча і дорікав Арсену Авакову за матюки, коли той  почубився з Міхеїлом Саакашвілі, сам в липні 2019 році на передвиборчому мітингу в Кам’янці-Подільському називав проросійського блогера Анатолія Шарія «ублюдком», а його прихильників «вибл*дками».

Своє знання матюків демонстрував і Володимир Зеленський, але в часи, коли його головним амплуа були ролі коміка та актора — наприклад, в серіалі «Слуга народу».

Тож якщо президенти вживають ненормативну лексику, що ж говорити про їхніх колег рангом нижче? Матюки від них ми точно ще не раз почуємо.

Бог у поміч. Як Оксана Марченко бореться за православний електорат