Сьогодні, 24 грудня, конкурсна комісія з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) спробує затвердити кандидатуру новообраного голови відомства, яке повинно забезпечувати переслідування корупціонерів у судах. Повідомлення про це з'явилося на сайті Офісу генерального прокурора.
Втім, як пояснив Chas News народний депутат Ярослав Юрчишин («Голос»), перший заступник голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики, не факт, що це вдасться. «П'ять з одинадцяти представників комісії ініціювали засідання, де спробують оголосити переможця. Але немає гарантії, що воно пройде», — розповідає Юрчишин.
Конкурс з обрання очільника прокуратури розпочався наприкінці січня 2021 року. Двох фіналістів комісія визначила ще в липні, але з того часу роботу комісії блокували під різними приводами, а саме проведення конкурсу намагалися оскаржити в Окружному адміністративному суді Києва.
Тим не менш, 21 грудня комісія все ж таки спробувала оголосити переможця. Найбільше балів набрав Олександр Клименко, детектив Національного антикорупційного бюро (НАБУ) — 246 балів, у Андрія Синюка, прокурора Офісу Генпрокурора, — 229 балів.
Проте назвати переможця не вдалося — під формальним приводом голова комісії запросила інформацію про допуск до державної таємниці кандидатів та результати люстраційної перевірки. Що саме по собі дивно, адже обидва учасники не є «людьми з вулиці», а довгий час працювали у правоохоронній системі.
САП — що це таке і навіщо вона потрібна?
САП є частиною так званої антикорупційної інфраструктури України, до якої також входять Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Вищий антикорупційний суд (ВАКС).
САП здійснює нагляд та підтримує обвинувачення у ВАКС у кримінальних провадженнях, що розслідує НАБУ. Це справи проти політиків та чиновників найвищого рівня — суддів, міністрів, народних депутатів.
Керівника САП обирають на п'ять років без права повторно займати посаду шляхом багатоступеневого конкурсу. Такий механізм має забезпечити прозорість обрання та унеможливити корупційні ризики в самій прокуратурі.
До складу комісії, що обирає голову САП, входить 11 осіб — четверо делегованих Радою прокурорів (орган самоуправління), ще сімох має призначити Верховна Рада.
Кандидати до комісії не мають бути державними службовцями, займати політичні посади чи бути членами політичних партій. Не допускається і участь військовослужбовців та представників правоохоронних органів і спецслужб.
Обов'язкова вимога — бездоганна ділова репутація, суспільний авторитет та значний досвід в антикорупційній діяльності. Конкурс з добору майбутнього голови САП проходить в чотири етапи. В них входять професійні тестування, поліграф, особисті співбесіди. Переможця має затвердити конкурсна комісія, яка далі подає генеральному прокурору матеріали для призначення керівника САП.
Першим головою САП у 2015 році обрали Назара Холодницького. У листопаді 2020 року, після закінчення п'ятирічного терміну повноважень Холодницького, Максим Грищук, його заступник, став виконуючим обов'язки голови САП. Цьогоріч він подавав свою кандидатуру на нового голову САП, але не пройшов співбесіду — не вдалося довести свою доброчесність. Комісія отримала численні скарги від громадських організацій та адвокатів щодо діяльності Грищука.
Нові кандидати — хто вони?
Низка антикорупційних активістів називають Андрія Синюка кандидатом, пов'язаним з Офісом президента та заступником його керівника Олегом Татаровим. Згідно з офіційною інформацією, Синюк працює в органах прокуратури понад десять років. За час роботи неодноразово заохочувався керівництвом. Однак Синюк потрапив до списку кандидатів, стосовно доброчесності яких у антикорупційних організацій виникли підозри.
Інформації щодо персони Олександра Клименка в публічному доступі обмаль. Відомо, що він працює старшим детективом НАБУ. Саме Клименко веде розслідування щодо Татарова, якого пыдозрюють у схемах під час купівлі житля для Нацгвардії.
Рівно рік тому, 24 грудня 2020 року, НАБУ звинуватило Офіс генерального прокурора у втручанні в хід розслідування проти Татарова. Це стало реакцією на рішення передати матеріали справи від бюро до Служби безпеки України, яку очолює повністю підконтрольний Зеленському Іван Баканов. Крім того, Зеленський відмовився звільнити Олега Татарова з Офісу президента.
«Такі дії повністю дискредитують орган державної влади, чия діяльність має ґрунтуватися на верховенстві права, законності та справедливості, неупередженості та об’єктивності. Всім цим ОГП знехтував заради захисту чиновника, підозрюваного у корупції», — йшлося в заяві НАБУ.
Своїх не здають
На початку жовтня посольства США та ЄС офіційно заявили про стурбованість ситуацією, що склалася навколо конкурсу.
«Європейський Союз та США дуже розчаровані незрозумілими та невиправданими затримками в обранні керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, вирішального органу у боротьбі з корупцією на високому рівні. Ми закликаємо відбіркову комісію відновити роботу без подальших затримок», — йшлося в повідомленнях посольств ЄС та США в соціальних мережах.
Вже в грудні Крістіна Квін, тимчасова повірена у справах США в Україні, висловила надію, що питання призначення нового керівника САП вирішать до кінця року. «Ми б хотіли, щоб до 2022 року процес призначення нового керівника САП був завершений», — зазначила Квін під час форуму НАБУ «Сім років антикорупційної реформи».
Тобто американці прямим текстом заявляють українській владі, що та не виконує взяті на себе зобов'язання, і тим сам втрачає підтримку західних партнерів.
Питання корупції в Україні є однією з головних тем під час контактів з представниками ЄС та США. Про боротьбу з корупцією, наприклад, заявляв Ентоні Блінкен під час перших відвідин Києва у статусі Державного секретаря США. Багато говорили на цю тему і протягом особистої зустрічі Джо Байдена з Володимиром Зеленським.
За словами Юрчишина, нинішня поведінка української влади не має об'єктивного пояснення в очах наших стратегічних партнерів. «Це є порушенням всіх демократичних процедур, що не можна жодним чином пояснити ані суспільству, ані західним партнерам. Шкурні інтереси однієї особи, а саме Олега Татарова, ставлять під загрозу співпрацю з США та ЄС. Більше того, Зеленський особисто обіцяв Байдену прозорий конкурс з обрання керівника САП», — говорить він виданню.
Народний депутат нагадує, що саме Клименко займався розслідуванням щодо Татарова, тому більшість представників, що різним чином пов'язані з ОП, намагаються блокувати оголошення переможця конкурсу. Адже юридично ним має стати саме Клименко.
Юрист та експерт у сфері антикорупційної політики Олександр Леменов зазначає, що голова конкурсної комісії Катерина Коваль у всілякий спосіб намагається протягнути кандидатуру Синюка. Як варіант — домогтися скасування результатів конкурсу, тим самим зупинити процес обрання керівництва САП.
«З подачі Зеленського та Єрмака за керівництва Татарова зривається призначення голови САП. У разі зриву конкурсу спецпрокуратура працюватиме, але її тимчасовий керівник Роман Грищук за Кримінальним процесуальним кодексом не має права підписувати підозри. Тобто жодної підозри в корупційній діяльності для топчиновників, що ми вже бачимо не перший рік. Це ж просто мрія для будь-якої влади!», — вигукує Леменов.
Експерти нагадують, що, крім Татарова, під слідством НАБУ та САП перебуває низка суддів того самого Окружного адміністративного суду Києва.
Антикорупційна інфраструктура є обов'язковою вимогою для встановлення безвізового режиму та подальшої інтеграції України до Європейського Союзу. Втім, за шість років існування НАБУ та САП ці антикорупційні органи не змогли довести до фіналу жодної резонансної справи. Серед таких були, наприклад, сумнозвісні «рюкзаки Авакова», «Роттердам+», махінації зі штучними футбольними полями Андрія Павелка.
Попередній керівник САП Холодницький та чинний голова НАБУ Артем Ситник запам'яталися публічною конфронтацією та скандалами, а не спільною боротьбою з корупцією. 2018 року їх навіть викликали до Верховної Ради для публічного звіту. Приводом стало прослуховування кабінету Холодницького детективами НАБУ, через нібито «зливання» інформації підозрюваним.
