На днях окупаційна влада вирішила закрити Маріуполь на карантин, через те, що у місті поширюється холера. Про це в ефірі телемарафону розповів радник мера міста Петро Андрющенко. За його словами, у прикордонних російських областях вже підготували інфекційні відділення для військових рф, натомість, місцевих мешканців вирішили просто заблокувати у місті.
Те, що у захопленому Маріуполі є ризик поширення холери, підтвердив і Ігор Кузін, головний санлікар України.
Втім, найбільш цинічним є те, що у росії надзвичайно добре знали про небезпеку холери в Маріуполі. Тим більше, у Приазов’ї і раніше фіксували випадки цього захворювання. Але ніхто нічого не зробив, щоб попередити спалах.
Все знали
28 квітня «Роспотребнадзор» видав постанову «про додаткові заходи щодо профілактики холери в РФ». Серед іншого в ній йдеться про посилення контролю над станом стічних вод, «підвищенню готовності госпітальної та лабораторної бази та проведенню серед медиків та працівників інших органів влади тренінгів щодо дій у випадку спалаху захворювання. Особливу увагу заходам профілактики рекомендовано приділити у Ростовській, Воронезькій, Білгородській, Курській, Брянській областях, Краснодарському краї та Севастополі.
Наприкінці квітня на цю новину особливо не звернули уваги — вирішили що йдеться про підготовку росіянами провокації: начеб-то збудник холери витік з однієї з уявних «пентагонівських» біолабораторій.
Втім, зараз стає зрозуміло, що вже тоді російська влада, яка знала що достеменно відбувається в окупованому Маріуполі, розуміла, що величезна кількість масових поховань з порушенням епідеміологічних норм та проблеми з питною водою призведуть до спалаху холери. Як розуміла і те, що біженці з окупованих територій неминуче занесуть хворобу у росію. Але не зробила ні чого, щоб цьому запобігти.
Що таке холера?
Холера — одна з найнебезпечніших хвороб, наряду з чумою та чорною віспою, яка за історію людської цивілізації забрала мільйони життів.
Захворювання викликає холерний вібріон. Він потрапляє у кишечник і починає там розмножуватися, виділяючи при цьому токсин. Саме холерний токсин і становить небезпеку — в результаті його дії клітини, які встилають поверхню кишечника, починають виділяти велику кількість рідини. В результаті цього організм людини зневоднюється. Через зневоднення при холері людина може втратити до 10% маси тіла. Якщо хворого не лікувати, у багатьох випадках зневоднення призводить до смерті.
Втім, більшість людей нечутливі до дії холерного токсину. В залежності від штаму холерного віріона співвідношення між носіями та хворими може становити від 4:1 до 10:1. І саме в цьому небезпека. Адже люди можуть розносити захворювання, при цьому не хворіючи, або хворіючи у легкій формі. Вібріони довгий час зберігаються у кишечнику носія, або хворої людини і виділяються з калом. Потім вони потрапляють у воду і при питті неочищеної води чи умиванні нею потрапляють до наступного носія. Тобто, мова йде про так званий фекально-оральний спосіб розповсюдження.
Холера походить з Індії — саме на берегах Гангу спалахнули перші, зафіксовані в історії епідемії цієї хвороби. Там існує традиція омиватися у Гангу, який індуїсти вважають священною рікою. Туди ж скидають не до кінця спалені трупи померлих людей. Отже, умови для розповсюдження холери — ідеальні.
Холера в Україні
На Півдні України знаходиться один з природних резервуарів захворювання. Він розташований на берегах Чорного та Азовського морів, нижньої течії Буга та Дніпра. Тому в цих регіонах України регулярно фіксують випадки захворювання. В сучасній історії найсильніший спалах холери зафіксували в 1994 році. Тоді в Україні виявили 845 хворих на холеру, з яких померло 2,6%. Це майже показник епідемічного порогу — ще б трохи, і холера почала би масово розповсюджуватися по всій країні.
Що відбувається в Маріуполі?
Незважаючи на поодинокі випадки хвороби, в цілому спалахи холери в Україні вдавалося стримувати.
Але в окупованому Маріуполі зараз відбувається гуманітарна катастрофа. Зруйноване місто залишилося без водопостачання та каналізації. Жителі міста отримують питну воду в найкращому випадку раз на два дні. При цьому в місті безліч братських могил, поховання в яких не відповідають санітарним нормам. Нечистоти та виділення з розкладаючихся трупів попадають у річки та море. Цю воду мешканці вимушені використовувати як технічну. Тому спалах холери видається дуже ймовірним.
Взагалі, холеру часто називають «хворобою війни». Адже в Європі вже у середині XIX ст. навчилися стримувати це захворювання. Все, що для цього треба — так це запобігти потраплянню стічних вод у водойми та дезінфікувати питну воду. Втім, під час воєнних дій ці прості санітарні міри часто неможливо виконати. Тому війни дуже часто супроводжували епідемії холери — наприклад під час Кримської війни та у Першу світову.
Як можна попередити спалах?
У сучасному світі лікування холери не становить великих проблем. Хворим внутрішньовенно вливають велику кількість регідраційних розчинів та антибіотики, які вбивають холерні вібріони. Як розчини для відновлення водного балансу, так і потрібні антибіотики в Україні є.
Добре відомі і широко розповсюджені і вакцини проти холери. В Україні масово вакцинація проти цієї хвороби не проводилася, адже у нас сплахи холери мають спорадичний характер, а вакцина діє лише шість місяців. Проте у ВООЗ досить великий запас вакцин проти холери, які застосовують здебільшого у тропічних країнах. Втім, розуміючи можливість розповсюдження хвороби, Україна вже замовила необхідну кількість доз. Як пояснили у МОЗ, перед усім будуть вакцинувати групи ризика — медиків та правоохоронців.
Втім, найважливіше для запобігання спалаху — це дотримання санітарних та протиепідемічних заходів. Простіше кажучи — доступність чистої води та ізоляція хворих з важкою діареєю.
Тобто, для попередження спалаху холери, треба забезпечити евакуацію з міста людей, які там знаходяться та умови для надання їм медичної допомоги. Але окупанти відмовляються відпускати маріупольців з окупованого міста, примушуючи їх до рабської праці по розчищенню завалів та перепохованню загиблих за їжу та воду. В таких умовах спалах холери видається практично неминучим. За оцінками ВООЗ, він може унести кілька десятків тисяч життів.
