Партію «Голос» знову лихоманить. Лише вляглися пристрасті навколо можливого виключення з її лав щонайменше шести народних депутатів, що голосували за провладні ініціативи, як нового імпульсу скандалам надав шоумен Сергій Притула. Рівно через два роки з моменту приєднання до партії Притула вирішив її залишити.
«Я оголошую про свій вихід з партії «Голос». Наголошую на тому, що я не йду з політики. Я йду з партії, яка, не в останню чергу завдяки діям нового керівництва, віддалилась від наших початкових засад настільки далеко, що можна констатувати точку неповернення», — написав на своїй сторінці в Facebook шоумен.
В партії рішення Притули підтримали та зауважили, що особисті амбіції і бажання отримати керівні посади йшли врозріз зі спільною ціллю — побудувати ліберальну партію для України. Як ми вже розповідали, в березні «Голос» розколовся на два табори — прихильників голови партії Кіри Рудик та тих, хто потрапив у партійну опалу. Притула залишався осторонь цього процесу, але кореспонденту Chas News наближене до керівництва «Голосу» джерело повідомило, що він дуже хоче зайняти місце голови політичної сили. Втім, «розбірки» вирішили відкласти до найближчого партійного з'їзду, про дату якого так і не повідомили.
Без напрягу не вийде
Після відходу від політики Святослава Вакарчука саме Притулу розглядали на місце майбутнього хедлайнера «Голосу». Він навіть на недовгий час увійшов до політради партії, але швидко звідти вийшов. На місцевих виборах 2020 року Притула балотувався в мери Києва — і зайняв третє місце з 7,9%. За нього проголосувало майже 57 тис. киян.
Але загалом по Україні «Голос» провалив вибори, отримавши лише 350 мандатів в радах різних рівнів. Наприклад, в рідному для Притули Збаражі Тернопільської області партія взяла лише два місця в міськраді, а в Тернопільську облраду взагалі не потрапила.
«Притула чекав, що його зроблять не лише обличчям партії, а й лідером. Натомість не брав жодної участі в партійному будівництві. Його впізнаваність та медійність не дали особливого результату. Багато українців знають, що Притула був членом «Голосу»? Логічним було б почути думку засновника партії Вакарчука, але у Святослава зараз концерти. Ходять чутки, що Сергій пропонував свої послуги Петру Порошенку — зайнятися його молодіжним крилом. Але щось там не зійшлося», — говорить виданню один з членів парламентської фракції «Голосу».
До 2019 року Сергій Притула не мав жодного політичного бекграунду, але громадською діяльністю активно почав займатися 2014 року — разом з волонтерами допомагав українським військовослужбовцям на Донбасі. Саме тоді й сформувався його образ чесного, сумлінного та патріотично налаштованого активіста.
За результатами соціологічних досліджень, проведених Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), Притула має позитивну динаміку довіри серед українців. Якщо в грудні 2020 року йому довіряло 25,3%, а не довіряло 42% опитаних, то в лютому 2021-го ці цифри становили 31,6% та 34% відповідно. Варто зазначити, що шоумен досі не потрапляв в скандали. Можна згадати хіба що його родинні зв'язки з колишнім головою партії «Відродження» та бізнесменом Віталієм Хомутинником та ДТП за участю їхньої тещі.
Невідоме майбутнє
В день оголошення про вихід з партії «Голос» Сергій Притула позував на фото з колишнім секретарем Ради національної безпеки і оборони Олександром Данилюком. Данилюк разом з ексгенпрокурором Русланом Рябошапкою та колишнім головою МЗС Павлом Клімкіним ще 2020 року заснували громадську організацію «Центр національної стійкості і розвитку». Про свої політичні плани організація поки що не заявляла. Але ж ми знаємо, як за кілька тижнів з громадських організацій створюють партії.
В політичній тусовці давно обговорюють можливість створення нової політичної партії навколо колишнього прем'єр-міністра Олексія Гончарука та антикорупційних активістів. В сучасних умовах тема боротьби з корупцією в Україні є насущною, на це прямо, без натяків вказують наші партнери з США.
Опитані Chas News експерти говорять, що політичне майбутнє Притули залежатиме від його вибору — створювати самостійний політичний проєкт чи об'єднуватися з таким, що вже існує. Попри медійну впізнаваність шоумена він не має досвіду в політиці, команди та ресурсів.
«Притула — це такий собі Зеленський для ліберального табору, одного разу такий сценарій вже спрацював. Але тут вже інші критерії. Виборці, які критично ставляться до президента Зеленського, автоматично проєктують цю критику на Притулу», — пояснює Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента».
На його думку, новий проєкт, скоріше за все, будуть створювати ближче до парламентських виборів. Разом з тим Фесенко не вірить в політичні перспективи Притули-політика, а його амбіції вважає кампанією з розпорошення ліберально налаштованого електорату.
«Політика — це як наркотик, один раз спробував, і потім дуже важко зупинитися. Хтось переконав Притулу — і продовжує це робити — у тому, що він має політичні перспективи. Кулуарно говорять, що це можуть використовувати на користь Порошенка — таким чином зачистити все ліберальне електоральне поле для нього», — розповідає Фесенко.
За словами народного депутата попередніх скликань політичного аналітика Олеся Донія, Притула має амбіції та бажання займатися політикою, але йому потрібно створювати щось нове, щоб мати власні політичні перспективи. Треба виходити на нові групи виборців, а не на електорат «Голосу».
«Потрібні союзники, котрих, як я бачив, він поки не знайшов. Від електорату «Голосу» залишилася половина, на яку не варто розраховувати, плануючи політичне майбутнє», — вважає Доній.
Маргіналізація українського лібералізму
Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, говорить, що одна з головних проблем «Голосу» — відсутність стратегічної комунікації. «У парламентської фракції партії хороший набір фахових експертів, професіоналів своєї справи. За їхню роботу і голосування в ВР не соромно. А ось поділити вплив на партію вони не можуть. Якщо твою точку зору не сприймають, це ще не означає, що потрібно виходити з партії. В партійних структурах завжди є більшість та меншість, які балансують між собою. «Голос» — це партія, що обрала нішу ліберального електорату. Але ця ніша не така й вже й широка, щоб йти на розпорошення прихильників. Ми вже бачили досвід «Самопомочі», «ДемАльянсу» та «Сили народу», — пояснює Гарань.
В свою чергу Фесенко припускає, що скандали в ліберальному політичному таборі можуть бути запланованими і керованими. Їхня головна мета — маргіналізація нових політичних сил, щоб розпорошувати їх електорат.
«Політика вже давно втратила романтизм. Зараз туди йдуть заробляти гроші. Романтиків або «кидають» або перемелюють. Малі партії, що заходять до Верховної Ради, згодом потрапляють під фінансові доплати від крупного капіталу або політичних сил, а це розбещує. Власне, проблема молодих і перспективних партій — це проблема всього нашого суспільства. Унікальна ситуація кінця 80-х — початку 90-х років, коли громадські рухи утримували політичні партії, закінчилася. Всі політичні рухи монополізовано великим капіталом», — говорить Доній.
Відповідно до соціологічного опитування КМІС на кінець травня 2021 року, рейтинг партії «Голос» становив 2,9%. Хоча ще в січні цей показник дорівнював 4%. Попри офіційні заяви партії про подальшу розбудову і щасливе майбутнє вже другий за короткий термін публічний скандал неминуче вплине на майбутню долю політичної сили.
