Верховна Рада 22 або 23 вересня планує розглянути законопроєкт про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів), — так званий антиолігархічний закон. Саме такий прогноз зробив голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, відповідаючи в кулуарах на запитання журналістів. За його словами, у другому читанні документ готові підтримати понад 230 народних депутатів.
Антиолігархічний законопроєкт є ініціативою Володимира Зеленського, в першому читанні документ прийняли в липні цього року. Тоді за нього проголосували 275 народних депутатів, з них 231 голос дала фракція «СН». Втім, фахівці та політики піддали цю ініціативу критиці. В першу чергу через визначення Ради національної безпеки та оборони органом, що визначає та веде реєстр олігархів. Нагадаємо, головою РНБО є президент, тому виникає загроза узурпації влади — коли глава держави самотужки буде визначати правильних чи неправильних бізнесменів-олігархів.
На початку вересня Дмитро Разумков, голова Верховної Ради, передав законопроєкт на експертизу до Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія). Саме таке прохання надійшло спікеру від Людмили Денісової, Уповноваженої Верховної Ради з прав людини, та чотирьох опозиційних фракцій. Основний мотив — перевірити, чи не суперечить нормам Конституції даний законопроєкт.
Зауважимо, що Головне науково-експертне управління парламенту, ще під час підготовки до першого читання, у своєму висновку до президентського законопроєкту вказало на неузгодженість його норм з низкою статей Конституції України. До другого читання народні депутати подали більше тисячі поправок.
Чому рішення Разумкова передати законопроєкт до Венеційської комісії обурило монобільшість?
Рішення Разумкова збурило його колег по партії «Слуга народу», мовляв, таким чином він хоче загальмувати процес прийняття суспільно важливого рішення. В ході програми «Свобода слова Савіка Шустера» Арахамія нагадав, що монобільшість має достатньо голосів, щоби делегувати нового голову Ради. В свою чергу Разумков розповів, що поки він знаходиться на лікарняному через коронавірус, йому почали змінювати державну охорону. Таке рішення він розцінює як спроби тиску.
Надалі конфлікт набув розвитку на погоджувальній раді парламенту, яку спікер проводив дистанційно. Разумков порадив народним депутатам «закінчувати вішати ярлики — хто та на яких олігархів працює, тому що може вийти так, що хтось вийде на себе». Він також звернувся до антикорупційних органів через чутки про плату за його можливу відставку.
«Ми сьогодні бачимо багато чуток, багато пліток у засобах масової інформації, існують якісь розмови, що хтось, комусь пропонує 50-70-100 тис. за голос за деякі відставки. Я особисто майже переконаний, що це не відповідає дійсності, але хотів би звернутися до антикорупційних органів, щоб вони взяли цю інформацію, опрацювали і, сподіваюся, спростували», — заявив політик.
Відзначимо, що висновки Венеційської комісії дають оцінку відповідності проєктів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям. Жодних наслідків для законотворчості вони не мають. Верховна Рада може спокійно починати розгляд «закону про олігархів» та навіть ухвалювати його.
Коли зіпсувалися стосунки між Разумковим та командою Зеленського?
Про зіпсовані стосунки між Разумковим та командою Зеленського почали говорити ще минулого року. В інформаційний простір навіть запустили чутки, нібито Андрій Єрмак, голова ОП, збирає голоси для заміни спікера. Проте в офіційних інтерв'ю Разумков та Єрмак їх спростовували, запевняючи про нормальні робочі стосунки.
«Не було і немає ніякого конфлікту. Разумков дистанціювався від команди Зеленського, робив це обережно і поступово. Дійсно було певне зниження довіри до нього від ОП та «СН», але ніяких планів його заміни не було. Причиною загострення стала позиція спікера щодо законопроєкту про олігархів, він відкрито виступає проти президентської ініціативи. Саме цей документ стане «Рубіконом» чи «червоними лініями», від яких залежить, чи будуть вони разом. Має визначатися і Разумков, чи захоче він, і «СН», — говорить Chas News політолог Володимир Фесенко.
Хоч Разумков і голосував у першому читанні за цей документ, у численних інтерв'ю він не уникав можливості його критикувати. Політик підкреслював, що реєстром олігархів має займатися незалежна комісія, а не РНБО, оскільки остання постійно змінюється та контактує з бізнесом.
Саме позиція щодо президентської ініціативи стала причиною того, що конфлікт у подальшому став публічним. Радник голови ОП Михайло Подоляк в інтерв'ю «Главкому» розповів про фундаментальні розбіжності між партією та спікером. За його словами, Разумков не підтримував санкції стосовно Медведчука та санкції проти телеканалів, не мав бажання голосувати за земельну реформу, а тепер — за антиолігархічний закон.
«Є два варіанти. Або ти є ключовим членом команди, бо все-таки є спікером парламенту та дозволяєш робити модераційні процеси щодо фундаментальних президентських ініціатив більш ефективними. Або заявляєш, що олігархи — це добре, а чинна олігархічна система в державі є цілком оптимальною», — зазначив Подоляк.
Чи дійсно є конфлікт між спікером та ОП?
Представники «Слуги народу» заперечують конфлікт зі спікером та можливості його відставки вже ближчим часом. Народний депутат Олександр Качура в розмові з виданням зауважив, що фракція не обговорювала питання відставки Разумкова, а голоси під це рішення не збираються. «Ніякого конфлікту немає, всі ці чутки народжені в Telegram-каналах та успішно розтиражовані ЗМІ. Разумков має свою позицію та висловлює її, це його законне право. Я впевнений, що ми знайдемо порозуміння для конструктивної роботи парламенту та ухвалення якісних нормативних документів. Чуток багато, я думаю, що некоректно їх коментувати, тим більше, це не тактовно, коли людина знаходиться на лікарняному», — говорить Качура.
За словами джерела видання в керівництві фракції «СН», ухвалення закону про олігархів має збігтися в часі з візитом президента до США, де він візьме участь у Генасамблеї ООН. Це має стати своєрідним красномовним жестом боротьби з корупцією та з владою олігархів, про які багато говорили під час нещодавньої зустрічі з Джо Байденом.
«Для Зеленського дуже важливо, щоб Рада ухвалила закон про олігархів вже цього пленарного тижня. Ми отримали заміри закритої соціології, ситуація з рейтингом дуже невтішна. А особливо зараз, на початку опалювального сезону, коли опозиція почала розхитувати тему тарифного геноциду. Тому потрібна перемога. Бажано на міжнародному рівні, ви ж бачили, з яким пафосом розганяли новину про ймовірну можливість отримати «Залізний купол» від США. Білому дому треба показати дієву та злагоджену боротьбу з корупцією та олігархами, тому і поспіх такий. Президент навіть вирішив їхати до Нью-Йорка на Генасамблею ООН», — говорить співрозмовник Chas News.
Нагадаємо, в березні 2021 року ОП опублікувало в своєму Twitter повідомлення, що Україна повинна подолати систему, в якій домінують олігархи. Це потрібно для економічного процвітання і євроатлантичної інтеграції, але перш за все в українському суспільстві. За кілька годин до цього повідомлення стало відомо, що США запровадили санкції проти бізнесмена Ігоря Коломойського та його сім'ї, заборонивши їм в'їзд у країну. В травні глава держави почав розповідати про ініціативу законопроєкту боротьби з олігархами. В той же час до України вперше завітав держсекретар США Ентоні Блінкен.
Що буде з Разумковим далі?
Опитані виданням політичні експерти не вірять, що Разумкова звільнять ближчим часом. Це негативно відобразиться на рейтингу монобільшості та ОП і, навпаки, додасть політичних дивідендів спікеру, якого піддали політичному цькуванню через думку, відмінну від генеральної лінії влади. Крім того, це буде ще один факт того, що Банкова формує лояльне і слухняне оточення.
«Ситуація стосується складних питань. Багато хто з політиків вбачає в ухваленні антиолігархічного закону загрози для себе, передусім через розподіл медійного ринку та доступу до нього. Тому розбіжності з Разумковим перестали приховувати. Не бачу, щоб це був останній аргумент, думаю, що перш ніж дійде до заміни голови ВР, будуть шукати компроміс», — говорить Chas News політолог Петро Олещук.
Більш за те, один з позафракційних народних депутатів розповів Chas News, що Разумков отримав гарантії для майбутнього власного політичного проєкту, тому вирішив діяти жорсткіше.
«Він вже давно віддалився від «зеленої» більшості, тим самим зміг уникнути політичної токсичності на майбутнє. В нього чудові стосунки з західними послами, навіть держсекретар США Ентоні Блінкен мав особисту бесіду, на відміну від Єрмака. Тому Разумкову зараз вже немає чого втрачати», — розповідає наш співрозмовник.
На думку Володимира Фесенка, швидкий розрив Разумкова з «СН» вигідний лише у випадку виборів ближчим часом. Якщо грати у довгу, у політика може не вистачити ресурсів. «Якщо він зараз піде на розрив, то думаю, це не на руку Разумкову. До наступних парламентських виборів ще два роки. 90% впливу та підтримки він має саме через посаду спікера, як звичайний народний депутат він цього вже не матиме. Тобто, втративши посаду, він може втратити підтримку та ресурси», — пояснює експерт. Також Фесенко відзначає, що Разумков досі не заявив свою політичну позицію, не обрав політичну нішу та не має ядра виборців.
Отже, розбіжності розбіжностями, однак зміна спікера парламенту не вигідна ані ОП, ані самому Дмитру Разумкову. І будуть вони разом, доки наступні вибори не розлучать їх.
