Очікуваного оголошення про створення альянсу між Україною, Польщею та Великобританією так і не відбулося. Він досі залишається на рівні британської ініціативи, без деталей та строків реалізації. Цим самим залишає місце для теорій, конспірології та ідей.
Цього тижня Київ відвідали одночасно глави урядів Великої Британії — Борис Джонсон, Польщі — Матеуш Моравецький та Нідерландів — Марк Рютте. Але повідомлення про створення союзу відклали через хворобу Ліз Трасс, міністра закордонних справ Великої Британії. Саме Трасс вперше озвучила ідею нового союзу.
Наприкінці січня міністр заявила про можливість тристороннього союзу для зміцнення партнерства Великої Британії з Україною та Польщею. Карта, яку показали в Twitter Ради з геостратегії Великобританії, породила низку гіпотез про створення так званої «малої Антанти» у Східній Європі. Жодних деталей не оприлюднили.
Згодом Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, заявив, що ініціатором створення нового формату ще минулого року виступила саме Україна. А майбутній союз, мовляв, є частиною української стратегії зі створення малих альянсів.
«Ми не можемо чекати безпеки та процвітання десь у майбутньому, коли станемо членами ЄС і НАТО. Тому ми вже сьогодні досягаємо практичного зміцнення, гуртуючи дружні та близькі за духом країни у малі альянси. Я вдячний колегам і друзям — Ліз Трасс і Збіґневу Рау — які живо відгукнулися, і закипіла тристороння робота по лінії МЗС трьох країн», — говорив Кулеба.
Більше інформації з’явилось завдяки Андрію Дещиці, послу України в Польщі. Він розповів, що відповідна тристороння співпраця може допомогти нам бути активнішими на міжнародній арені. За його словами, країни працюватимуть по трьом основним напрямам — безпека, інформація та торговельно-економічне інвестиційне співробітництво. Посол уточнив, що документ продовжують удосконалювати.
«Робота над цим документом триває. Його планували оприлюднити під час візиту міністра закордонних справ Великої Британії в Києві. Однак вона не приїхала і глава МЗС Польщі також не може долучитися до ініціативи наживо, тому продовжуємо далі працювати над документом, враховуючи зауваження, які висловили під час переговорів прем'єрів», — сказав Дещиця.
Зі слів українського дипломата можна зробити висновок, що найближчим часом оголошення союзу чи хоча б його формалізації очікувати не варто. Хоча на тлі погіршення безпекової ситуації в Європі, викликаного агресивною політикою Кремля, політичні події значно пришвидшилися.
Єднальні процеси
Не хотілось би недооцінювати роль вітчизняного МЗС, але розмови про певні формати союзництва ініціювали саме політичні лідери Польщі та Великобританії.
Наприкінці листопада 2021 року польський прем'єр-міністр Моравецький в Лондоні заявив про необхідність дбати про трансатлантичну єдність. Цю заяву він зробив в ході турне для заручення підтримкою у зв'язку з міграційною кризою на її кордоні з Білоруссю.
В свою чергу прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон назвав Польщу найближчим європейським союзником по НАТО у питаннях безпеки та оборони, не кажучи вже про економічні відносини. В цей час ситуація на кордоні України з РФ та Білоруссю почала ускладнюватися. Кремль розпочав масштабні перекидання військових і техніки, що становили ударне угрупування.
А між Україною та Польщею, навпаки, знову виникли дипломатичні непорозуміння. Заступник глави МЗС Польщі Шимон Шинковський вель Сенк заявив, що поляки в Україні піддаються дискримінації щодо свободи віросповідання, доступу до освіти рідною мовою та свободи слова. При цьому становище поляків змінюється в гірший бік. Вітчизняний МЗС назвав слова польського дипломата некоректними і такими, що не відображають реальний стан дружніх і партнерських відносин.
До слова, Ліз Трасс, що висунула ідею союзу трьох країн, в той період лише місяць як очолювала британську дипломатію. На посаду міністра закордонних справ вона перейшла у вересні 2021 року, а до цього очолювала міністерство у справах жінок та рівних можливостей. Можна припустити, що на фоні загрози великої війни в Європі Україну вирішили підтримати не лише озброєнням та політичними заявами, а й залученням до потенційних міжурядових проєктів. Саме цю ідею і озвучила глава британського МЗС.
Інтереси корони
Велика Британія послідовна у політичній взаємодії з Україною. В червні 2021 року країни підписали меморандум про проєктування та будівництво військових кораблів, реконструкцію українських суднобудівних підприємств і будівництво двох баз ВМС України. Очікується, що в рамках меморандуму нам передадуть вісім ударних ракетних катерів і два мінних тральщики.
Тоді ж есмінець HMS Defender зайшов у прибережні води Криму в районі мису Фіолент, чим викликав паніку у російського командування.
Починаючи з 2015 року, в Україні діє британська навчально-тренувальна операція Orbital. Британські військові фахівці проводять тренувальні курси з військової підготовки, тактичної медицини, логістичного забезпечення.
За словами Ігоря Козія, військового експерта Інституту євроатлантичного співробітництва, надаючи допомогу українській армії, Велика Британія має можливості вчитися на практиці особливостям сучасних військових дій.
«Навчаючи нас, вони мають можливість вчитися на практиці. Сучасні театри військових дій сильно змінилися з часів холодної війни — різні підходи, обладнання. Тому я б не вважав нас бідними родичами, за цей час нам вже є що показати Європі», — сказав Козій Chas News.
Козій нагадує, що в Північноатлантичному договорі, що є основою НАТО, немає жодної заборони чи обмеження на створення союзів з країнами, що не є членами Альянсу. Тому союзництво з Лондоном не стане на заваді майбутньому вступу в НАТО.
До слова, нещодавно представництво НАТО в Україні очолила Карен Мактір, яка раніше була військовим аташе Великої Британії в Києві. На перспективи членства це жодним чином не впливатиме, але вказує на те, що в Альянсу узгоджена позиція з Лондоном.
За 30 років незалежності Україна не отримала жодного повноцінного союзника. Це можна пояснити багатовекторністю та позаблоковістю державної політики, що декларувала кожна нова влада в країні.
Опитані Chas News експерти запевняють, що дружні відносини з партнерами України це гарний показник, але всі вони, в першу чергу, мають свої прагматичні цілі та інтереси. Як свого часу казав прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчілль, «У політиці немає друзів і ворогів, а є інтереси».
Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма», пояснює, що ініціатива Великої Британії про створення тристороннього союзу вписується у наративи британської політики, які відображені у чинній безпековій доктрині «Глобальна Британія».
«По-перше, це спротив Російській Федерації, яка названа однією з першочергових загроз національній безпеці та глобальним амбіціям Британії. Ці країни вже конкурують у ключових регіонах — Північній Європі, Індійському океані та у Східній Європі. З іншого боку, британці останні 800 років власної зовнішньої політики присвятили одній справі — недопущенню ідейного об'єднання Франції та Німеччини. І тепер, коли це справді стає можливим, їм необхідно створювати власні союзи на противагу цьому тандему. Бо і в питаннях з Брюсселем у британців ще багато невирішеного — і кордон у Північній Ірландії, і нова торгово-економічна угода, і розподілення рибного промислу у Ла-Манші», — говорить Краєв.
З огляду на те, що про тристоронній союз України, Великої Британії та Польщі досі нічого не повідомили, є висока вірогідність, що він матиме формат політично-економічних консультацій та взаємодії. Такими вже є створені 2020 року проєкт «Люблінський трикутник» між Україною, Польщею та Литвою та «Квадрига» — консультаційний проєкт з Туреччиною.
