Новий політичний рік в Україні розпочався з гучних заяв політиків-«важковаговиків» і їхнього активного піару. Експерти кажуть: в партіях вже готуються до виборів 2023 року.
Верховна Рада: монобільшість «не вивозить»
Не встигли народні депутати повноцінно поновити роботу після свят, як вже вирішили ізолюватися від пленарних засідань.
Згідно з календарним планом, 28 січня — останній день поточної шостої сесії, а вже 1 лютого відкривається сьома сесія. З огляду на стрімкий ріст захворюваності на коронавірус парламент вніс зміни в план. Тепер перший пленарний тиждень має початися з 14 лютого. До цього часу народні обранці працюватимуть в комітетах та з виборцями. Таке рішення підтримали 233 голосами.
«Якщо пленарних засідань немає, це не означає, що парламент зупиняє свою роботу. Дав доручення усім комітетам збиратися, працювати і зосередитися на тих завданнях, які можна робити без пленарного формату роботи парламенту. У будь-який момент, якщо буде потреба терміново зібратися в залі парламенту, — це буде зроблено», — повідомив Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради.
Подібна ініціатива викликала критику опозиційних депутатів, мовляв, монобільшість і так довго відпочивала, потрібно працювати. Відзначимо, що минулого року парламент теж йшов на карантин через коронавірус.
Співрозмовник Chas News з фракції «Слуга народу» на умовах анонімності розповів, що рішення про карантин ухвалили на засіданні керівництва фракції. Крім питання турботи про здоров'я, воно продиктовано неможливістю зібрати необхідну кількість голосів.
«Ви бачите, що «не вивозимо» більшість голосувань. Хто хворіє, хто не хоче голосувати, група депутатів зараз на ПАРЄ. З огляду на безпрецедентну, оперативну підтримку Заходу демонструвати недієздатний парламент просто дико. Тому зараз розходимося, а там буде видно», — розповів народний депутат.
Порошенко: з літака в новини
Цього року народні депутати зібралися на пленарне засідання лише 25 січня. Хоча фактично старт політичному сезону дав Петро Порошенко, п'ятий президент України, чинний народний депутат, лідер «Європейської солідарністі».
17 січня, повернувшись зі свого європейського турне, політик став головним ньюзмейкером.
Замість гучного взяття Порошенка під варту, на що сподівалось обвинувачення, суд відпустив політика під особисті зобов'язання. Подальші виклики на допити лише додавали йому можливості піаритися перед камерами та робити гучні заяви.
У День Соборності, 22 січня, Порошенко взяв участь в круглому столі Київського безпекового форуму, що організовує Фонд Арсенія Яценюка.
«У нинішні часи необхідно продемонструвати високу об’єднаність і високу мудрість. Закликаємо українського президента і владу так само усвідомити, що тільки в єдності наша сила, тільки в об’єднанні насправді сильний український дух», — йдеться в оприлюдненій заяві.
Окрім Яценюка і Порошенка у форумі взяли участь Арсен Аваков, Андрій Білецький, Руслан Рябошапка, Дмитро Разумков, Олег Ляшко.
Ймовірність того, що саме такою спільною командою всі вони братимуть участь у виборах, вкрай низька. Кожен з них має свої політичні амбіції, команди та ресурси. Але всі вони грають на одному електоральному полі, тому мають узгодити між собою правила цієї гри та можливої співпраці.
«Народний фронт» та «ЄС» мають одну ідеологічну нішу, тому відніматимуть голоси один у одного. Це політики з ресурсами, кадрами та можливостями, ймовірно, в цьому ситуативному союзі і обговорюють майбутній формат співпраці», — пояснює політтехнолог Олексій Голобуцький.
Разумков: ходіння в народ
Дмитро Разумков цього тижня представив свій політичний проєкт — «Команду Разумкова». Попередній спікер ВР вирішив йти шляхом створення розгалуженої мережі регіональних організацій. В Міністерстві юстиції крім головної організації зареєстровано одразу 19 обласних структур. Згідно з реєстраційним записом, частково їх очолили представники вже існуючого міжфракційного об'єднання «Розумна політика». Наприклад, Київську міську — Андрій Ніколаєнко («Батьківщина»), Харківську обласну — Олександр Бакумов («Слуга народу»).
Засновниками та одночасно керівниками ГО є народні депутати Неллі Яковлєва, Василь Мокан (обидва — «Слуга народу») та прессекретар Разумкова Ольга Туній.
Разумков має гарний досвід політичного консалтингу, яким займався разом з Яковлєвою та Моканом протягом довгого часу. Феєричну перемогу «Слуг народу» в 2019 році пов'язували якраз з грамотно організованою кампанією, що будувалась на високому рейтингу підтримки Володимира Зеленського.
З огляду на бекграунд команди ставка на розгалужену мережу є доцільною, адже парламентські вибори проходитимуть за новим Виборчим кодексом — з відкритими списками.
Крім того, Разумков має необмежений ефірний час на телеканалах медіагрупи Ріната Ахметова.
На думку політтехнолога Олексія Голобуцького, у ексспікера гарний старт, зараз він намагається позиціювати себе як той, хто виконає всі обіцянки, що давав Зеленський в ході своєї кампанії. Адже в той час постійно був поруч з ним.
Тимошенко: знову в прем'єри
Про завжди активну Юлію Тимошенко після її заяв про перехід в опозицію особливо не було чути. Лише час від часу з'являлися чутки про можливу коаліцію «Батьківщини» та «Слуги народу».
Додав їм змісту і Разумков, назвавши голосування за свою відставку, народженням коаліції «СНБ».
У фракції «Батьківщина» голосування за відставку спікера пояснили необхідністю звільнення всіх представників «Зе-команди».
І ось 25 січня, під час погоджувальної ради, Тимошенко звернулася до президента Зеленського з пропозицією створити уряд національної єдності.
«Зараз наша команда виходить з дуже фундаментальною позицією. Прийшов час не просто подумати про Україну, а відкинути всі амбіції в сторону і створити уряд національної єдності», — заявила Тимошенко.
Відповіді ні від Зеленського, ні від керівництва «СН» поки не було.
«На фоні політичної та економічної кризи владі, ймовірно, доведеться йти на перезавантаження та створювати коаліцію. Ні з ким, крім «Батьківщини», потенційно її створити неможливо. А для Тимошенко єдина вимога — крісло прем'єр-міністра. На Банковій розуміють, що такий союзник — політичний «важковаговик» — може легко їх переграти, — сказав Chas News Голобуцький.
Олексій Кошель, генеральний директор Комітету виборців України, зазначає, що чинний уряд має вкрай низьку взаємодію з Верховною Радою.
«В дослідженні, що проводив КВУ, встановили, що лише 17% ініціатив уряду Дениса Шмигаля отримують підтримку. Це дуже мало. Згадайте слова міністра внутрішніх справ Монастирського, що він звітує безпосередньо президентові. З'являється відчуття, що прем'єр-міністр є зайвою ланкою в державній системі управління. Не виключно, що саме тому активізувалися певні політичні сили», — говорить Кошель.
До виборів готуйсь!
Чутки про можливий розпуск Верховної Ради, затяжну політичну та економічну кризу тримають виборчі штаби парламентських партій напоготові. Постійну роботу підтверджують джерела Chas News в штабах «ЄС», «Батьківщини», «УДАРу» та «Народного фронту».
З огляду на загрозу військового вторгнення РФ наважитися на розпуск парламенту було б як мінімум нерозумно для президента. Вже не кажучи про низький рейтинг пропрезидентської партії, який продовжує знижуватися.
За словами Кошеля, поки «СН» разом зі своїми союзниками зможуть забезпечувати 226 голосів «за», про дострокові парламентські вибори не йтиметься.
А чергові парламентські вибори мають відбутися вже восени 2023 року, тому готуватися до них варто вже зараз.
«Сьогодні парламент не відображає електоральні настрої суспільства, на це вказують численні соціологічні дослідження. Будуть позачергові чи ні, але готуватися потрібно завжди. Нормальний старт виборчої кампанії відбувається за рік — до вересня цього року політики вже мають розуміти, з чим вони підходять, що подаватимуть виборцю», — пояснює Голобуцький.
За два роки після зміни влади попередні політичні сили та нова формація так і не знайшли точок взаємодії. Вся політична діяльність побудована на репутаційній боротьбі і необхідності знищити конкурента. Досвід попередніх років «Зе-команди» показав, що низький кадровий потенціал чинної влади та постійні скандали нищать їх політичний рейтинг зсередини. Тому умовним Порошенку чи Тимошенко варто концентруватися на роботі зі своїм електоратом. Що, власне, вони зараз і роблять, використовуючи інформаційні приводи.
За даними останнього соціологічного дослідження КМІС, лідером електоральних симпатій вже є «ЄС» — 16% серед усіх респондентів і 18,9% серед тих, хто визначився з вибором.
Далі в рейтингу йдуть три партії, чия підтримка відрізняється в межах похибки: «СН» (11,6% серед усіх респондентів і 13,7% серед тих, хто визначився з вибором), «Батьківщина» (11,3% і 13,7%) і «ОПЗЖ» (9,8% і 11,6%).
П’ятивідсотковий прохідний бар'єр також долають партія Разумкова (6,4% і 7,6%), «Сила і честь» (6,3% і 7,4%), «Наші» (4,6% і 5,5%). На межі проходження — «Українська стратегія Гройсмана» (4% і 4,7%), «Радикальна партія Олега Ляшка» (3,9% і 4,6%), та «УДАР» (3,8% і 4,5%).
